Каяки на Дніпрі. Де можна кататися і куди міській владі вкладати кошти, щоб Дніпро ставав чистішим

Про це Texty.org.ua поговорили з власником компанії “Каяк Каное Центр” (прокат каяків і САПів), київським міським активістом та популяризатором активного відпочинку на воді Михайлом Петелицьким.

Заборони

— Чи дозволено зараз плавати на САПах чи каяках по Дніпру?

Тільки недавно ми отримали погодження від Київської військової адміністрації на право заняття цією діяльністю, право виходу на воду. Та через заборону в нас зараз працює лише кілька пунктів прокату. Загалом сьогодні по Києву погоджено дев’ять акваторій, дотичних до Дніпра. На цих акваторіях можна займатися веслуванням як спортом. Тому ми працюємо лише на цих акваторіях.

Лише наприкінці 2023 року був прописаний порядок надання дозволів на вихід на воду

Військова адміністрація не дуже комунікує з учасниками ринку, скажемо прямо. Вони просто прийшли раз і поставили перед фактом: вихід на воду заборонений, до побачення. Хто хоче працювати — звертайтеся до них. При цьому лише наприкінці 2023 року був прописаний порядок надання дозволів на вихід на воду.

Але цей порядок прописаний більше під судновласників, які керують великим флотом: кораблі, великі катери, буксири, баржі, які возять пісок по Дніпру. На жаль, у цю саму лінійку поставили і каяки, які не підлягають обліковій реєстрації згідно із законом. Це створює такий великий перекіс, тому що в нас тут в одній лінійці і 50-метрова баржа, і каяк, який може перевозити 100 кілограмів.

Крім того, багато людей має приватне спорядження, але сьогодні їм формально заборонено виходити на воду самостійно. І що вони роблять? Просто порушують цю заборону. Часто стартують із наших станцій прокату, ніби вони якось дотичні до нас. А владі треба було просто сказати: “Отут можна всім, а тут не можна нікому”. Але цієї комунікації не було і немає досі, на жаль.

А те, що ми є одним із лідерів прокатних послуг у Києві, має свої плюси і мінуси. Плюс у тому, що ми можемо спілкуватися з міською адміністрацією, інколи до нас дослухаються. Мінус — будь-яке порушення в цій сфері одразу переносять на нас.

Людям, які мають власний САП чи каное, заборонено виходити на воду в Києві самостійно. І вони просто порушують цю заборону

Будь-що, що стосується каяків чи САПів, — й одразу всі контролюючі служби приходять до нас, ніби ми єдині в Києві й маємо відповідати за всіх. Тому що ми стаціонарні, на відміну від більшості прокатників, які працюють у Києві.

І хоча ми випускали людей лише у визначених акваторіях, річкова поліція примудрялася виписувати нам штрафи. Так, уже в листопаді, а це кінець сезону, коли вдень може бути лише один-два відвідувачі, приїхала річкова поліція на Оболонську затоку й сказала дівчині, яка вибралася на САПі, що не можна плавати, “ви порушуєте”. Хоча ми так і не зрозуміли, що ж ми порушували.

Треба розуміти, що це така сама частина економіки, як і будівельна галузь чи ресторанний бізнес. Для когось це єдине місце роботи, для когось єдина справа його життя, і зараз вона гине, бо люди третій рік не мають засобів для існування.

— А які розміри штрафів зараз?

Перший штраф 425 грн, другий — 850 грн.

— Я пам’ятаю, що до заборони влітку на Дніпрі був досить інтенсивний рух. Хтось купався, а хтось просто по головах їхав гідроциклом. Якось не хотілося б саме до цього повернутися...

У нас перед самою війною сталася дуже важлива подія. У 2021 році ухвалили Закон “Про внутрішній водний транспорт”, до розробки якого я свого часу був дотичний. Він вносив суттєві зміни. Наприклад, тим самим водним мотоциклам — скутерам — видавалася, умовно кажучи, жовта картка.

Зокрема, водні мотоцикли можна використовувати лише на спеціально відведеній акваторії, яку погоджує місцева адміністрація. Не там, де не заборонено, а виключно там, де дозволено. На жаль, місто не пропрацювало це як належить, ділянки так і не виділили.

