Сатанинський шабаш у Парижі. Моніторинг росЗМІ за 22–28 липня 2024 року
26 липня стартували літні Олімпійські ігри у Франції. Росія та Білорусь були відсторонені від участі через агресію проти України. Москва, демонстративно образившись на організаторів, відмовилася від показу Олімпіади. Але попри те, що пропагандисти закликали свою аудиторію ігнорувати Олімпіаду, вони ж детально її висвітлювали.
Центральний меседж пропаганди — у Парижі культивуються псевдоцінності. А основні наративи, які поширюють дезінформатори, — колапс із транспортом і їжею, прояви расизму, жахлива криміногенна ситуація, брудна вода в Сені, де “плавають фекалії”. Затаврували й перформанс під час відкриття Ігор: “Свобода организаторов мероприятия переросла во вседозволенность и бесовщину”.
Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
Французька Олімпіада — це дно
26 липня стартували літні Олімпійські ігри у Франції. Росію, як і Білорусь, не допустили до участі через агресію проти України. Проте допустили спортсменів цих країн під нейтральним статусом. Для участі вони мали виконати низку умов і пройти кваліфікаційний відбір.
Росія вирішила відмовитися від показу Олімпіади. Москва демонстративно образилася на організаторів Ігор і вдає, ніби не розуміє, чому Міжнародний олімпійський комітет карає країну. Росіяни вкотре вказують на лицемірство Заходу, який допустив до участі Ізраїль, попри те що євреї чинять геноцид проти арабів: “К израильским спортсменам не приняли никаких мер”.
Пропагандисти заявляють, що “спорт вне политики”, тому РФ має право брати участь у змаганнях: “Попран сакральный для многих поколений принцип «спорт вне политики». Вопреки заявлениям официальных лиц во Франции о стремлении к многообразию и свободе самовыражения, несогласных демонстративно и показательно подвергают санкциям”.
Проте кліше про спорт, який у Росії нібито поза політикою, не проходить перевірку реальністю. Спортивні клуби і змагання фінансуються державними структурами, а російські спортсмени часто підтримують війну і є представниками російських силових інституцій, роблять відкриті або завуальовані політичні заяви, беруть участь у пропагандистських заходах і політичних подіях. Наприклад, були представниками Путіна на так званих президентських виборах цього року.
Перед відкриттям Олімпіади російські пропагандисти заявляли про необхідність ігнорувати подію, виступали проти її трансляції на російському телебаченні, агітували за мінімізацію будь-яких згадок про Ігри. Кремлівська машина пропаганди вже має такий досвід. Наприклад, під час футбольних змагань росіяни не показують матчі зі збірною України, прямий ефір не такий уже й прямий, а відбувається із секундними затримками, щоб встигнути вирізати негативні моменти або приглушити різні скандування, наприклад кричалку про Путіна.
У реальності, незважаючи на заклики до аудиторії ігнорувати Олімпіаду, пропаганда детально її висвітлює.
Насамперед дезінформатори демонструють та описують скандали і негаразди. Коментатори припустилися помилки, представляючи команду, — кожен простий росіянин має дізнатися про цю “сенсацію”: “Когда сборная Южной Кореи проплывала на корабле по Сене, франкоязычный и англоязычный дикторы объявили ее как команду КНДР”. В організаторів Ігор виникли проблеми з логістикою — про це також росіяни мають знати до останньої деталі.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова звинувачує організаторів у сегрегації: “Очередной вопиющий акт сегрегации произошёл накануне Олимпийских игр в Париже. Исповедующей ислам темнокожей французской легкоатлетке Соункамба Силла отказали в праве участвовать в церемонии открытия Игр”, “Ранее под надуманными предлогами сегрегации были подвергнуты российские и белорусские атлеты, затем запретительная логика распространилась на российские СМИ, теперь дискриминационная машина административно-политического регулирования коснулась и французских спортсменов”.
Російська пропаганда часто використовувала маніпулятивну техніку під назвою “сам дурень”. Мета — продемонструвати лицемірство Заходу: ви в чомусь звинувачуєте Росію, але ж і за вами є грішки. Наприклад, ще в часи холодної війни, коли США звинувачували СРСР у порушенні прав людини, радянська пропаганда відповідала: “А у вас негров линчуют”.
