Не Стахівим єдиним. В Україні діє цілий антимобілізаційний рух

Остап Стахів і Ко

У нашому аналізі не можна обійти таку яскраву “зірочку” антимобілізаційного руху, як Остап Стахів. Відомий антивакцинатор, запеклий ворог маскового режиму, тепер він, як і багато подібних до нього активістів, рекрутований до опору мобілізації.

Мабуть, найпоширеніше питання, яке турбує всю прогресивну громадськість щодо Стахіва, — що робить СБУ? І цьому питанню може бути одне логічне пояснення: а як притягнути до відповідальності людину, яка майже в кожному реченні закликає дотримуватися норми закону та Конституції?

Найпоширеніше питання щодо Стахіва — що робить СБУ?

Саме так, на камеру Стахів говорить переважно загальні речі, постійно наголошує на необхідності дотримання Конституції, відстоювання прав громадян. Вочевидь, він зробив певні висновки зі свого попереднього спілкування із СБУ.

Нагадаємо, у 2021 році СБУ заявила, що заблокувала цілу антивакцинаторську мережу, одним із адмінів якої прийнято вважати Остапа Стахіва. Самому ж Стахіву оголосили підозру за плани повалити конституційний лад. Його навіть затримали й випустили під заставу в розмірі 1 мільйон гривень. Потім Стахів проходив ще психіатричну експертизу, за якою його визнали осудним. Але почалося повномасштабне вторгнення, і таке враження, що про Стахіва забули.

Бо якогось зрозумілого пояснення, чому справу так і не довели до кінця, немає. Сам Стахів, до речі, час від часу згадує цю історію, щоб наголосити на тому, що він жертва політичних репресій.

Але, попри певну обережність у публічних висловлюваннях, Стахів сьогодні займається тим, чим і завжди, — створює довкола себе мережу своїх послідовників. Енергійно й цілеспрямовано. Мова йде про багаторівневу мережу.

Один із рівнів — Об’єднання правозахисників України. Така собі нібито громадська мережева ініціатива з окремими секціями в областях, де в кожному регіоні є свій куратор. Участь у цій мережі не безплатна. Щоб долучитися до неї, треба внести одноразову річну абонплату в розмірі 1200 гривень.

Крім того, Стахів відкрив курси журналістики й обіцяє видавати посвідчення міжнародного зразка. Зрозуміло, що ці посвідчення фейкові, але можуть допомогти їхнім власникам прикриватися тим, що вони журналісти, качаючи десь права. Ця справа також монетизована. Отримання такого посвідчення у 2023 році коштувало 7500 гривень.

Звісно, всі ці мережеві речі потребують якихось майданчиків для комунікації, тому і в телеграмі, і у вайбері діють чати учасників організації та фанатів самого Остапа Стахіва.

Texty.org.ua промоніторили один із відкритих чатів у телеграмі, який позиціонував себе як чат Об’єднання правозахисників України і мав 2 тисячі учасників. Він просто переповнений російською пропагандою. Над усім цим буйством ботоферми можна побачити прикріплені повідомлення від самого Остапа Стахіва.

Скриншот одного з дописів у чаті Об’єднання правозахисників України про нібито мітинг в Авдіївці проти ЗСУ в 2015 році. Над дописом бачимо прикріплене повідомлення від Остапа Стахіва

Але крім “правозахисників” і “журналістів” у Стахіва є ще одне мережеве коло, яке складається з його однодумців та послідовників. І ось під час ближчого знайомства з ними в повітрі дуже добре відчуваються “пахощі” “руського міра”. Тим більше що всі ці люди так чи інакше медійно відомі й мають свою історію.

Почати варто з персонажа, який системно проводить власну пропагандистську кампанію, але орбіти якого постійно перетинаються з Остапом Стахівим.

Володимир Паньчак

Знайомтеся, людина, про яку впевнено можна сказати: “СБУ за ним плаче”.