Згідно із законом є пряма заборона для гідроциклів пересуватися на акваторіях, де масово відпочивають люди, де є пляжі, де є якісь затоки, де люди купаються масово.

Щоб керувати гідроциклом, потрібно пройти курси судноводія (здавати як на посвідчення водія). Тобто ви не можете прийти на пляж, дати 200 гривень, сісти на гідроцикл і покататися з вітерцем. Це те саме, що я прийду в будь-яку компанію з прокату автомобілів і скажу “дай машинку покататися”.

Оболонський острів

— Останнім часом у Києві помітно зросла відпочинкова зона біля води. Я говорю про благоустрій Оболонського острова. Як вам такі ініціативи київської влади?

Не треба забувати, що в нас у країні війна. І всі витрати, що не стосуються нашого захисту, мали б бути поставлені на стоп-кран.

— А якщо трохи відійти від війни створення ще однієї відпочинкової зони нам потрібне було?

Я брав участь в обговореннях планів щодо острова у 2015–2016 роках. Тоді теж обговорювалося, чи варто ставити понтонний міст і робити відкритий доступ для людей на острів. Ми тоді з представниками київської адміністрації, керівництвом КП “Плесо”, місцевими активістами здійснювали вилазку на острів.

Коли ми висадилися, там був прекрасний, здоровенний луг. Цвіли квіти, росли дерева. І було лише дві купки сміття. Щоб прибрати це й вивезти сміття куди слід, треба було організувати одну-дві вилазки КП “Плесо” з човнами. Але в нас дуже часто якщо говорять про проблеми зі сміттям, то це означає, що треба порятувати забудовою і все облаштувати.

Тоді, у 2016 році, дійшли розумного, логічного висновку, що краще туди не допускати масу людей, бо люди потягнуть за собою сміття, це все треба буде обслуговувати, а отже, будуть великі витрати, які місто не потягне. Тоді, у 2016-му, від цієї ідеї відмовилися.

А зараз, звісно, ми бачимо ситуацію в розвитку. Тому що створили туристичний магніт, тисячі відвідувачів, і виникає питання: а де тепер їм усім паркувати свої машини?

Тепер усі мешканці території довкола парку “Наталка”, зокрема й довкола нової його частини, бо острів — це нова черга цього парку, жаліються, що, вибачте, “до нас приїхало пів міста на цей клятий острів подивитися” і все, навіть у дворах, заставлено машинами. І тепер місто має витрачати ще сотні мільйонів гривень на те, щоб кудись цей весь трафік подіти. А це, у свою чергу, означає забудову нових природних територій.

Дніпро і його рукави

— На що тоді доцільніше було б звернути свою увагу й спрямувати енергію київській владі?

Треба покращити гідрологічний стан Дніпра. Чим більше сполучення буде основного русла Дніпра з його боковими акваторіями, тим чистіша в результаті буде вода в самій річці. Тому що всі ті бокові болотисті території очищатимуть цю масу води, вона виходитиме значно чистішою.

Річ у тім, що Дніпро і всі притоки за часів Радянського Союзу дуже зарегулювали і вони зазнали величезного антропогенного впливу.

Графіка на основі проєкту Texty.org.ua “Який вигляд мало старе русло Дніпра до затоплення всіх водосховищ і який має тепер”

Є така величезна зона в районі Жукового острова, всі річки, річка Віта, Коник — вони надзвичайно густо перегороджені різними дамбами, насипами і так далі, які на сьогодні не виконують жодної функції. Зараз туди приїжджає троє людей, щоб половити рибу і “побухати”. Оце вся функція, розумієте? І, на жаль, місто поки що не звертає на це уваги.

Або, наприклад, у Києві є унікальна система каналів на Осокорках, про яку взагалі одиниці знають. Це водна система, яка сполучається з Дніпром. Надзвичайно цікава водна система. Величезна кількість каналів, які переплітаються між собою. Загальна протяжність каналів, які на сьогодні збереглися, становить 25–30 кілометрів. Там є шлюзи, які перекривають перетік води. Вони посічені дорогами.

