Тиша. Як Прага цілеспрямовано знижує рівень шуму в місті
«Щось тут не так», — несвідомо розумієш, коли потрапляєш у житлові квартали європейських міст. Ти бачиш і розумієш, що тут застосовують різні урбаністичні штучки, але є ще щось, що спочатку не усвідомлюєш. Потім у якийсь момент доходить: «Тут тихо!».
Чому в українських містах шумно, а в європейських тихо і як влада цілеспрямовано зменшує рівень шуму, розбираємося на прикладі Праги. Цей досвід може перейняти і київська влада, нехай не ця, а якась із наступних, щоб зробити життя в українській столиці комфортнішим і здоровішим.
Шум проти здоров’я
Чехія керується відповідною Директивою Європейського парламенту і Ради ЄС, яка спрямована на захист населення від шуму.
Згідно з цією директивою починаючи з 2012 року і кожних пʼять років усі країни — члени ЄС повинні вимірювати рівень шумового забруднення в міській забудові, у громадських парках, поблизу шкіл та лікарень, а також біля основних автомобільних і залізничних шляхів.
Результати вимірювання шумового забруднення Міністерство охорони здоров’я Чехії оприлюднює на шумових мапах. На них відображені рівень і джерела шумового забруднення, а також позначені місця, де влада встановлює бар’єри проти шуму.
Шумова мапа
Останню шумову мапу з даними за 2022 рік Міністерство охорони здоров’я Чехії опублікувало 6 листопада 2023-го.
Для вимірювання рівня шуму країни — члени ЄС використовують спільні індикатори, але граничні значення для них кожна держава встановлює індивідуально.
Чехія використовує два основні індикатори для оцінки рівня шумового забруднення: денний Ldvn та нічний Ln.
Ldvn — це сумарний показник шумового навантаження протягом цілого дня: за день, вечір і ніч. А нічний Ln вказує на шумове забруднення, яке впливає на якість сну.
Граничні показники шуму для Чехії:
- 70 Дб протягом дня і 60 Дб вночі для автомобільного транспорту;
- 70 Дб протягом дня і 65 Дб вночі для залізничного транспорту;
- 60 Дб протягом дня і 50 Дб вночі для повітряного транспорту:
- 50 Дб протягом дня і 40 Дб вночі для джерел промислового шуму.
Якщо ці граничні показники перевищуються, держава шукає способи захистити населення від шуму.
Прага в цифрах
Завдяки зібраним даним чеська влада знає місця найбільшого шумового забруднення й точну кількість людей, які живуть під його впливом.
За даними Міністерства охорони здоров’я Чехії, станом на 2022 рік понад 6% загальної кількості населення Праги та околиць перебувало під впливом шуму на рівні більш як 70 дБ протягом дня.
70 дБ — це гранична норма шуму для автомобільного транспорту, однак дані від Міністерства охорони здоров’я Чехії вказують на вплив шуму з усіх джерел. Ми взяли за основу норми для автомобільного транспорту, адже це основне джерело шуму у великих містах.
82% мешканців чують шум у межах норми для автомобільного транспорту протягом дня (тобто менш як 70 дБ). Ще для 12% мешканців даних про вплив шуму немає.
З шумовим забрудненням уночі ситуація схожа. Для 8% шум понаднормовий.
Зменшення шуму
На основі мап відповідні міністерства (транспорту, регіонального розвитку, екології) разом із місцевою владою розробляють план зниження рівня шуму там, де це потрібно, і збереження місць, де шум не перевищує норму.
Останній план дій для Праги було оприлюднено у 2019-му після попереднього циклу вимірювань. Наступний, з урахуванням показників 2022 року, нині перебуває на стадії підготовки.
План передбачає роботу з шумовим забрудненням на трьох рівнях:
- з джерелом шуму (наприклад, через регулювання руху автотранспорту);
- зі шляхами поширення (наприклад, завдяки встановленню звукоізоляційних панелей уздовж доріг);
- з приймаючою стороною (наприклад, завдяки поліпшенню шумоізоляції житла).
Для підготовки конкретних рішень міська адміністрація Праги виділяє проблемні категорії місць із високим рівнем шумового забруднення від автомобільного і трамвайного транспорту. Показник рівня шуму вночі в цих локаціях перевищує гранично допустиму позначку 60 Дб.
Залежно від густоти населення такі ділянки ділять на дві категорії. Перший пріоритет отримують локації, у яких проживає 10 і більше мешканців на 1000 квадратних метрів, а другий пріоритет — менш густонаселені локації, де проживає від 1 до 10 мешканців на 1000 квадратних метрів. Потім залежно від пріоритетності ділянки влада встановлює крайні терміни реалізації необхідних змін.
