Шкода замість допомоги. Люди без профільної освіти отримували посади військового психолога
У редакцію на умовах анонімності звернувся військовий психолог однієї з бригад ЗСУ. За його словами, командування деяких військових частин влаштовує на відносно безпечну посаду військового психолога своїх родичів чи знайомих. Цьому сприяє можливість пройти відповідні швидкі курси, не маючи профільної освіти. Як наслідок — бійці, які потребують психологічної допомоги, отримують ще більші проблеми. Міноборони намагається вирішити цю проблему. З’ясовуємо, що можна зробити ще.
По блату
За словами військового психолога Дениса (ім’я змінено на прохання співрозмовника), посаду військового психолога командування деяких військових частин використовує для того, щоб прилаштувати туди своїх знайомих.
Річ у тім, що здобути військово-облікову спеціальність військового психолога можна на кількатижневих курсах підвищення кваліфікації.
“Головна проблема системи психологічного забезпечення в армії полягає в тому, що на посаду психолога призначають людей без відповідної освіти та кваліфікації. Командири направляють на курси підвищення кваліфікації для військових психологів своїх родичів і друзів, які не мають психологічної освіти. На ці курси набирають кандидатів з інших спеціальностей, таких як агрономія або журналістика, які після короткого навчання здобувають кваліфікацію військового психолога. Це серйозно впливає на якість психологічної допомоги військовим”, — пояснює психолог.
На курси підвищення кваліфікації для військових психологів набирають агрономів або журналістів
Ми звернулися у Військовий інститут Київського національного університету, щоб з’ясувати, чи справді на такі курси можуть прийти люди без психологічної освіти. В інституті цю інформацію не підтвердили, але й не спростували.
“Вимоги до курсантів для кожного конкретного набору прописуються в директивах і керівних документах від Головнокомандувача і Міністерства оборони”, — розповів під час телефонної розмови з нашою журналісткою очільник факультету післядипломної освіти ВІКНУ полковник Сергій Семеха.
Живі трупи
Через цю лазівку до армії на посаду військового психолога потрапляють люди, які не мають жодних вмінь і знань, щоб допомогти військовим. А в цьому часто є нагальна потреба.
Інтенсивність і важкість бойових дій, тривале перебування на передовій та відсутність перспективи демобілізації призводять до виникнення у військовослужбовців важких психологічних проблем. І їм ніхто не допомагає, бо немає кваліфікованих психологів, хоча штатна посада заповнена і звітність правильно подана.
Багато військовослужбовців має важкі психологічні проблеми. І їм ніхто не допомагає
Як наслідок — військовослужбовці нерідко завдають собі самоушкоджень, мають суїцидальні думки, які іноді переходять у дії, або ж дезертирують, пояснює психолог Денис.
“Некваліфіковані психологи не те що не можуть ефективно допомагати військовим справлятися з бойовим стресом і травмами, вони своїми некваліфікованими діями погіршують стан бійців, ретравматизують їх після виконання бойового завдання.
Вони не здатні відрізнити норму від патології, а брак знань про етичні норми психолога та межі своїх компетенцій робить їхню роботу небезпечною для військових. Також поширена помилка цих навчених на швидку руку психологів — вони не направляють своїх пацієнтів до психіатра тоді, коли ті цього очевидно потребують.
Мені відомі випадки, коли некваліфіковані психологи не змогли правильно оцінити стан військового й надати адекватну допомогу, і це призводило до погіршення їхнього стану. Наприклад, військові із серйозними психічними розладами залишалися без належної підтримки і навіть могли повертатися на бойові позиції.
Я знаю про випадок, коли людину з голосовими галюцинаціями відправили на завдання. Чи зможе людина, яка “бачить” ходячі трупи, виконати бойове завдання ефективно і не нашкодити іншим — питання риторичне”, — каже психолог Денис.
Інший випадок, про який Денисові розповів його товариш з іншої бригади, — психолог допустив на позиції людину з панічними атаками. Дорогою на позиції в цього бійця почався панічний напад, через який він не зміг відреагувати й забігти в укриття під час атаки ворожого дрона, внаслідок чого загинув.
Як вирішити проблему?
Щоб вирішити цю проблему, Міністерство оборони видало наказ, згідно з яким на посаду військового психолога можна призначати лише людей із психологічною освітою.
Однак невідомо, чи зміни стосуватимуться тих психологів, яких влаштували на посади до появи цього наказу. Ми спрямували в Міноборони запит, щоб уточнити, чи командування військових частин переглядатиме рішення про призначення людей без належної освіти на посади військових психологів, але відповіді поки що не отримали. Щойно отримаємо її, додамо до статті.
Військовий психолог Денис вважає, що збільшити кількість кваліфікованих кадрів у структурі морально-психологічного забезпечення армії можна, спрямувавши на курси підвищення кваліфікації військових, які мають цивільну освіту психолога та досвід роботи в цій сфері.
“Потрібно передивитися штатки кожної військової частини, відібрати людей, які мають психологічну освіту, провести з ними співбесіду й направити їх на курси з військової психології. Також треба прибрати віковий ценз — зараз на курси підвищення кваліфікації направляють лише людей віком до 45 років. Можна прибрати цю норму, щоб залучити більше кваліфікованих людей”, — каже Денис.