У Києві є унікальна система каналів на Осокорках, про яку взагалі одиниці знають

А як у радянський час будувалися дороги через канали? Кидалася труба і насипалася земля зверху. Тобто про будівництво якогось мінімального моста, під яким можна проплисти, не йшлося. Звісно, навіть найменший каяк під таким насипом по трубі не пройде.

Якби місто хотіло і вкладало хоча б одну десяту від того, що було вкладено в острів на Оболоні, то цю систему каналів можна було б об’єднати між собою, адже там для з’єднання всіх 30 кілометрів каналів треба прокопати менш як 100 метрів.

Але ця система була б нічим не гірша, ніж система водних каналів десь у Брюсселі чи Амстердамі. А зараз через відсутність течії та постійний застій більшість із цих каналів — стояче болото, куди дачники часто скидають сміття і зливають нечистоти. На що місто знову ж таки не реагує.

Екскурсія Каяк Каное Центру рукавами Дніпра на дачних Осокорках

Аналогічна ситуація із засипаними й перегородженими каналами і в Гідропарку, і на Трухановому острові, і в парку “Муромець”, і на Оболоні. Усі ці канали, якщо їх поєднати з Дніпром, могли б працювати як природне біоплато (інженерні споруди для очищення стічних вод, розроблені на основі властивостей природних водно-болотяних угідь. — Ред.) для очищення води в Дніпрі.

Реабілітація військових

— Наскільки правильним є твердження, що активність на воді сприяє поліпшенню не лише фізичного, а й психологічного стану?

У західній практиці, особливо в Сполучених Штатах, Британії, каякінг включений до програми реабілітації для військових, які повертаються з фронту. Це не лише допомагає відновитися фізично, а й рятує сотні ветеранів від вчинення суїцидів.

З 2017 року ми співпрацюємо з громадськими організаціями, що спеціалізуються на реабілітації ветеранів АТО. Приходили групи військових із психологами. Психологи дуже позитивно відгукувалися про заняття на воді, казали, що це допомагає людині розслабитися, відкритися. І після цього з такими людьми легше працювати.

У перші два місяці роботи, у липні — серпні 2022 року, в нас було багато клієнтів, людей, які умовно сиділи під замком і були на межі психологічного зриву. Усі ці вибухи, руйнування. Мова навіть не про військових, а про звичайних цивільних. Психологічно це дуже тиснуло, коли ти місяць-два-три сидиш у квартирі й чуєш лише зведення з фронту і тривоги.

І ми справді переконалися, що той самий каякінг дуже позитивно впливає на психоемоційний стан людини. Він заспокоює, розслабляє, допомагає відновитися ментально. Циклічна, повторювана діяльність, плескіт води в поєднанні з прогулянкою на природі. Я відчув це на собі, дуже багато наших клієнтів дякувало нам саме за цей аспект. Люди казали, що їм стало психологічно легше після того, як вони покаталися.

Каякінг дуже позитивно впливає на психоемоційний стан людини

Днями, з 16 по 19 липня, ми провели в Києві тренінги за участю засновника й тренера Team River Runner (TRR), однієї з найбільших американських організацій, яка займається реабілітацією людей з інвалідністю через веслування. Переважно це військові ветерани, які дістали важкі поранення в ході бойових дій, але не лише військові.

Представники TRR приїздили до Києва на наше запрошення, це відбувалося на тлі ракетного обстрілу Охматдиту. У межах курсу навчали операторів прокату надавати такі послуги людям з інвалідністю, вадами зору, людям, які втратили кінцівки.

Загалом нам вдалося залучити до тренінгу 16 операторів прокату із семи регіонів України. Це понад 30 людей, які тепер зможуть краще обслуговувати людей з інвалідністю, робити цілі програми для ветеранів і розвивати цей напрям на власних локаціях у своїх містах.

Зараз знову бомбардування, люди знову в стресі, і один зі способів розвантажити себе — просто вийти на воду, провести годину-дві на воді, на природі, повеслувати. Це дуже розвантажує, дуже позитивно впливає.

спорт київ дніпро відпочинок військова адміністрація каяк сап заборона екологія