К

Колонізація. Як Росія стимулює заселення окупованих територій своїми громадянами

Після окупації на зайняті росіянами території утворився справжній потік різних “освободітєлєй”. Роздача грошей за участь у війні проти України дала змогу мешканцям дотаційних регіонів вирватися з безпросвітності помираючих російських мономіст кудись, де тепліше і де, навіть попри війну, більше життя.

Read in English

Коли росіяни 500 років тому захопили Казань, вони до основи зруйнували це місто. Будинки спалили, а мешканців убили. А після такої страшної руйнації заходилися відбудовувати міста завойованого ханства. Але з одним нюансом: у відновлених будинках в історичному центрі міста перебувати аборигенному населенню заборонили. Окупанти відбудували Казанський кремль, тільки всередину не міг зайти жоден казанський татарин. Здається, щось схоже через пів тисячі років зараз відбувається і на недавно окупованих землях, зокрема в Маріуполі.

Як розповів нам колишній мешканець окупованого Токмака, “те, що в нас ніколи особливо роботи не було, то таке. Але приїжджаєш у місто, а всюди плиточкою вистелено, зелено, затишно. Звісно, у них після їхніх задупинськів щелепи відвалювалися. Звідси й бажання переїхати. Їдуть цілими великими сім’ями — і з малими, і зі старими. Часто за зовнішнім виглядом і не скажеш, що типові росіяни. Але в них же там багато різних народностей живе”.

За словами співрозмовника, трапляються випадки самозаселення приїжджими покинутих власниками будинків. Але якщо все ж таки піднапружитися з оформленням угоди на продаж, то за свій будинок можна отримати досить велику суму.

Як визнає сама окупаційна влада, за час окупації в окупованих районах Запорізької та Херсонської областей не було побудовано жодного квадратного метра. Про це заявив сам відповідальний за будівництво заступник глави російського уряду Марат Хуснуллін. Тоді як попит на нерухомість досить високий, і він, швидше за все, сформований новими колонізаторами.

Згідно з оголошеннями в місцевих телеграм-каналах, трикімнатна квартира в Бердянську сьогодні коштує від 55 до 90 тисяч доларів і більше залежно від району, двокімнатна — від 40 до 50 тисяч, однокімнатна — 25–35 тисяч доларів.

У Мелітополі вартість однокімнатної квартири коливається від 20 до 40 тисяч і більше, трикімнатної — 55–80 тисяч. Водночас пропозиції продати як такої майже немає.

Проте вважати, що рух росіян на український південь російська держава ніяк не координує, було б помилкою. Як і 500 років тому, Москва дуже чітко і безпомильно провадить політику витіснення аборигенного населення з його рідних міст.

Пільгова іпотека

Російський уряд ще у 2023 році поширив дію пільгової іпотеки на придбання нерухомості на первинному ринку на окуповані регіони. Йдеться про ставку лише 2% річних. За такою ставкою можна взяти кредит на загальну суму до 6 мільйонів рублів із першим внеском лише від 10% вартості нерухомості.

Тоді як у тих регіонах Росії, де раніше також діяли пільгові умови, все не так райдужно. Наприклад, щоб придбати житло за пільговою програмою десь під Санкт-Петербургом, треба зробити перший внесок у розмірі 30%, а сама кредитна ставка сягатиме 8%.

Тут варто нагадати, що за ці кілька років окупації якесь житло будувалося лише в Маріуполі. Тому якщо ми й говоримо про можливість придбання житла на первинному ринку, то лише в цьому окупованому українському місті. І його точно зможуть купити не всі.

Ідея з пільговою іпотекою виявилася чудовим засобом для просування російських колонізаційних устремлінь. Якийсь мешканець “нєісходімого” Сибіру чи вічного Нечорнозем’я дістав прекрасну нагоду перебратися ближче до сонця та моря. Туди, де є асфальт, де не треба до лікарні летіти вертольотом.

Усе, звісно, завдяки пільговим умовам іпотеки. Водночас і забудовники дістали прекрасну нагоду заробити на державних пільгових коштах. Фактично всі виявилися у виграші. Крім… самих маріупольців, які в цій схемі опинилися “за бортом”.

