В оточенні “недружніх” країн. Моніторинг росЗМІ за 1–7 квітня 2024 року
Минулого тижня російські медіа багато писали про країни зі списку недружніх. Уже традиційно в об’єктив пропаганди потрапила Франція. Дезінформатори не можуть пробачити Макрону заяви про гіпотетичне направлення в Україну іноземних військових. Писали про ворожу Фінляндію. Фінів звинувачують у нелюбові до “людей зі Сходу” та росіян. Пропаганда заявляє, що промисловість Фінляндії руйнується через конфлікт із Росією, і нагадує, що колись країна була частиною Російської імперії. А ще згадали Киргизстан. Пропаганда накинулася на країну після того, як там обмежили використання російської платіжної системи “Мир”. Запевняють, що в Киргизстані нічого робити, крім того як їсти плов. Та й узагалі тепер бюджет країни залишиться без грошей, адже трудові мігранти в Росії не зможуть його поповнювати.
Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
Франція та Фінляндія — вороги тижня
Минулого тижня російські медіа традиційно критикували Францію й особисто президента країни Емманюеля Макрона. Ця тенденція продовжується з лютого, коли Макрон заявив про ймовірність потрапляння військ західних країн на територію України.
Хоча американці заявили, що не підтримують цієї ідеї, пропагандисти їм не вірять. Навпаки, переконують, що США “в долі”, а Джо Байден дав згоду на цю місію: “В связи с этим совсем не случайным выглядит визит в Париж госсекретаря США накануне 75-летнего юбилея Альянса. Политолог уверен, что посланник Байдена вряд ли уговаривал Макрона отказаться от озвученной авантюры с отправкой легионеров в чужую страну. Скорее даже наоборот”.
Після заяв Макрона Франція опинилася в компанії так званого клубу русофобів із російського списку: “Если раньше Франция считалась частью осторожной «старой Европы», стремившейся сохранить возможности для диалога с Россией, то к марту 2024 года точка зрения Парижа сблизилась с радикальными подходами Польши и стран Балтии”.
Але не лише Франція була в центрі уваги антиєвропейської пропаганди. Фінляндія отримала порцію звинувачень за різкі висловлювання проти Росії: “Власти Финляндии намеренно и целенаправленно подогревают атмосферу русофобии и военной истерии в государстве, эти явления западной пропаганды стали нормой для жителей Финляндии”.
Щоб поставити Гельсінкі на місце, пропагандисти вирішили нагадати історію Фінляндії. Акцент на імперський період: “Александр I издал манифест о «вечном» присоединении Финляндии к России. Это произошло буквально месяц спустя после объявленной войны со шведами”. Натяк очевидний: зробили тоді, зробимо й тепер. Ви тільки не висовуйтеся.
За версією пропаганди, фіни вже шкодують через прохолоду у відносинах із Росією, адже тепер потерпає промисловість Фінляндії: “Запустение в порту Хельсинки — это не временное или случайное событие, а результат долговременной политики по сворачиванию любых контактов с Россией”.
А ще в росЗМІ розповідають, що фіни, виявляється, вже давно ставляться негативно до людей зі Сходу, зокрема й до росіян: “...А заодно и капитальная пропаганда о злобных людях с Востока, что уже в 2019 году вполне отчетливо наблюдалось в бытовых общениях с финнами”. Очевидно, скоро фіни постануть у росмедіа нацистами, як і українці.
Привіт із Киргизстану
Минулого тижня пропагандистів тривожили новини про відмову від користування російською платіжною системою “Мир” у країнах, що, як вважається, допомагають РФ обходити санкції: “Киргизия, Казахстан и другие соседи России отменили у себя карту «Мир». Якобы так они спасаются от санкций”.
І якщо Вірменія вже деякий час перебуває в таборі недружніх країн, ми про це писали в попередніх моніторингах тут і тут, то Казахстан і Киргизстан буцімто встромили росіянам ніж у спину.
Пропагандисти знайшли відповідь: вони просто заявили, що туди ніхто не поїде: “Попробуем думать честно и непредвзято. Вы планируете ехать в Киргизию и тратить там деньги? Я — нет. Думаю, 99,9% россиян аналогично”.
Образа на Киргизстан така велика, що в росЗМІ почали зневажливо висловлюватися про країну: “Поисковые системы говорят нам, что главная туристическая достопримечательность Киргизии — башня Бурана, минарет XI века. Туристические сайты пишут, что количество российских туристов в Киргизии «единично» и люди преимущественно ездят туда покушать плов и искупаться в Иссык-Куле”.
Інша обіцяна кара — країна не отримає грошей із Росії: “Население Киргизии — чуть меньше семи миллионов человек (то есть трудоспособное население около трёх миллионов). Из которых свыше миллиона ездят в Россию на заработки. Можно с уверенностью сказать, что трудовые мигранты в России — это серьёзная статья бюджета Киргизии. Вот они и являлись пользователями карт «Мир», которые теперь перестанут там работать”.
Схоже, минулого тижня в пропагандистському списку недружніх країн сталося невелике поповнення, і тепер киргизи також опиняться в центрі уваги дезінформаторів.
Прорив дамби в Орську
Після теракту в “Крокусі” росіян спіткала ще одна біда. 5 квітня через повені зруйнувалася насипна дамба на лівому березі річки Урал у місті Орську Оренбурзької області. Прорив дамби завдав збитків на понад 1 мільярд рублів, затоплено 10 000 будинків, більш ніж 4000 людей було евакуйовано. Російський уряд оголосив надзвичайну ситуацію федерального рівня.
Пропаганда мусила реагувати. У росЗМІ стали масово з’являтися повідомлення про героїчну роботу всіх спеціальних служб РФ: “В министерстве рассказали, что спасатели также эвакуируют животных. Для мониторинга и оперативного реагирования используют беспилотники, в готовности к применению два вертолета Ми-8 МЧС России”.
Цікаво, що на момент публікації повінь триває вже третій день, а Путін мовчить і особисто подію не коментує. Хоча зазвичай після таких катаклізмів лідери країн відвідують постраждалі території.
Натомість прессекретар Путіна Дмитро Пєсков сухо повідомив: “Владимиру Путину доложили об ситуации”. І почали активно тиражуватися новини про те, що “президент России Владимир Путин поручил разработать комплекс мер по борьбе с паводками, которые неизбежно начнутся в Тюменской и Курганской областях. Глава государства провел телефонные разговоры с губернаторами этих регионов и дал указание провести работу по информированию населения”.
А головний меседж, як і завжди, коли йдеться про катастрофи й трагедії в Росії, такий: “Ситуация находится под контролем”.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.