Один зі стрімів. Володимир Паньчак ліворуч, Остап Стахів праворуч

Володимир Паньчак надає дієву інформаційну підтримку Стахіву і не лише йому, а ще говорить речі, які, вочевидь, не може відкрито дозволити собі сказати сам Стахів. Про Паньчака вкрай мало інформації. Відомо лише, що він із Миколаєва, що на Львівщині, зараз проживає не в Україні. Веде ютуб-канал “РоботаЄ”, який має 188 тисяч підписників, також активний у тіктоці, телеграмі й інстаграмі.

Вочевидь, Паньчак уповні користується тим, що українські спецслужби не можуть до нього дотягнутися. Під час своїх стрімів на ютубі не змигнувши оком, як учень-відмінник, повторює всі ті наративи, які породила за останні кілька десятків років російська пропаганда: про київський “режим”, “поліцаїв”, знищення православ’я і “слов’янський трибунал”.

“Договірна могилізація”, “договірна бійня проти слов’ян” — усі ці російські наративи щедро сипляться з рота Паньчака. А з його ефірів не сходять не лише Стахів, а й такі персонажі, як Руслан Коцаба та інші проросійські пропагандисти.

Але фокусується цей блогер-пропагандист саме на темі мобілізації і ТЦК. Попри постійне перемелювання російської пропаганди, Паньчак дуже вміло розставляє акценти, сіючи зерна розбрату.

“Це не львів’яни, це не місцеві”, — з наголосом розповідає він про працівників львівського ТЦК в одному з прямих ефірів зі Стахівим.

“Місцеві люди з нашого регіону не хочуть того робити проти своїх людей. Може, вони беруть харківських, запорізьких, дніпропетровських і привозять до Львова. Або вони взагалі в лави ТЦКшників беруть не українців”.

Але й на цьому Паньчак не зупиняється. Він чітко і прямо закидає своїм глядачам ідею розправи над працівниками ТЦК. Зокрема, дуже наполегливо проводить тему про нібито підготовку якоїсь насильницької акції.

Паньчак чітко і прямо закидає своїм глядачам ідею розправи над працівниками ТЦК

— Остапе, буде акція, злови ТЦКшника, прив’яжи до стовпа, постав пачку з різками, і нехай кожний перехожий дасть стільки різок, скільки, на його думку, ТЦКшник заслуговує, — каже Паньчак під час того самого прямого ефіру зі Стахівим.

— Найцікавіше, що їх уже зараз ніхто не захищає, — хитає головою йому у відповідь Стахів.

До речі, це, певно, один із небагатьох випадків, коли він привселюдно підтримує сказане Паньчаком. На таких ефірах Стахів зазвичай обережний, розповідає лише про юридичні нюанси. Вочевидь, тут може йтися про чіткий розподіл ролей: Стахів говорить “по суті справи”, бо ж він ще в Україні, Паньчак підводить під це пряму й чітку пропагандистську основу.

Стахів не втомлюється дякувати Паньчаку за наданий ефір. “Завдяки Володимиру ми маємо можливість виходити в ютуб. І це треба цінувати, треба підписуватися і поширювати”, — звертається під час одного стріму до своїх глядачів Стахів, таким чином спонукаючи дивитися і поширювати концентровану російську пропаганду з прямими закликами до розправи над представниками держави.

А ось до ще одного “соратника” Стахіва й апологета “руського міра” СБУ таки дотягнулася.

Олександр Надьожа

Їх об’єднує зі Стахівим давня й плідна співпраця в межах ще “антиваксерського” руху.

Стахів навіть вручив Надьожі журналістське посвідчення.

Надьожа відомий своїми одіозними висловлюваннями про Україну й українських бійців. Звісно ж, він закликав ухилятися від призову до української армії. Крім того, був поплічником колаборанта Стремоусова. На сьогодні Надьожа затриманий СБУ й перебуває під вартою. А Стахів не втомлюється заявляти про свою підтримку Надьожі, створюючи йому ореол “бранця совісті”.

Анжела Гуріна

Ще одна людина з кола Стахіва.

Гуріна також представниця старої антивакцинаторської гвардії — колись “боролася” з карантинним режимом у своєму місті, а тепер стала до лав борців із ТЦК.

Як і Стахів, стверджує, що захищає українську Конституцію. Має власний ютуб-канал, у якому не втомлюється розповідати про свою героїчну боротьбу з ТЦК.