По-перше, у більшості маріупольців елементарно немає грошей, щоб зробити хоч якийсь перший внесок для придбання нерухомості, навіть у розмірі 10%. Як стверджували самі російські пропагандисти, нещасні містяни не могли в’їхати в надане їм житло, бо в них елементарно не було чим його обставити.

По-друге, іпотека є іпотека, оформляти її необхідно через російські банки, де треба показати свою кредитну історію, яка в теперішніх маріупольців також відсутня.

Ще одна умова будь-якої іпотеки — постійна працезайнятість позичальника. Але в Маріуполі банально немає роботи. Як казав один ютубер із нашого минулого розслідування, косити траву теж стало прибутково.

Таким чином, “тубільне” населення виявилося надійно відрізаним від будь-яких можливостей придбати собі житло у своєму не своєму місті.

Зруйнувати, а потім відбудувати для своїх

Зате для приїжджих у Маріуполі відкриваються все більші можливості.

Screenshot 2024-08-08 021041

Нова нерухомість у Маріуполі сьогодні точно не по кишені його мешканцям

Будинок із годинником. Мабуть, символом усієї теперішньої колонізаційної політики Кремля на окупованих територіях є будинок із годинником. Ця будівля була одним із найупізнаваніших туристичних об’єктів Маріуполя. Під час російських обстрілів міста у 2022 році її частково зруйнували. Будинок можна було б відновити, росіяни навіть заявляли про плани реконструкції, але все закінчилося тим, що історичну споруду знесли, а на її місці з’явився російський новобуд — житлова висотка.

Місця в ньому для українських маріупольців, звісно, не знайшлося. Квартири в цьому будинку швидко розкупили, хоча один квадратний метр коштував 115 тисяч рублів (приблизно 1300 доларів). Наприклад, квартира-студія на 30 квадратних метрів коштуватиме там близько 40 тисяч доларів.

Звісно, простий маріуполець, який втратив усе, не може дозволити собі платити такі гроші.

Будинок на Нахімова, 82. Ще один новозбудований будинок. Його відбудовували, але повідомили, що квартири в ньому продаватимуться через пільгову іпотеку.

На велике здивування мешканців будинку, який стояв на його місці, поки що туди не прилетіли російські бомби. Попередній будинок дуже постраждав від пожежі, й зрештою його мешканцям оголосили, що для них зведуть новий, у якому вони житимуть.

Проте мешканці знищеного будинку, певно, забули одну просту істину: ніколи, ні під яким приводом не вірити окупантам. Вони завжди обдурять. Так сталося й цього разу. Новий будинок справді звели (навіщо ж місцю в центрі пропадати) й одразу виставили квартири на продаж, ще й за пільговою іпотекою.

Маріупольці, звісно, були незадоволені таким розвитком подій, організували навіть щось схоже на пікет, записали відеозвернення… І на тому, здається, все. У нових квартирах оселилися нові мешканці.

Ленінградський квартал. Але попередні новобудови, певно, були лише розвідкою перед справді масштабним проєктом, який планують реалізувати в Маріуполі. Йдеться про житловий комплекс “Ленінградський квартал”. Як стверджується на сайті компанії-забудовника, загалом планується звести вісім будинків від 12 до 15 поверхів.

Screenshot 2024-07-31 203435

Такий вигляд матиме майбутнє житло. Зображення із сайту компанії-забудовника

Але є певні підстави вважати, що й це ще не межа планів цього забудовника. “Відвідали майданчик ЖК «Ленінградський квартал», де можна придбати житло за іпотечною ставкою 2%. Майже на 17 гектарах забудовник планує звести 15 багатоповерхівок площею понад 137,5 тисячі квадратних метрів. Загалом 2329 квартир”, — написав невтомний заступник глави уряду РФ Марат Хуснуллін під час недавніх відвідин Маріуполя.

