Боргова яма. Банки отримали нові можливості відбирати майно в позичальників
У жовтні було офіційно зафіксовано найбільше зростання проблемних кредитів за останні дев’ять років. Не в змозі примусити позичальників сумлінно обслуговувати залучені позики добровільно, банкіри заходилися лобіювати законодавчі зміни, які посилюють санкції за ігнорування розрахунків з фінустановами. Що більше в портфелях банків накопичуватимуться безнадійні кредити, то жорсткіші санкції можуть застосовуватися до несумлінних позичальників.
Проблему кредитного ярма досліджував: Павло КОНТРАКТОВИЧ
Безнадійна іпотека
За даними Нацбанку, у жовтні частка проблемних кредитів у портфелях українських банків сягнула 8,1% від загальної суми залучених коштів (станом на 1 жовтня їх загальна сума складала 60,882 млрд грн).
Утім, за власними підрахунками фінансистів, цей показник вже досяг 20-25%, у тому числі безнадійних (тобто, які позичальники вже відмовилися обслуговувати) – до 10%.
Чи не найбільші темпи зростання демонструють проблемні іпотечні кредити. За даними Національної іпотечної асоціації, з листопада минулого року вона збільшилася у 10 разів (на 7,2 млрд грн.). Загалом, за оцінками Міжнародної рейтингової агенції Fitch, кожна третя позика, видана вітчизняними банками, обслуговується із порушенням термінів.
Несумлінне виконання позичальниками своїх обов’язків додає банкірам чимало клопоту. По-перше, вони не отримують запланованих прибутків. По-друге, за чинними правилами під безнадійні кредити банки змушені формувати резерви у розмірі 100% від їхньої суми (тобто, фактично заморожувати обігові кошти у тих таки розмірах). Тож відповіддю фінансистів на погіршення фінансової дисципліни серед позичальників стало посилення претензійної роботи.
"Залізна завіса" для позичальника
Найбільш поширеним заходом, що має змусити громадян дотримуватися кредитних умов, у останні кілька місяців стала заборона виїзду за кордон неплатників за банківськими кредитами. Як повідомив голова окремого центру обробки спеціальної інформації адміністрації Держприкордонслужби Юрій Стрижак, у поточному році прикордонники відмовили у виїзді 3,5 тис громадян, що заборгували перед банками та іншими установами.
«Щодо рішень суду за позовами банків, то на сьогодні тимчасового відмовлено у виїзді близько 800 особам. Щодня ми отримуємо від 50 і більше відповідних рішень суду», - уточнив Стрижак. Табір невиїздних почав стрімко збільшуватися після того, як Віктор Ющенко дав доручення посилити координацію роботи із проблемними позичальниками, передусім обмежити їх у праві перетинати український кордон (указ «Щодо заходів із забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» від 8 жовтня 2009р.).
Утім, заборона виїзду – лише запобіжний захід. Зазвичай, відповідна ухвала виноситься судом одночасно з покладенням на позичальника зобов’язань щодо розрахунків із кредитором, слідом за яким може бути розпочато процедуру примусового відчуження предмету застави задля її подальшої реалізації і погашення заборгованості перед банком.
Еспрес-конфіскація
Утім, позбавити несумлінного позичальника його майна через суд – процедура доволі складна і довготривала. Адже відповідач може оскаржити відповідне рішення суду, що автоматично затягує остаточні розрахунки з банком.
Нещодавно Мінюст позбавив фінансистів від такої мороки. 17 листопада міністерство внесло зміни до інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій, відповідно до яких банки отримали можливість відчужувати предмет застави на підставі виконавчого припису нотаріусу на угодах іпотеки. Єдиною умовою є надання фінустановою документів, що підтверджують наявність заборгованості за кредитом і прострочення виконання позичальником зобов’язань з обслуговування тіла кредиту.
«До появи згадуваних змін кредитор мав змогу отримати виконавчий напис нотаріуса на угоді іпотеки лише по закінченні строку такої угоди. А оскільки більшість іпотечних договорів укладалося на 15-25 років, банкірам задля стягнення заборгованості доводилося звертатися до суду або домовлятися із позичальником про реструктуризацію заборгованості. Отримання необхідного судового рішення може займати до півроку.
Головна проблема домовитися із позичальником у тому, що в такому разі він має добровільно визнати всі висунуті до нього вимоги, у тому числі щодо сплати фінансових санкцій. На що самі позичальники погоджуються далеко не завжди. Тепер аби забрати предмет застави, банкірам досить лише звернутися до нотаріуса», - пояснює асоційований партнер компанії «Можаєв і партнери» Андрій Чернишко.
Податок на безнадію
Варто зауважити, що у депутатів була можливість захистити позичальників банків від втрати майна. Адже левова частка тих, хто нині невчасно розраховується по кредитах, робить це вимушено – через катастрофічне скорочення доходів і девальвацію гривні (до 70% кредитів оформлювалося у ВКВ тоді як зарплати позичальники отримують у нацвалюті).
21 травня Верховна Рада ухвалила закон, яким на період виходу вітчизняної економіки із кризи запровадувався мораторій на погашення банками кредиторської заборгованості фізичних осіб – банківських клієнтів шляхом відчуження майна - предмету застави (якщо предметом застави є жило – місце постійного проживання позичальника). Президент ветував документ і всередині листопада він знову був винесений на розгляд парламентарів. Однак голосів народних обранців виявилося недостатньо аби подолати вето.
Натомість ВР ухвалила закон, який суттєво звужує можливості позичальника щодо пролонгації позики, яку він вже не в змозі обслуговувати. Відповідно до закону щодо подолання негативних наслідків фінансової кризи, який набрав чинності 24 листопада, банки можуть реструктуризовувати заборгованості за кредитами фізосіб до 31 грудня 2010 року. Але це правило поширюється лише на позики, оформлені до 1 жовтня 2008 року і на суму до 1 млн грн. ( у тому числі деноміновані у іноземній валюті на вказану дату).
Ще більше погіршити стан позичальників, які потрапили у скрутне становище, можуть ініціативи Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг. Нещодавно вона оприлюднила підготовлений проект змін до Закону «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно з однією із запропонованих норм суми отриманого від банку чи іншої фінустанови позики, які визнано безнадійною заборгованістю, будуть включатися до оподатковуваного доходу позичальника.
Себто, якщо позичальник не розрахувався за кредитом і його майно піде з молотка за борг, він буде змушений із отриманої суми не тільки погасити заборгованість перед банком, а ще й сплатити податок у розмірі 15%. Крім того, у згадуваному указі («Щодо заходів із забезпечення відновлення стабільності у банківській системі») президент доручив розробити проект законодавчих змін з метою посилити правові можливості притягнення до відповідальності несумлінних клієнтів банків, зокрема обмежити їхні можливості вільно розпоряджатися майном у разі злісного ухилення від виконання зобов’язань перед банком.
«Щодо позик із простроченням платежу понад 60 днів, то до кінця року їх питома вага у загальному обсязі виданих кредитів сягне 30-40%. Якщо ситуація не зміниться, то у наступному році цей показник може погіршитися ще на 5-10%», - вважає заступник голови правління СЕБ Банку Мантас Шукявічюс. Банкіри вважають, що у разі чергового знецінення гривні відмови платити за кредитами стануть масовими. Що змусить фінансистів вигадувати нові заходи боротьби з неплатниками.