Проти неї порушено справу за поширення в соціальних мережах інформації про розташування чи переміщення особового складу ЗСУ та військової техніки. Стахів регулярно згадує про неї, як і про Надьожу, заявляючи про свою підтримку.

Анжела Гуріна колись “боролася” з карантинним режимом у своєму місті, а тепер стала до лав борців із ТЦК

Дмитро Каланча

Але ж багата буковинська земля на справжніх “активістів”. Бо яскраво засвітилася там ще одна “зірочка” антимобілізаційного руху — такий собі Дмитро Каланча.

У цій сфері він відомий давно, про нього час від часу згадує Остап Стахів. На ютуб-каналі Каланчі можна побачити відео його зустрічей з іншими однодумцями. Але останнім часом, особливо після вже широковідомого випадку нападу двох буковинців із сокирами на представників ТЦК, його просто “несе”. Нападники в нього виступають під назвою “бойові гуцули”. Дмитро опікується збором коштів на їх підтримку. Загалом, здається, робить усе, щоб стався другий “Косів”.

Аннушка Алмазова

Складається враження, що протистояння з ТЦК мобілізувало найрізноманітніших ловців душ. Навіть “тарологів” і “нумерологів”. Саме так, таролог і нумеролог (або, як вона сама себе називає, “езотерик”) Аннушка Алмазова дає на своєму ютуб-каналі постійний двобій ненависним ТЦК.

Аннушка проводить повноцінні семінари на тему, як ухилитися від мобілізації

І якщо хтось думає, що це геть смішно, то все не так просто. Аннушка не лише розповідає на своєму ютуб-каналі, у тіктоці та інстаграмі з тисячами підписників про те, як протистояти ТЦКшникам, а й навіть проводить очні семінари на тему, як ухилитися від мобілізації. Саме так, організовує повноцінні семінари з реальними учасниками й трансляцією в соцмережах.

Аннушка Алмазова під час одного зі своїх семінарів. Скриншот відео

До речі, на самих семінарах вона повторює майже слово в слово те, що каже Стахів. Звісно, все це можна пояснити бажанням “езотерині” відкусити трохи слави чи грошей від теми номер один сьогодні в Україні.

Та цю версію добряче підкошує те, що Аннушка послідовна в підтримці проросійських активістів і просуває проросійські меседжі. Так, вона персонально була присутня в групі підтримки на судах над проросійським діячем Надьожею. Висловлює однозначні коментарі на своїх ресурсах. “Пока все сидят в окопах и неизвестно кого от кого защищают…” — скаже вона в одному зі своїх роликів, присвячених “юриспруденции”.

Загалом, якщо поспостерігати за медійними соратниками Стахіва, складається враження, що це досить активне коло людей з усталеними поглядами, які, вочевидь, постійно комунікують між собою і намагаються захищати собі подібних. Такий собі кластер, який, попри блокування в соцмережах і роботу правоохоронців, має дедалі більший вплив у суспільстві.

Пропаганда за ваші гроші

Проте коло людей, які сьогодні виступають проти мобілізації, набагато ширше, ніж просто коло осіб, яких об’єднує фігура Стахіва.

Йдеться про активістів різних рівнів. Хтось із них виступав проти великих аграрних підприємств у себе в селі, хтось боровся з беззаконням поліції, хтось був фактично “хлопчиком за викликом”, обслуговуючи якогось багатого місцевого феодала в його війні із собі подібними чи захисті своїх інтересів перед державою. І, звісно, дуже багато тих, кого просто можна назвати “місцевими божевільними”.

Наприклад, в Україні була велика кількість активістів, які застосовували свої вміння та сили у сфері захисту прав водіїв. Викриття неправомірних дій поліції, розповіді про те, як правильно поводитися, коли тебе зупинила поліція, і багато іншого — на цьому легко можна було зробити собі імідж правозахисника й активіста. І от тепер частина цих людей знайшла ще одну ціль для своєї активності — питання мобілізації.

Яскравий приклад — Ростислав Шапошников, який колись очолював громадську організацію “Дорожній контроль”, а зараз проживає в США. Його короткий відеоролик на ютубі про те, що радник голови Офісу президента Михайло Подоляк наказав головнокомандувачеві Сирському відправити на фронт 700 тисяч чоловіків, набрав понад 900 тисяч переглядів.

