Темно, душно, спекотно і без зв’язку. Як я застряг у ліфті
Коли дуже поспішаєш, іноді забуваєш про елементарні правила безпеки, яких у нашому житті дедалі більше. Так сталося з автором цих рядків. До вимкнення електроенергії лишалося ще пів години, тож автор, поспішаючи і не подумавши про ризики, забіг у ліфт свого будинку. Це була фатальна помилка. Що варто робити, а що ні в такій ситуації.
Темно і спекотно
До останньої миті все йшло добре. І коли залишалося півтора поверху донизу… ви вже зрозуміли, вимкнули електрику.
Звісно, ліфт не лише зупинився, він став темним. Оці одночасні зупинка і вимкнення світла, певно, всіх, м’яко кажучи, демотивують. І це точно саме той момент, коли треба кілька разів глибоко видихнути й сказати собі щось заспокійливе. Щоправда, паралельно спаде на думку, що сам ліфт уже дивовижним чином не запрацює, а до ввімкнення електрики щонайменше чотири години. Отже, треба якось вибиратися.
Але от іще одна проблема: разом зі світлом вимкнулася й кнопка виклику аварійної служби. Ми не знаємо, наскільки поширене зникнення зв’язку з аварійкою в разі вимкнення світла. Але в мене сталося саме так.
Після ретельного обстеження кабіни за допомогою телефонного ліхтарика ще й з’ясувалося, що наліплений на стіну папірець із номерами ліфтерів також кудись зник. А інтернет у шахту ліфта майже не діставав.
“Зателефонувати дружині”, — промайнула думка. Але й тут облом. Додзвонитися комусь виявилося ще тим квестом. Чи разом із вимкненням електрики “поплила” й мобільна мережа, чи сама сталева коробка ліфта не дуже сприяла зв’язку, зрештою додзвонитися ніби вийшло, а от слів ніхто не міг розібрати.
Поки я пробував зв’язатися із зовнішнім світом, і без того висока температура в ліфті повзла вгору, а в голову лізли тривожні думки. Спочатку ви подумаєте: а чи не закінчиться в ліфті повітря? Питання логічне, але все ж таки кабіна не герметична й повітря туди сяк-так потраплятиме. (Було б непогано, звісно, якби проєктувальники наших ліфтів усе ж таки якось більш продумали вентиляцію кабін на випадок застрягання й вимкнення електрики.)
З часом вам стане душно, але ви точно не задихнетеся.
А от поєднання цих двох факторів — недостатня вентиляція і підвищення температури всередині кабіни — точно не покращить самопочуття і що далі, то більше тиснутиме на вас, на ваш організм.
“Янгол порятунку”
Тому автор цих рядків, знехтувавши всіма заходами безпеки, вирішив сам спробувати розсунути двері ліфта. Проте металеві заслінки були невблаганні. Фактично залишалося тільки одне — не жаліючи себе, щосили грюкати в неслухняні металеві двері з надією, що хтось прийде на допомогу. І саме це дало результат.
Почувся жіночий голос, я розповів про свою пригоду, попросив зателефонувати рідним. За кілька хвилин і ця жінка, і родина вже набирали телефон аварійки.
Та я рано розслабився.
Я в місті без електрики і під палючим сонцем був такий не один. Усі дзвонили й дзвонили в аварійку, там усе зайнято й зайнято. А хто додзвонився, тому казали чекати.
Зрештою з’явився справжній “янгол порятунку” в особі ліфтера, який і відчинив двері. Тридцятиградусна спека назовні після задушливої кабіни ліфта, у якому за відчуттями було 40, а то й 50 градусів, здалася чимось таким приємним і прохолодним, що хотілося просто сидіти на сонечку й насолоджуватися його промінням. І більше ніколи в житті не користуватися ліфтом.
Кілька порад
Кілька аматорських рекомендацій на випадок, якщо ви застрягли в ліфті в спекотний день.
Не чекайте — дійте. Якщо ви застрягли в ліфті, одразу починайте щось робити, щоб вибратися з нього. Послідовність зрозуміла: додзвонитися в аварійну службу й викликати ліфтерів. Якщо у вас є якісь проблеми зі здоров’ям, які можуть загостритися під час перебування в ліфті, повідомити про це під час виклику. Це підвищить шанси на те, що чекати доведеться менше. Також спитайте точний час, за який прибудуть ліфтери.
Не можете додзвонитися — гупайте і кричіть. Іноді в наших умовах це може бути єдиний дієвий спосіб достукатися до зовнішнього світу. Тому, якщо у вас немає інших засобів зв’язку, не стримуйтеся. Ваше завдання — привернути увагу сусідів, які зараз вдома, щоб вже вони зателефонували в аварійну службу.
Запишіть потрібні номери. У телефоні треба мати номери аварійних служб. Мобільний зв’язок у ліфті такий-сякий може бути. А от інтернет, швидше за все, ні. І варіант “зараз я погуглю, кому дзвонити” тут точно не спрацює.
До того ж, навіть якщо ви самі додзвонилися в аварійну службу, напевно, буде не зайвим поставити до відома когось із рідних чи знайомих, що ви застрягли в ліфті. Різне буває.
На порталі київської влади радять, якщо ви з якихось причин не змогли додзвонитися в аварійну службу, спробувати зателефонувати за номером “101” і там також залишити свою заявку.
Розмірене дихання. У рекомендаціях зазначено, що в таких випадках допоможуть практики розміреного дихання. Це нібито має зберегти більше кисню. І, напевно, це так. До того ж розмірене дихання допомагає вгамувати панічну атаку, яка, ймовірно, вас накриє після того, як ви опинитеся в темній і задушливій металевій коробці.
Стало погано — сідайте на підлогу. Підлога українських ліфтів часто абсолютно непрезентабельне місце. Але якщо відчуваєте, що вам справді стає зле, то це, можливо, найкраще, що ви можете зробити. Внизу біля дверей справді може бути трохи більше кисню.
