Інформаційні кампанії тижня. Моніторинг росЗМІ за 20–26 травня 2024 року
Минулого тижня російські медіа активізували інформаційні кампанії, спрямовані на українську аудиторію. Так, політичне керівництво звинувачують у байдужості до власних військових, які перебувають у російському полоні. Військове керівництво — у відсутності підготовки мобілізованих, відправці на фронт одразу з військкоматів. Українців закликають тікати за кордон, здаватися в полон і не виконувати наказів керівництва. Дезінформатори обіцяють, що за це нічого не буде. І навіть якщо й буде, то краще війну перечекати у в’язниці. Зеленського звинувачують в узурпації влади. Свою порцію ненависті отримав і президент Франції. Емманюеля Макрона називають воєнним злочинцем через дії Парижа в Новій Каледонії.
Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
Антиукраїнські інформаційні кампанії
Аналізуючи російський інфопростір минулого тижня, ми помітили три ключові теми, які на цьому етапі війни розганяє російська пропаганда.
Підрив мобілізаційної кампанії в Україні
18 травня набрав чинності новий закон про мобілізацію в Україні. Це дало новий імпульс російській пропагандистській машині.
Інформаційна обслуга Кремля закликає українців не виконувати закон, ховатися від працівників ТЦК, виїжджати за кордон будь-якими методами.
Пропаганда запевняє, що новомобілізовані не отримують жодної підготовки, що їх відправляють на фронт одразу ж після оформлення у військкоматах.
Мобілізованих закликають скласти зброю й здаватися в полон, бо “в российском плену лучше и безопаснее, чем в украинской армии”.
Якщо українець відмовиться воювати, запевняють дезінформатори, йому за це нічого не буде: “В ВСУ есть такое явление, называется СЗЧ (самовiльне залишення частини — самовольное оставление части), и их командование закрывает на это глаза, потому что воюющих заменить некем”. І переконують, що краще посидіти у в’язниці, ніж воювати проти Росії, яка ще й має сьогодні успіхи на всіх військових напрямках: “Да сколько той тюрьмы (за відмову воювати. — Ред). Срок три года? Всего?”.
Псевдоюристи від пропаганди заявляють, що після ухвалення закону тепер навіть легше не виконувати розпорядок і накази.
Звинувачення українського керівництва в нехтуванні долею українських військових у російському полоні
22 травня голова RT, топпропагандистка Маргарита Симоньян заявила, що Київ уже чотири місяці відмовляється від обміну військовополоненими: “У меня есть полные списки 500 украинских военнопленных, которых Киев вот уже четыре месяца отказывается обменивать. Зеленский отобрал 38 человек — азовцев и ко — и готов забрать только их. Остальные солдаты Украины Украине не нужны”. Невдовзі вона виклала список із 500 таких військовополонених.
Новину стали активно тиражувати в російському інфосередовищі. Підключилася й “уполномоченный по правам человека в РФ Татьяна Москалькова”: “Россия несколько месяцев не может добиться, чтобы Украина по обмену забрала своих пленных”, “По её словам, процесс обмена военнопленными затягивается из-за двойных стандартов Киева, который вычеркивает из списков на обмен рядовых и сержантов, а многих бойцов умышленно записывает в число без вести пропавших”.
Ця “інформаційна бомба” спрямована на українське суспільство. Пропаганді важливо показати, що військово-політичне керівництво України не переймається долею простих солдатів, а здійснює обмін полоненими лише в політичних цілях.
Координатор групи “Інформаційний спротив” Олексій Копитько зауважує, що таких “списків” Росія може породити скільки завгодно, тому що в полоні багато наших, йде постійна боротьба за те, щоб їх витягнути. Інформацію підтвердив і уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець, який каже, що саме Росія гальмує процес обміну.
Мета — посіяти внутрішній розбрат і нестабільність. Не секрет, що в Україні родичі військових, які перебувають у російському полоні, можуть виходити на акції з вимогою докласти всіх зусиль для їх звільнення. І ось на підбурення цих людей може бути спрямований “список від Симоньян”.
Ще одна мета кремлівської пропаганди, за словами Копитька, — дискредитація позиції України перед самітом у Швейцарії. Один із пунктів нашої “формули миру” — звільнення всіх полонених та депортованих (зокрема, вкрадених росіянами дітей), тож Москва намагається наперед збити цей пункт.
Дискредитація вищого керівництва України
Минулого тижня в росмедіа почали розганяти тему нелегітимності президента Володимира Зеленського.
Згадана вище Маргарита Симоньян написала: “В редакции возникли споры, как теперь титровать Зеленского. Предлагаю просроченный”… “Она добавила, что среди других вариантов можно выделить «бывший президент Украины», «нелегитимный президент» и «самопровозглашенный»”.
24 травня Путін заявив, що легітимність Зеленського закінчилася.
Згідно з Конституцією України повноваження обраного у 2019-му Зеленського мали закінчитися через п’ять років після його вступу на посаду. Але виборів нового глави держави в березні не було. Через російське вторгнення в Україні було запроваджено воєнний стан, який на рівні закону забороняє проведення будь-яких виборів. Тож Зеленський залишається президентом, доки не буде обрано нового.
Нюанс полягає в тому, що українська Конституція чітко забороняє проведення парламентських виборів в умовах війни, але про заборону президентських у ній не сказано. Ось цим і користується пропаганда, яка звинувачує Зеленського в нелегітимності й називає його “узурпатором”.
Ці атаки спрямовані на підрив внутрішньополітичної стабільності в Україні, провокування конфліктів та створення штучної кризи, послаблення зовнішньополітичних позицій України.
Кінцева мета росіян — максимальне послаблення України через внутрішню дестабілізацію та руйнування архітектури міжнародної підтримки. Що, своєю чергою, має допомогти російській армії досягати більших результатів меншими зусиллями.
Макрон — звір, воєнний злочинець
Президент Франції Емманюель Макрон вкотре потрапив до нашого моніторингу. Ми не раз писали, що він дістає на горіхи від російської пропаганди через його проукраїнські заяви й заяви про можливу відправку військ в Україну. Про це можна почитати тут і тут.
Минулого тижня дезінформатори використали новий привід — заворушення в Новій Каледонії, на заморській території Франції. Ще 5 травня Париж запровадив надзвичайний стан у Новій Каледонії, щоб посилити повноваження поліції, оскільки там відбулися заворушення на тлі ініційованої французькою владою реформи виборчої системи. Право голосу на острівній території планується надати французам, які там живуть не менш як десять років. Місцеві активісти побоюються, що в результаті реформи зменшиться вплив корінних жителів на ухвалення рішень.
Російська пропаганда заявила, що “для оставшейся у Франции империи наконец наступает закат. Неделимая республика разваливается на части”.
Макрона звинувачують у некомпетентності. Попереджають, що він увійде в історію Франції як людина, за якої Париж втратить останні залишки величі: “У непутевого президента Франции Эмманюэля Макрона опять все валится из рук. Буквально за две недели до выборов в Европарламент страну накрыла волна преступлений с этническим подтекстом”.
Спроби Франції навести лад назвали каральною операцією “фрацузской военщины”, “которая пытается силой навязать свободолюбивым канакам колониальный режим”.
А кремлівський кишеньковий політолог Сергій Марков робить висновок, що всі дії Макрона — це прояви воєнних злочинів: “Макрон прибыл в Новую Каледонию. Лично возглавить карательные акции против восстания канаков? Или тушить пожар антиколониальной войны канаков компромиссом? Зверь. Военный преступник”.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.