Саме мобілізаційна тема дала змогу багатьом маргіналізованим активістам побути такими собі “халіфами на годину”, піднятися над якимись місцевими темами й залучити всеукраїнську аудиторію. Зараз з’являється дуже сприятливий момент отримати таку кількість підписників, про яку вони навіть не мріяли.

Як приклад — живе такий собі умовний активіст десь на периферії, має кілька тисяч підписників на своєму ютуб-каналі. І тут за один день опиняється в топах ютубу, записавши випадкове відео під назвою “Як за 2 хвилини відшити ТЦК”, і набирає сотні тисяч переглядів.

Частина цих неофітів, схоже, просто не хоче розуміти, що в цьому випадку йдеться не про протистояння окремо взятим патрульним чи якимось хабарникам, а про виживання всієї країни.

Але про це, здається, мало хто задумується. Боротьба з “мусорами”, справжніми чи надуманими корупціонерами плавно перетекла в боротьбу з “корупціонерами” із ТЦК, які намагаються якимось чином обмежити права українських громадян.

А далі все йде по накатаному, й український ютуб “квітне” заголовками на кшталт “ТЦКашнік та мус@ріна зупинили закони, а водій їх запустив!”, “ТЦК ненавидять ще більше, ніж мус@рів!”.

Усе це збіглося з часом, коли офіційні рупори української влади втрачають свою ефективність. І, як і мало статися, знайшлося дуже багато охочих цим скористатися.

Один із таких “неоінфогуру” пише на своєму каналі: “Тут ви побачите новини, які не показує Zombi@марафан і не розказує пропагандистка Мосейчук”. І далі йде одне за одним кілька відео про те, що ТЦК є “незаконними озброєними бандитськими формуваннями”.

Але крім просто вуличних активістів і “міських божевільних” різного ґатунку в цій царині є люди, які принаймні інформаційно намагаються відігравати роль, подібну до ролі Остапа Стахіва.

“Адвокат” Шавлюк

Досить відомий персонаж, про якого вже не раз писали українські медіа. Адвокат тут недарма взято в лапки. Річ у тім, що згідно з оприлюдненою інформацією зараз Шавлюк не адвокат, його даних немає в Єдиному реєстрі адвокатів України. Але він має свій ютуб-канал, де, як гарячі пиріжки, штампує матеріали про мобілізацію, ТЦК і загалом ситуацію в країні.

Олександр Шавлюк. Фото із соцмереж

Тільки от із визначенням його як незалежного “борця” з мобілізацією і ТЦК можна посперечатися. Так, відео з коментарями двох людей у військових формах, які розповідають про свій конфлікт із місцевою владою, у нього має назву “Військові ЗСУ почали бунт! Їдуть у Київ на Майдан!”.

А ось іще одне його відео під красномовною назвою “Полювання на ТЦК чи карма! Вручав повістки — отримав сам!”. “Сьогодні ви побачите, як працівники ТЦК, вручаючи повістки, отримали на горіхи”, — починає Шавлюк свою розповідь про відео бійки в Мукачеві.

“Сьогодні ви побачите, як працівники ТЦК, вручаючи повістки, отримали на горіхи”

Але згодом з’ясовується, що достоту невідомо, чи були на відео працівники ТЦК і чи не йдеться тут про звичайний побутовий конфлікт. Усе це визнає у своєму відео сам Шавлюк, але буквально за хвилину він знову повертається до теми “лящів” працівникам ТЦК, а потім узагалі розповідає якусь історію про військового, який нібито вбив поліцейських.

Таким чином, звичні побутові сюжети у виконанні Шавлюка перетворюються на мікс кричущого заголовка в стилі махрових російських пропагандистів і рубаного сюжету з його власною інтерпретацією.

Анонімна підтримка

Можна довго сперечатися, наскільки все це середовище вуличних активістів, ”міських божевільних“ і наслідувачів Стахіва просякнуте російською агентурою чи отримало гроші під цю кампанію від невідомих “правозахисників”. Але одне можна стверджувати доконано: російська пропаганда використовує їх (можливо, втемну) для розкрутки своєї інформаційної пропагандистської кампанії зі зриву мобілізації.