Ще перед стартом Олімпіади російська пропаганда наплодила купу фейків. Францію заполонили клопи і щури, українські військові й біженці привезли в країну туберкульоз, глядачі відмовляються від бронювання в готелях, а трибуни нікому буде заповнити.
Одна з найулюбленіших страшилок — річка Сена в Парижі, яку недолуга французька влада не може почистити і від якої є реальна небезпека для спортсменів: “Французская некоммерческая экологическая организация Surfrider Europe заявила, что нынешнее состояние воды в Сене не позволяет проводить состязания по водным видам спорта в ходе Олимпийских игр в Париже. По ее данным, ни одна из проб не соответствовала европейским нормам в отношении качества воды”.
Навіть через погоду Ігри зазнали нещадної критики: “Нелепая церемония открытия под открытым небом вынудила зрителей часами сидеть под проливным дождём, организаторы не предусмотрели ни разгона туч, ни навесов”.
Найбільше гнівних нападок Олімпіада дістала від пропагандистів після церемонії відкриття. На церемонії виступили відомі французькі дреґ-артисти. Це люди, переважно чоловіки, які вбираються в дреґ — одяг, який зазвичай носить протилежна стать. Під час виступу вони часто поводяться перебільшено жіночно, а в їхніх образах є перебільшені риси, наприклад макіяж і накладені вії, що дає змогу досягти комедійного, драматичного чи сатиричного ефекту.
Дреґ зазвичай повʼязують із гей-культурою і ЛГБТК-спільнотою, однак ним займаються не тільки чоловіки. Крім того, існує небінарний дреґ, коли відкидають поділ на чоловіче і жіноче.
Артисти показали “Тайну вечерю” — фреску Леонардо да Вінчі, на якій зображені Ісус Христос з апостолами та їхнє скорботне застілля ввечері перед самим розпʼяттям.
Російські дезінформатори вирішили, що це зовсім не православненько, і заявили про глумління над христианством: “Одним из главных перфомансов Олимпиады стало ЛГБТ-глумление над святым для христиан сюжетом — Тайной вечерей, последним ужином Христа. Апостолов изображали трансвеститы. Видимо, в Париже решили, раз олимпийские кольца разноцветные, можно всё превратить в один сплошной гей-парад”.
Варто зазначити, що російські пропагандисти не єдині обурені. Висміювання релігійних символів і неповагу до християнства побачили в перформансі й деякі глядачі. Конференція єпископів Франції (CEF) також заявила, що під час церемонії відкриття Олімпіади показали сцени “глузувань і знущання з християн”. Шоу бурхливо обговорювали ультраправі політики. Мільярдер Ілон Маск, який часто повторює російські наративи, зокрема й щодо України, цього разу також не залишився осторонь і заявив, що шоу дреґ-квін “було вкрай нешанобливим до християн”.
Організаторам довелося перепрошувати. Вони повідомили, що це мало показати “абсурдність насильства між людьми”.
Але російську пропаганду вже неможливо зупинити: “Открытие Олимпийских игр стало намеренным оскорблением христианства и вообще традиционных ценностей... на месте Христа нарочито безобразная, жирная, антиспортивная трансгендер”.
Голова Держдуми Росії В’ячеслав Володін кричить, що у Франції образили його почуття: “Позор Франции. … Кадры, разлетевшиеся по сети, демонстрируют полнейшую деградацию европейского общества. Они надругались над Библией и оскорбили наши чувства, чувства христиан всего мира”.
Так званий політолог Сергій Марков робить заяву, що організатори Олімпіади і Макрон правлять світом і хочуть зруйнувати традиційні цінності: “Авторы сатанинского шабаша на открытии Олимпийских игр — Бернар Арно и его друг Макрон. Бернар Арно входит в тройку самых богатых людей мира. Арно — владелец этих парижских Олимпийских игр, потому что его компания LVMH — это главный спонсор этих игр. … Вот такой мир будущего Макрон и «император роскоши» Арно представили мировому сообществу: оскорбление традиционных религий, шабаш с отрубленной головой, засилье ЛГБТ, всадник Апокалипсиса над Сеной. Эти люди правят миром”.
