Українська Burisma “фінансує” терористів. Моніторинг росЗМІ за 8–14 квітня 2024 року
Минулого тижня російські медіа переймалися питанням паводків у Росії. Це головна новина, тому увага була сфокусована на вихвалянні роботи державних органів із рятування людей від цього лиха. Також пропаганда відбілювала репутацію Федеральної служби безпеки РФ. Факт, що американці знали про теракт і навіть повідомили про це російські спецслужби, дуже вдарив по престижу ФСБ. Тому дезінформатори багато писали про її роботу. Там звітують про затримання терористів і шпигунів пачками. У реальності це часто робота із затримання та ув’язнення росіян, які необережно щось пишуть у соцмережах. Ще в росЗМІ писали про союзника на Близькому Сході Іран, який праведно відповідає Ізраїлю за образи, а насправді виступає миротворцем, адже міг завдати непоправної шкоди євреям, але не хоче робити це з доброї волі.
Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
ФСБ працює
Майже місяць минув після теракту в “Крокусі”, і ми розуміємо, що справжніх винних у злочині російське керівництво чи то не може, чи то не хоче виявляти та карати. Міф уже створений: у всьому винні Україна й Захід. Слідчий комітет РФ порушує справи проти США й країн НАТО, які безпосередньо вчинили теракт: “Следственный комитет возбудил дело о финансировании террористов должностными лицами США и стран НАТО. Такое решение приняли по итогам проверки после теракта в «Крокус Сити»”.
Пропаганда не соромиться шити справу білими нитками, без тіні сум’яття заявляє, що гроші переводилися через українську компанію Burisma: “По версии следствия, преступники получали средства через нефтегазовую компанию Burisma Holdings на Украине, в которой сын действующего президента США Хантер Байден несколько лет был членом совета директоров”.
Тема Байдена і компанії Burisma активно використовулася на минулих виборах президента США. За її допомогою Трамп намагався звинувачувати в корупції сім’ю Байдена.
Паралельно розвідувальні органи Росії та структури, які мають відповідати за систему національної безпеки РФ, розпочали кампанію з відбілювання репутації ФСБ.
Минулого тижня в росЗМІ з’являлося багато новин про роботу ФСБ, яка затримала ймовірних терористів, підозрюваних і шпигунів на всій території Росії й особливо на окупованих територіях: “В Запорожской области спецслужбы задержали агента СБУ, готовившего теракт”, “ФСБ задержала жителя Орловской области за передачу данных ВСУ”, “Федеральная служба безопасности пресекла попытку теракта в культовом еврейском учреждении столицы”, “ФСБ предотвратила теракт на военном объекте в Донецке”.
Тут і розповіді, що ФСБ запобігла вбивствам кримських колаборантів: “ФСБ заявила о задержании агентов Главного управления разведки Министерства обороны (ГУР МО) Украины, готовивших покушения на руководителей Крыма. В качестве объектов посягательств были выбраны глава республики Сергей Аксенов, председатель парламента Владимир Константинов, мэр Ялты Янина Павленко”.
І оповідки, що ФСБ затримує організації, які виманюють у росіян кошти для фінансування Збройних сил України: “Федеральная служба безопасности России задержала мошенников, причастных к выманиванию денег у россиян для помощи украинской армии. Злоумышленники похитили таким образом семь миллиардов рублей”, “Очень жалко граждан нашей страны, которые нехотя, но переводили деньги преступникам на использование для нужд ВСУ”.
Фіктивний удар
У ніч проти 14 квітня Іран вдарив по Ізраїлю приблизно трьома сотнями дронів і ракет. Деякі запуски, за даними ізраїльтян, здійснювалися з Іраку та Ємену.
Російська пропаганда почала розмірковувати, чи буде велика війна між цими країнами та які дивіденди принесе конфлікт Росії.
Із позитивного для Москви так звані експерти виокремили питання значного підвищення цін на енергоресурси.
А ось щодо того, чи переросте конфронтація в класичну війну, думки розходяться: дехто запевняє, що світ вибухне, а дехто запевняє, що це лише обмін погрозами.
Дезінформатори виправдовують атаку: “Иран нанёс удар за удар Израиля по консульству Ирана, когда Израиль убил несколько генералов Ирана. Иран требовал от стран Запада и ООН осудить этот удар Израиля, но те отказались”. І заявляють, що Іран навмисно завдав слабкого удару, бо насправді не хоче великої війни: “Аналитики спорят о том, насколько атака Ирана была рассчитана на то, чтобы вызвать настоящие разрушения в Израиле или сохранить лицо дома после клятв отомстить, избежав при этом крупной новой войны”, “Иран удовлетворил свой долг ответного удара, но Израилю не было ущерба, поэтому Израиль не ответит сильным ударом”.
Виправдовують створення фейкових новин Іраном. Так, на іранському телебаченні пожежі в інших країнах подавалися як наслідок їхньої атаки на Ізраїль. Росіяни назвали це “изобретательностью”: “Иран хочет показать своему населению, что ракетный удар по Израилю достиг успеха. И приходится иногда проявлять изобретательность, чтобы это доказать. Эти кадры показало ТВ Ирана как результат удара ракет Ирана по Израилю. Но на самом деле это пожар в Чили”.
У цьому протистоянні пропаганда схиляється до моральної підтримки Тегерана. Євреїв звинувачують в ескалації конфлікту й расизмі: “Маск похвалил пост, в котором говорилось, что евреи «выдвигают именно такую диалектическую ненависть к белым, которую, как они утверждают, хотят, чтобы люди прекратили использовать против них»”.
І запевняють, що рано чи пізно Ізраїль програє, адже американці їх “кинуть”.
Китай
Російській пропаганді дуже сподобалася заява китайських дипломатів про дружні відносини КНР і Росії, до того ж там є ще й згадка про Путіна: “Мы будем поддерживать возрождение и стабильное развитие России под руководством Путина, наращивать многостороннее взаимодействие и оказывать друг другу решительную поддержку”.
Пропагандисти доводять, що Китай разом із Росією будують новий світовий порядок, у якому США втратять статус і роль світового лідера: “Россия и Китай договорились начать диалог по евразийской безопасности с привлечением государств-единомышленников и наладить «двойное противодействие» в ответ на «двойное сдерживание» со стороны Запада”.
Та й зараз, за версією пропаганди, Китай вже лякає США: “США не торопятся устанавливать «красные линии» перед Китаем, так как боятся, что это может вызвать негативную реакцию со стороны Пекина”.
А ще Китай став адвокатом Москви, який обстоює її інтереси у світі, де сидять самі русофоби: “Китай поддерживает созыв мирной конференции по Украине при равноправном участии всех сторон и с обсуждением всех мирных планов”.
Росія впевнена, що Китай для Заходу ворог, тому російсько-китайський альянс є запорукою світової стабільності та захисту традиційних цінностей, і що Вашингтон завжди намагався робити все, щоб знецінити дружбу між Пекіном та Москвою: “Мы давно выбрали своим союзником Китай, лет двадцать назад. Наши интересы в чём-то совпадали. Но у США всегда была возможность нас поссорить. Это они делать умеют”, “Владимир Путин и Си Цзиньпин очень грамотно, как раз на политическом уровне, просчитали последствия новой политики Запада после распада Советского Союза и фактически стали союзниками против Запада. А вот в США, главном оплоте Запада, с союзниками ошиблись и выбрали ничтожных политических карликов типа Эстонии, Латвии и Литвы”.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.