Робиться це, звісно, і через ботоферми, і через різні анонімні ресурси в соцмережах, які діють за принципом інформаційних пилососів. Десь береться відео з “вулиці”, десь коментар запального активіста, який може й не розуміти, що став інструментом у руках російської пропаганди.

Візьмімо для прикладу перший-ліпший ютуб-канал “Закон та поради”. Створений він у грудні 2023 року, весь контент присвячений мобілізації та протистоянню з ТЦК, містить дуже чіткі заклики чинити спротив мобілізації.

Ось заголовки деяких сюжетів: “Увірвались у село у повному спорядженні” (звісно, йдеться про ТЦК. — Texty.org.ua), “Об’єднались та відстояли”, “Не хочеш воювати — усе село за ґрати”, “Ніч у підвалі ТЦК”, “Мобілізація: починають бити прикладом автомата” тощо. І хоча цей ресурс має лише кілька тисяч підписників, деякі сюжети набирають по 100 тисяч і більше переглядів.

Одна з можливих причин цього — такі теми дуже активно пушаться ботами. Їх багато і в коментарях до цих матеріалів, і в поширеннях у різних соцмережах. А там уже їх активно підхоплюють живі й налякані заголовками читачі.

А ось іще один анонімний ютуб-ресурс під назвою “Українці”. Близько 40 тисяч підписників, але деякі матеріали набирають сотні тисяч переглядів. Секрет такого успіху простий: тут дуже активно шеряться популярні серед українців ролики — звернення різних військових. У таких роликах можна простежити один чіткий тренд: військові тут протиставляються ТЦКшникам.

Зокрема, військові критикують методи ТЦКшників, висловлюючи обурення їхніми діями. Логіка тут дуже проста: ЗСУ мають найбільший авторитет серед українців, і тому критичні відгуки з боку військових додають ваги всім, хто критикує дії ТЦК.

Без “соціологів” ніяк

Звісно, повз тему мобілізації не могли пройти й псевдосоціологи. Цього разу маємо опитування ВГО “Передові правові ініціативи” (детальніше про цю фірму на її профілі в нашій базі прихованих піарників і псевдосоціологів), у якому примудрилися поєднати запитання про відставку Залужного з проведенням “примусової” мобілізації.

Результати, звісно, виявилися прогнозованими. Так, на запитання, яку мобілізацію вони підтримують, добровільну чи примусову, 90% опитаних висловилися проти примусової мобілізації. Це якщо таке опитування взагалі проводилося, бо зазвичай фальшиві соціологи малюють цифри зі своєї уяви.

Цікаво, що, попри актуальність теми мобілізації, результати цього “дослідження” поширювалися через доволі-таки незрозумілі майданчики. Зокрема, відео з його результатами було оприлюднено на ютуб-каналі “Народна думка”. Це єдине відео на каналі, що, втім, не завадило йому набрати 1,2 мільйона переглядів. І починається воно з висновку, що українці обрали Валерія Залужного та добровільну мобілізацію.

Є достатньо доказів зв’язків “Передових правових ініціатив” із Партією регіонів. У 2012 році “Передові правові ініціативи” отримали персональну подяку від Януковича до Дня незалежності України. За даними видання “Главком”, із травня 2016-го керівником ППІ був Андрій Долганов, він же помічник-консультант на громадських засадах нинішнього нардепа від “Опоблоку” Юрія Бойка.

Монетизована тема

Але тема мобілізації приваблює сьогодні не лише езотериків, вуличних активістів і псевдосоціологів. Справжні українські юристи й адвокати подібно до бджолиного рою, що почув десь здалеку пахощі квітів і меду, злетілися на запах страху аудиторії, яка готова платити гроші.

Юристи й адвокати, які займалися раніше питанням штрафів за порушення правил дорожнього руху, захистом від колекторів чи оскарженням астрономічних рахунків за спожитий газ, — усі вони зараз специ з мобілізації.

Хоч і тут є цікаві моменти й можна помітити дивні перетини зі згаданими в цій статті персонажами.

