Нам потрібно змінюватися негайно. Чотири причини, чому Бєлоусов на посаді міністра оборони РФ — це значно гірше, ніж Шойгу

Завдання Бєлоусова

1. Андрій Бєлоусов має репутацію некорумпованого чиновника, на відміну від свого попередника, який крав десятками мільярдів доларів. Крастимуть у російському Міноборони менше, а кошти на армію РФ будуть використані ефективніше, що для нас є дуже поганим розвитком подій. Частково за це відповідальний створений Навальним Фонд боротьби з корупцією, діяльність якого присвячена викоріненню корупції в Росії, а отже, ефективнішому вбивству українців.
   
2. Бєлоусов — розумний та ідеологічно вмотивований ворог. Так, він відданий Путіну особисто, однак цей математик-економіст, який підтвердив свою ефективність як управлінець і є прихильником імперської Росії, переконаний, що її оточують вороги, а також що можна досягти повної економічної автономності, принаймні у військовій промисловості.
   
3. З погляду Кремля війна — це насамперед промисловість та економіка. Бєлоусов — головний економічний і промисловий мислитель (і планувальник) у російському уряді. Він також прихильник «військового кейнсіанства» і переконаний, що військово-промисловий комплекс зможе стати рушієм зростання економіки.
   Це означає що військові видатки цієї держави зростатимуть, економіка буде остаточно переведена на воєнні рейки і треба готуватися не лише до довгої війни з Україною, а й до зіткнення з НАТО.
   
4. Бєлоусов — головний промоутер російської розробки дронів, роботів та різних безпілотних систем. Насправді в цьому російському уряді є ціла група «цивільних» міністрів-технократів (Шадаєв, Чернишенко, Григоренко, Мантуров), які особисто віддані Путіну та імперським ідеям, прагнуть «перемоги над Заходом» (а спочатку в Україні) й розуміють, наскільки важливі сучасні технології, зокрема перехід до «цифровізації» та масове використання штучного інтелекту. Однак саме Бєлоусов має стати головним драйвером інновацій, які будуть спрямовані передусім на військову сферу.

Російське Міноборони за Шойгу, незважаючи на декларації, було доволі повільним щодо інновацій. Багато інноваційних і швидких рішень у цій війні з’явилося не всередині міністерських структур, а надійшло від волонтерських і стартап-спільнот, які розробляють технології прямо на фронті.

Багато таких спільнот відкрито скаржилося на нездатність/відсутність інтересу з боку Міноборони (те саме відбувається в нас, однак тут зміни не передбачаються). За словами дослідника Сема Беннета, Бєлоусов разом з іншими міністрами, такими як Денис Мантуров, які розуміють, що таке російська екосистема досліджень і розробок, має пряме завдання зробити Міністерство оборони абсолютно відкритим до інновацій і впровадження передових ідей.

Бєлоусов має зробити Міністерство оборони абсолютно відкритим до інновацій і впровадження передових ідей

Кремль демонструє ще раз, що їхня стратегічна адаптація значно краща, ніж наша. Росія швидше вчиться на помилках.

Яка наша відповідь?

Тим часом у нас досі є труднощі з усвідомленням стратегічних проблем і координацією зусиль для їх вирішення (як у політичному, так і у військовому керівництві), про що ми не раз писали. До того ж останнім часом ситуація погіршилася.

В уряді спроможних менеджерів можуть звільнити через недостатню відданість Офісу президента, у ЗСУ — через недостатню кількість бійців і провал мобілізації, яку вчасно не посилила цивільна влада (про це читайте тут). Активно відбувається знищення навіть тієї (незначної) кількості змін на краще, що відбулися з 2022 року.

Тим часом за більш як два роки повномасштабної війни і за понад рік від моменту, коли стало зрозуміло, що дешеві безпілотні технології можуть дуже суттєво вплинути на перебіг воєнних дій, у нас досі не вирішені ключові питання адаптації.

Ось лише кілька з них:

• Що робити з розвідувальними БПЛА противника? Пояснимо, чому це важливо. Вони коригують більшість дальніх ударів по найважливішому озброєнню ЗСУ за допомогою ракет і особливо дронів-камікадзе (найвідоміші з них дрони «Ланцет»).
  Через їх велику кількість та масове використання централізована система ППО не здатна протидіяти їм. Можлива відповідь — досі не впроваджене масове застосування дронів-детекторів і малих РЛС для виявлення та спеціалізованих дешевих систем ураження. Зараз потрібно використовувати всі наявні засоби ураження від дронів-перехоплювачів до легкомоторних літаків та гелікоптерів.
  
• Контроператорна боротьба з дронами. За аналогією з контрбатарейною боротьбою проти артилерії потрібно забезпечити фронт засобами виявлення ворожих команд, що запускають дрони (як розвідувальні, так і FPV), і знищувати їх. Це має бути цілеспрямована, масована, комплексна кампанія, спланована й підтримана згори, а не окремі ініціативи.
  
• Протидія FPV на рівні найменших піхотних підрозділів. Ще рік тому спеціально навчені люди з Генштабу мали б розробити тактику для адаптації проти цієї загрози й розпочати навчання бійців (алгоритм того, як це потрібно зробити, читайте тут). Однак цього так і не сталося. Нагадаємо, ми почали звертати увагу на цю проблему вже майже рік тому

Для того щоб якнайшвидше і без дублювання зусиль забезпечувати потреби, пов’язані з військовими розробками, щонайменше треба мати:

• мапу вже наявних проєктів і готових рішень за всіма напрямами, а також захищену платформу для обміну інформацією та досвідом;
  
• список основних потреб, сформований Генштабом та МО, який постійно оновлюватиметься;
  
• екосистему, у якій держава сприятиме розробкам як від державного, так і від приватного сектору.

Тим часом на сьогодні з перерахованого вище є лише окремі фрагменти. І навіть складові Сил оборони України здійснюють розробки окремо, не комунікуючи між собою і не обговорюючи результати. Є десятки ініціатив, що дублюють одна одну, а ще велика кількість працює над тим, що не потрібно.

Що стане потрібним завтра?

Але! Визначати й вирішувати проблеми, які є зараз, замало. Потрібно прогнозувати розвиток подій і тенденції, щоб до них підготуватися. Наприклад, найближчим часом протидіяти дронам за допомогою РЕБ, навіть масової, стане складніше через збільшення кількості систем з автономним наведенням. До цього треба бути готовими.

Десятки ініціатив дублюють одна одну, а ще велика кількість працює над тим, що не потрібно

Насамкінець трохи цифр. Росія збирається витратити 10 мільярдів доларів у найближчі сім років тільки на авіаційні безпілотні системи. Лише на базі середніх та професійних закладів у них вже створено 550 шкіл операторів БПЛА. Низка ВНЗ запровадила у 2023–2024 роках десятки нових навчальних програм, присвячених новим військовим технологіям, зокрема ШІ (штучному інтелекту) та безпілотним системам.

З огляду на нові призначення ця тенденція не лише збережеться, а й пришвидшиться, а кошти будуть витрачені ефективніше.

Нам потрібно змінюватися негайно, інакше поразка здається неминучою.

стратегічна адаптація Бєлоусов інновації хід війни росія безпілотники ШІ