У ворога з’явився свій аналог HIMARS. Росія значно покращила здатність завдавати віддалених точних ударів. Як протидіяти?
Низка трагічних випадків у нашому тилу за лінією фронту за останній час не є випадковістю. Було знищено кілька одиниць ППО, зокрема, за непідтвердженими даними, дві пускові установки «Петріот», два гелікоптери з трьох, що були в той час на землі, самохідні установки та інша дуже важлива техніка.
У всіх випадках за нашою технікою спостерігав ворожий дрон і дуже швидко прилітала ракета — все це відбувалося більше ніж за 50 км від лінії бойового зіткнення в нас у тилу. Схоже, ворог запровадив зміни, що дають йому змогу оперативно уражати важливі українські цілі далеко за лінією бойового зіткнення.
Раніше прийняття рішення про завдання удару у військ РФ займало значно більше часу. Масштаб проблеми такий: уявіть собі, що тепер війська ворога мають свій аналог HIMARS.
Це може бути пов’язано зі спрощенням процедури прийняття рішення (прямою зв’язкою між екіпажем дрона й засобом ураження) та/або з появою нових систем дальнього високоточного ураження.
По українських гвинтокрилах, найімовірніше, вдарили ракетами комплексу «Ураган-1M», що є аналогом HIMARS
Ракети на відео з ударом по українських гвинтокрилах, найімовірніше, є ракетами комплексу «Ураган-1M» — аналога HIMARS з інерційною та супутниковою навігацією. Крім того, використовується і балістика типу «Іскандер». У будь-якому разі ми бачимо зв’язку:
- Ворожий дрон, що безперешкодно перебуває далеко за лінією фронту на нашій території. Можлива причина: значне збільшення ворожої кількості дронів, нові можливості дронів (наприклад, більша висота, виснаження наших ППО, недостатня кількість РЕБ, щоб придушувати такі дрони).
- Швидкий цикл прийняття рішень, орієнтовно 10 хвилин. Можливі причини: спрощення ланцюга передачі команд, використання кращого зв’язку (Старлінки?).
- Використання високоточного дальнього способу ураження («Іскандер», «Ураган-1М»).
Як протидіяти?
Перше і головне: до вирішення цієї проблеми залишатися на відкритій місцевості стаціонарно більше ніж 5 хвилин навіть за 65 км за лінією фронту стає небезпечним. Мобільність, розосередження і маскування стають ще актуальнішими.
Залишатися на відкритій місцевості більше ніж 5 хвилин навіть за 65 км за лінією фронту стає небезпечним
Не можна їздити колонами по три «Петріоти» й садити в одному місці три гелікоптери, не можна шикувати особовий склад навіть за 65–70 км на відкритій місцевості.
Наша логістика стане значно складнішою — нам доведеться розосереджувати склади й пункти дислокації.
Друге: якщо неможливо прямо зараз знищити «очі» (дрони), про їх присутність принаймні треба знати.
Кожен командир (і не лише) має бути обізнаний про присутність дронів у його зоні дій і враховувати це під час прийняття рішень.
Цю проблему можна вирішити вже зараз, якщо скоординовано забезпечити особовий склад тисячами відносно недорогих (кілька сотень доларів) «детекторів дронів» (аналізаторів радіочастоти) і навчити їх використовувати, а також змінити алгоритми прийняття рішень — відповідальні оператори мають постійно моніторити присутність дронів.
Один із варіантів такого детектора описаний у цьому навчальному посібнику.
Дуже добре працює аналізатор спектра TinySA Ultra (детально про його застосування можна дізнатися в телеграм-каналі Сергія Флеша), непогані відгуки і про спеціалізовані детектори дронів «Цукорок».
Проте, звичайно, ключовий момент — протидія дронам-розвідникам і контрбатарейна боротьба. Легкого рішення наразі немає. Є складне — підсилення ППО, РЕБ, інших способів антидронної боротьби, але цю проблему потрібно негайно починати вирішувати на найвищому рівні.
Читайте також: Україна програє у стратегічній адаптації до війни. Що потрібно зробити