Адвокат Антон Болтик

Нині активний апологет боротьби з протизаконними, у його трактуванні, діями ТЦК. Загалом патріот і державник, знову ж таки за його словами. Ще кілька років тому дуже активно займався всім, що стосувалося діяльності поліцейських на дорогах.

Але відмотуємо хронологію матеріалів на його ютуб-каналі ще на рік, і тут створюється враження, що його… покусав Остап Стахів. Бо в Болтика є ціла добірка матеріалів, у яких він критикує запроваджені тоді в країні карантинні обмеження.

Такий собі юрист-антивакцинатор. Ось на одному з відео він вступає в словесну перепалку з охоронцем у супермаркеті, який відмовляється пропускати його всередину без маски. А ось він уже під стінами адмінбудівлі з мегафоном виступає проти обов’язкової вакцинації.

Але якщо ще трохи поскролити, то ідея зі Стахівим здається не такою й абсурдною. Виявляється, Болтик і Стахів не лише знають один одного і є однодумцями, а й свого часу досить тісно спілкувалися.

Антон Болтик та Остап Стахів під час свого стріму “Народ Украины, поднимайте голову, нас ждет новая программа EU4Health и сделка с Евросоюзом”

За словами Болтика, який веде ефір зі Стахівим на своєму каналі, Остап є його “гарним товаришем”.

Тарас Никифорчук

Ось одеський юрист Тарас Никифорчук. На його ютуб-канал підписалося аж 746 тисяч користувачів. Звісно, як і в інших адвокатів та юристів, особлива його увага прикута до мобілізації.

Одеський юрист Тарас Никифорчук називає працівників ТЦК “людоловами”

Беремо його перший-ліпший ролик на цю тему під провокативною назвою “Началось! Каждый имеет право защищаться от произвола! Неадекватное поведение ТЦК и полиции!”. Про що ж у ньому йдеться?

У ролику аналізується низка поширюваних у соцмережах відео про конфлікти довкола мобілізації. Перше відео — працівники ТЦК і поліції починають розмову з кількома невідомими, які, своєю чергою, витягують ножа й погрожують представникам закону.

Як же одеський адвокат коментує цю ситуацію? “Полицейские и ТЦК... они вместе работают, чтобы людей отправить на войну… Взяли после этого молодые люди нож, и после этого очень сильно присели на одно место и тцкшники, и полицейские…” Тобто адвокат жодним словом не засуджує дії невідомих, які погрожують ножем, у той час як працівники ТЦК і поліцейські, за його словами, “это просто ужас, они здоровые, откормленные, все мордастые…”.

Никифорчук також стверджує, що з працівниками ТЦК працюють і “тітушки”. І це лише одне відео цього одеського адвоката, яке буквально за шість годин набирає понад 100 тисяч переглядів.

Адвокати та юристи не втомлюються доводити своїм підписникам у соцмережах, що мобілізація в Україні — це суцільне порушення прав, мордобій і навіть смерті. І дуже часто намагаються продемонструвати, як вони класно можуть відшивати ТЦКшників. Звісно, акцент тут робиться на недосконалості законодавства та можливій необізнаності самих працівників ТЦК.

Наприклад, одного з адвокатів-ютуберів зупиняють на блокпосту. Той одразу починає сипати цитатами із законодавства, явно вирізняючись на тлі працівників ТЦК, які, швидше за все, не мають юридичної освіти. За кілька хвилин працівникам ТЦК може увірватися терпець, і розмова вже ведеться на підвищених тонах.

Бажаний ефект отримано — маємо ролик бравого адвоката, який, сидячи у своїй машині, на раз-два відшиває працівників ТЦК, а ті у відповідь зриваються на крик.

Звісно, крім дискредитації роботи територіальних центрів комплектації така демонстрація нічого не несе. До того ж після оприлюднення цих відео з’являються чергові “герої”, які наслідують схожі манери та поведінку в спілкуванні з представниками ТЦК.

Ось тільки дуже часто в наслідувачів немає базової юридичної освіти, тому розмова з працівниками ТЦК може звестися до банальних образ із відповідною зворотною реакцією. Але “антитцкшний” рух отримає чергове відео зі “злими” й “поганими” представниками ТЦК.