Звісно, і цей велетенський будівельний комплекс планується звести не десь у полях за містом, як це робили для тих щасливчиків, які все ж таки змогли урвати собі якусь квартиру замість знищеної, а в центрі міста. “Освободітєлі” добре постаралися, щоб розчистити місце від старих будівель для нового житла і нових мешканців.

ЖК “Невський”. Проте якщо комусь здається, що навіть свого часу широко розрекламовані будівництва нібито для маріупольців, які втратили своє житло, уникнули комерційно-колонізаційного припливу “глибинних” росіян, то він помиляється.

Для прикладу можна взяти найбільш розрекламований пропагандистами ЖК “Невський”. Сюди, як уже писали Texty.org.ua, не заростає стежка різних бонз і пропагандистів. Приїжджав і сам авторитарний очільник Росії Володимир Путін. Здається, цей комплекс мав стати таким собі символом піклування окупаційної влади про “нових громадян”.

Але якщо зайти на сторінку компанії-забудовника ТОВ “ОСС”, то можна побачити, що практично на тій самій території, де нібито для позбавлених житла маріупольців будувався цей пропагандистський комплекс (інакше це не назвеш), зводилося ще два будинки, квартири в яких мали не роздавати всяким таким “тубільцям”, а продавати.

І ціна нерухомості, якщо довіряти сайту компанії, там зовсім не маленька — від 110 тисяч рублів за квадратний метр. Звісно, жити в нових будинках зможуть лише ті, хто заплатить “дзвінкою монетою”.

Центр без “тубільців”

Названі вище локації нових будівництв об’єднує одне — усі вони містяться в центральній частині Маріуполя. Таким чином, у місті намітилася досить чітка тенденція: нерухомість на продаж у центрі, відповідно й основний потік росіян осідатиме саме там.

“Неожиданная (!) проблема возникла по историческому центру города. Оставшиеся (!) жители и новая администрация стали просить максимально сохранить его в первозданном виде. А центр пострадал сильно, потому что через него шли бои”, — розповідає той самий російський урядовець Хуснуллін. Його цитату Texty.org.ua спеціально залишили російською, щоб читачі повною мірою змогли оцінити “оборот речи” російського чиновника. І про “неожиданную проблему”, і про “оставшихся жителей”.

Загалом складається враження, що центр міста, поки триватиме окупація, і далі видозмінюватиметься згідно з планами окупантів. І в ньому все менше лишатиметься місцевих мешканців. Замість них у нових, придбаних за пільговою іпотекою квартирах житимуть росіяни.

Усе так, як і 500 років тому після руйнування росіянами Казані, коли місцевим мешканцям було заборонено селитися за “30 верст” від відбудованого росіянами після заподіяної ними ж руйнації міста.

До речі, у планах росіян і широке вилучення з власності маріупольців житла, на яке ті до кінця року не встигнуть підтвердити свої права. “Те постройки, чьи собственники не объявятся до конца года, будут признаны бесхозными и переданы на баланс муниципалитета”, — просторікує той самий Хуснуллін.

І ще одне. У квітні цього року російський уряд вирішив, що потік росіян на окуповані території треба, вочевидь, ще посилити, і прийняв рішення поширити пільгову іпотеку за ставкою 2% ще й на вторинний ринок. Дуже чітко зазначивши, хто саме може претендувати на такі пільги. Це учасники та ветерани бойових дій, які брали участь у війні проти України (так званій СВО), а також службовці федеральних органів влади, соціальної сфери, охорони здоров’я. Інакше кажучи, вся окупаційна адміністрація.

Логіка таких кроків дуже проста й зрозуміла: усе більше “накачування” окупованих регіонів своїми громадянами, і не звичайними, а ідеологічно прокачаними, зміна складу населення. Такі інструменти Росія застосовує сотні й сотні років. Іноземний мандрівник, який відвідав Казань лише через кілька десятків років після її руйнування, залишив опис її населення (московитів) і чомусь узагалі не згадав її колишніх мешканців — татар. На той момент їх там уже не було.

маріуполь нерухомість війна окуповані території

Знак гривні
Знак гривні