Небо в дронах: основні російські розвідувальні безпілотники

Дальні розвідувальні безпілотники дають ворогові змогу уражати нашу важливу зброю. Працює це так: безпілотник бачить і передає інформацію, а росіяни відразу запускають «Іскандер» або «Ураган-1M» по цілі.

Саме так окупанти вже знищили кілька українських вертольотів і пускову установку Patriot.

Розвідувальні безпілотники малого і середнього радіуса дії не менш небезпечні. Вони працюють безпосередньо на лінії фронту, допомагаючи російській артилерії вести точніший вогонь і завдавати максимальних втрат.

На жаль, Україна не може масово збивати розвідувальні безпілотники. Їх кількість надто велика, а можливості нашої ППО обмежені. Ще є радіоелектронна боротьба (РЕБ), але вона може лише завадити безпілотнику виконати завдання: зіткнувшись із перешкодами, він розвертається і летить назад.

Відсутність теплового сліду. Безпілотники, що працюють на акумуляторах, не залишають теплового сліду. Це ускладнює їх виявлення інфрачервоними системами.

Обмежені можливості ППО. Не всі засоби ППО дістають до висоти польоту деяких розвідувальних безпілотників.

Дефіцит ракет. Україна відчуває постійний брак ракет для ППО.

Засоби РЕБ впливають не на всі літальні апарати. Ті, що летять у режимі повного радіомовчання, нічого не випромінюючи за інерцією, здійснюючи фотозйомку за заданим курсом, нечутливі до РЕБ.

На графіці червоним виділені «Орлан» і ZALA. Ці безпілотники найчастіше трапляються на полі бою, їх робоча висота 1800–2000 м. Про решту простий боєць може й не чути, вони не такі поширені. Проте фахівці, які вивчають російську зброю, документують їх використання.

Ефективним засобом проти БПЛА «Гранат» і квадрокоптерів є переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), проте використовувати їх проти таких малорозмірних цілей не завжди доцільно.

«Елерон» і «Мерлін» піднімаються на висоту 5 км, але їх фіксують нечасто. Для боротьби з ними ефективно використовувати зенітно-ракетні комплекси «Оса» і «Тор».

«Оріон» і «Форпост» здатні підніматися на висоту до 7 км, що робить їх важкодоступними для більшості українських засобів ППО. Для боротьби з ними потрібні сучасні зенітно-ракетні комплекси, такі як «Куб», «Бук», IRIS-T.

Є випадки збиття «Орланів» FVP-дронами. Сподіваємося, це вдасться масштабувати.

За словами фахівця з РЕБ, найбільшу загрозу для нас становлять «Орлан», ZALA, Supercam (на графіці відсутній) та «Мерлін». ZALA, Supercam можуть використовуватися і як розвідники, і як коригувальники вогню, які ведуть пряму трансляцію з поля бою. ZALA також використовують для наведення дрона-камікадзе чи, точніше, баражуючого боєприпасу «Ланцет» (інші пролетіли, зафіксували ситуацію, і ворог отримує інформацію вже після повернення БПЛА).

Зазвичай вони піднімаються на висоту 2,5–3 км, адже з висоти 1,5 км їх уже можна уразити з кулемета. У хмарні дні можуть опускатися до 800 м.

«Орлан» — один із наймасовіших російських розвідувальних дронів, яким можна проводити як денну чи нічну, так і радіотехнічну розвідку. Він особливий тим, що його постійно модернізують, встановлюють на нього нове обладнання, зокрема новітні, просунуті камери.

«Орлан» також намагалися використовувати як ударний безпілотник, щоб скидати з нього боєприпаси, але від цієї ідеї відмовилися.