Водночас питання про те, що всім нам таки треба боронити свою країну, у таких матеріалах зазвичай узагалі не порушується. Чомусь особливо немає бажання осмислити, що наслідком цього конфлікту може стати ситуація, що завтра вже не буде ні ТЦКшників, ні поліцейських, ні самих активістів, а єдиною “чинною” нормою законодавства стане “Ахмат — сила” чи що там у росіян зараз актуальне.

Аналіз і робота над помилками

У цьому матеріалі Texty.org.ua намагалися не торкатися ще одного аспекту історії з мобілізацією — самої роботи ТЦК. Але треба бути об’єктивними. Великої кількості відео, які сьогодні поширюють доморощені борці за права та проросійські мережі, не було б, якби самі працівники ТЦК не припускалися помилок у своїй роботі.

Десь їм не треба вестися на провокацію, десь треба бути виваженішими й терплячішими, а десь краще юридично підготовленими, десь не треба гнатися за показниками й проводити рейд у готелі чи ловити на вокзалі людину з інвалідністю і за кілька днів відправляти її на полігон.

Звісно, кожне відео, на якому вдалося спровокувати працівників ТЦК на конфлікт чи на якому вони самі його створюють, варте прискіпливої уваги й службового розслідування.

Самі провокатори теж мають притягуватися до відповідальності. Зрештою, це робиться, але ситуація показує, що працювати тут потрібно більше.

Працівників ТЦК потрібно навчати

У переглянутих нами відео можна також помітити, що поліцейські менше ведуться на провокації і вміють виходити з конфліктних ситуацій. Це має логічне пояснення: їх навчають і роботи на вулиці, і методів деескалації конфліктних ситуацій. А головне — вони мають відповідний досвід.

Представники ТЦК сьогодні повноцінно працюють на вулицях із цивільними. Не маючи відповідних навичок і досвіду за плечима. Опинившись у середовищі, яке може ставитися до них негативно, не кажучи вже про справжніх провокаторів або недалеких людей, які надивилися відповідних роликів на ютубі.

Було б непогано, якби керівництво, яке відповідає за мобілізаційну кампанію, організовувало для працівників ТЦК спеціальні тренінги. За місяць можна досить добре підготувати колишнього бійця до виконання нових завдань серед цивільних.

Серед військових не вистачає інструкторів навіть для навчання новобранців. Але для роботи в ТЦК більше підходить досвід поліції. Тому можна організувати навчання і залучити як інструкторів поліцейських. Звісно, це потребує додаткових зусиль від керівництва держави, адже в нашій системі співпраця між двома відомствами — справа складна. Щоб організовувати такі навчання, хтось має бути наділений відповідними повноваженнями від Зеленського.

Зневажливе ставлення до отримувачів повісток, мовляв, це “труси в юбках” також не сприяє ефективній роботі.

Велика війна триває вже понад два роки, і цього достатньо, щоб підточити психіку навіть психічно здорової людини. Сім’ї та громади отримують звістки про загиблих і поранених, і цього теж достатньо, щоб зривало дах.

Додайте сюди проблеми в самій армії. Тому охочих із піснею й усмішкою йти на фронт, де ти ризикуєш життям, стає дедалі менше. Але, попри все, значна частина чоловіків готова мобілізуватися, про що свідчить наше опитування.

З людьми можна й треба працювати. Пояснювати, що не вся мільйонна українська армія сидить у посадках під Бахмутом. І що на передовій армія також змінюватиметься, ставлячи понад усе професійність та мінімізацію жертв. І тут треба не лише говорити, а й діяти.

Як писали Texty.org.ua у своїй редакційній статті, єдиний шанс виграти в цій війні — змінити тактику і воювати, максимально зберігаючи життя людей. Бо інших людей у нас просто немає.

Важливо показувати людям, які йдуть служити, що до них ставляться з великою повагою. А ті частини, які організували навчальні центри, де так і роблять, мають велику популярність серед тих, хто хоче служити.

І якщо враховувати, що повномасштабна війна йде вже третій рік, а ми ще стоїмо, то не все так погано з нами.