План для конкретної ділянки може передбачати визначення проблемного місця, опис причин і можливих рішень.
На ілюстрації нижче місцева влада пропонує реконструювати трамвайні шляхи на одній із ділянок на вулиці Комунарду. Передбачається, що це допоможе знизити шумове забруднення для 200 мешканців.
Один із методів, які використовують у Празі для того, щоб мешканці жили в приємній тиші, — блочна забудова житлових кварталів з утворенням тихих зон у внутрішніх двориках.
Новобудови зводять на достатній відстані від доріг. Також міська влада використовує будівлі, які не потребують звукоізоляції, як барʼєр для захисту від шумового забруднення.
Основні траси міжміського сполучення Прага прокладає повз житлові райони, а також обмежує інтенсивний рух транспорту в місцях, де живуть люди. Там, де рух транспорту обмежити неможливо, використовують засоби звукоізоляції, наприклад спеціальні огорожі.
Огорожі, які встановлюють біля доріг для шумоізоляції будинків
Для зменшення шуму міська влада популяризує використання міського транспорту й створює необхідні умови для того, щоб якомога менше містян використовувало приватні автівки.
Наскільки це ефективно?
План дій для Празької агломерації передбачає, що завдяки коректному розміщенню транспортних і залізничних шляхів рівень шумового забруднення в конкретному місці можна знизити аж на 10 Дб. А якщо враховувати рівень шумового забруднення під час первинної розробки планів забудови, можна досягти зниження рівня шуму для населення аж на 20 Дб.
Також вплинути на шум може озеленення міста — воно знизить загальний рівень шумового забруднення довкілля на 3 Дб. Проте, як зазначено в плані дій, це матиме радше психологічний, а не акустичний ефект.
Від автомобільних доріг:
- Заміна вікон, ремонт фасаду, посилення огороджувальних конструкцій у будинках біля доріг тощо.
- Будівництво нової інфраструктури: доріг, кільцевих розв’язок, об’їзних шляхів тощо.
- Будівництво нових тунелів.
- Модифікація наявних або будівництво нових шумозахисних стін.
- Зменшення транспортного потоку та обмеження руху в житлових районах.
- Заміна або модифікація дорожнього покриття.
- Обмеження швидкості руху транспортних засобів.
- Заходи зі зменшення швидкості (облаштування ділянок із вимірюванням швидкості, смуг уповільнення, звуження доріг тощо).
- Часові обмеження (обмеження проїзду або швидкості авто в певні проміжки часу).
- Планування простору (довгострокові стратегії забудови з урахуванням впливу шуму, створення окремих житлових зон тощо).
Від залізничного сполучення:
- Заміна вікон, ремонт фасаду, посилення огороджувальних конструкцій у будинках біля залізничних колій тощо.
- Встановлення нових безшумних гальмівних систем у поїздах і відключення старих.
- Прокладання нових залізничних ліній.
- Будівництво нових тунелів.
- Будівництво нових і модифікація наявних шумозахисних стін.
- Зміни в конструкції вагонних коліс.
- Обмеження швидкості.
- Часові обмеження (обмеження проїзду або швидкості в певні проміжки часу).
- Планування простору (довгострокові стратегії забудови з урахуванням впливу шуму, створення окремих житлових зон тощо).
Від аеропортів:
- Заміна вікон, ремонт фасаду, посилення огороджувальних конструкцій у будинках біля аеропортів тощо.
- Управління повітряним рухом.
- Контроль польотів, зльотів і посадок.
- Нові траєкторії польотів.
- Будівництво нових і модифікація наявних шумозахисних стін.
- Обмеження польотів у певні проміжки часу.
- Будівництво нових злітно-посадкових смуг, аеропортів і терміналів.
- Планування простору (довгострокові стратегії забудови з урахуванням впливу шуму, створення окремих житлових зон тощо).
Від промислових джерел:
- Заходи, що стосуються безпосередньо джерела шуму.
- Заміна вікон, ремонт фасаду, посилення огороджувальних конструкцій на будівлях тощо.
- Нова інфраструктура, наприклад нові під’їзні дороги.
- Будівництво нових і модифікація наявних шумозахисних стін.
- Часові обмеження роботи.
- Планування простору (довгострокові стратегії забудови з урахуванням впливу шуму, створення окремих житлових зон тощо).
Про рівень шуму в Києві читайте тут.