Так званий філософ Олександр Дугін робить висновок, що “открытие Олимпийских игр 2024 года в Париже — окончательный приговор современной западной цивилизации. Запад проклят, и это аксиома”. І закликає брати зброю для війни проти Заходу: “Всякий, кто немедленно не берет в руки оружие для уничтожения этой сатанинской цивилизации, равной которой по откровенности вообще никогда не было, — ее пособник”.
А колишній президент Росії Дмитро Медведєв натякає, що ніхто не перевершить змагання міжнародного рівня, які раніше влаштовувала Росія: “А теперь вспомните и сравните с Олимпиадой в Сочи или чемпионатом мира по футболу, с блеском проведёнными в нашей стране. Отключайте телевизоры и не следите за позорным фрик-шоу в интернете!”.
Про що писали ще
Україна зупинила транзит нафти “Лукойл” до Угорщини і Словаччини. “Украина выстрелила себе в ногу” — один із головних наративів, пов’язаний із новинами про те, що Україна зупиняє транзит російської нафти до європейських країн, переважно Словаччини та Угорщини.
Першим про зупинку транзиту російської нафти заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. За його версією, у червні Україна внесла російську компанію “Лукойл” до санкційного списку, через що постачання російської нафти зупинилося. Кремлівські пропагандисти радо повідомляють, що тепер Україна не отримає дизпального зі Словаччини. Погрозу озвучив Роберт Фіцо. Російська пропаганда її тиражує і запевняє, що Збройні сили України залишаться без дизпального.
Київ називають “неблагодарным”. Пишуть, що Україна оголосила торговельну війну: “Украина, прекратив транзит российской нефти в Европу, фактически объявила экономическую войну Словакии, несмотря на то что страна оказывает Киеву гуманитарную помощь”.
Також дезінформаторам не подобається, що в цій суперечці Європейський Союз підтримує саме Україну: “Государства Евросоюза отказались поддержать Венгрию и Словакию в вопросе транзита российской нефти через Украину. Они указали, что Киев действовал в рамках торгового соглашения”.
Вони заявляють, що ЄС ведеться на шантаж України, що дружні до Росії уряди караються за свою позицію, й агітують Будапешт і Братиславу покинути Європейський Союз: “Запрет на транзит нефти из РФ через Украину в Словакию и Венгрию является попыткой Киева шантажировать Евросоюз (ЕС) и наказать Будапешт и Братиславу за позицию по конфликту в стране”.
Хороший Китай. 24 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прибув до китайського міста Гуанчжоу (показово, що його не прийняли в столиці Пекіні) й провів переговори з очільником МЗС Китаю Ван Ї. Вони обговорили способи припинення агресії РФ та можливу роль китайської сторони в досягненні миру.
Російська пропаганда не могла проігнорувати зустріч. Про візит Кулеби писали сухо, переказуючи заяву китайського міністра. “Ван И подчеркнул дружбу и сотрудничество между Китаем и Украиной, отметив, что обе страны являются стратегическими партнерами уже более десяти лет. Он также отметил, что Китай продолжит поддерживать связь с Украиной, укреплять взаимное доверие и развивать, пообещал продолжать импорт продовольствия из Украины и поддерживать логистические коридоры”.
Так звані експерти причепилися до слів українського міністра. Під час зустрічі з китайським колегою Дмитро Кулеба повідомив, що Україна дотримується політики “одного Китаю”. Тобто не визнає незалежності Тайваню. За версією дезінформаторів, це означає, що Зеленський змінює господаря та підлещується до Китаю. Ось тільки Україна завжди наголошувала на “політиці одного Китаю”, і цей вектор не змінювався.
Також кремлівській пропаганді треба було довести росіянам, що візит українця до Китаю нічого не змінює й що Китай і надалі залишається партнером і другом Росії. Для цього інформаційна обслуга Кремля цитувала слова міністра іноземних справ Піднебесної про те, що Росія і Китай — конструктивні сили в регіоні: “Ван И считает Россию, Китай и Лаос конструктивными силами в АТР”.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.
