Запалили ніч. Хроніка українських ударів по російських обʼєктах

В умовах заборони використання західної зброї для ураження військових та інфраструктурних обʼєктів на території Росії українці обстрілюють їх зброєю власного виробництва. Здебільшого це дрони, що можуть долати відстані до 1800 км (принаймні станом на осінь 2024 року).

За 2022–2023 роки ЗСУ сумарно 17 разів уразили російські військові обʼєкти. За січень – вересень 2024-го було більш ніж 30 таких результативних ударів.

Авіабази, арсенали, радіолокаційні станції

Атаки на російські військові обʼєкти допомагають нам зменшити тиск на лінію фронту і прикордоння, які ворог обстрілює артилерійськими системами, дронами, ракетами і КАБами.

Пошкодження носіїв зброї на авіабазах, знищення арсеналів і радіолокаційних станцій РФ спрямовані також на убезпечення українських міст від ракетних ударів, якими росіяни намагаються знищити передусім українську енергетичну інфраструктуру та військові обʼєкти.

Вересень: «феєрверки» на арсеналах

Найбільшими цілями у вересні цього року стали великі арсенали в Тихорецьку Краснодарського краю, Октябрському Тверської області та Котлубані Волгоградської області. Росіяни за тиждень втратили тисячі тонн артснарядів і нещодавно привезені ракети з Північної Кореї та Ірану.

Квітень: авіабази і радіолокаційне обладнання

Найкращий результат обстрілів авіабаз у нас був 5 квітня 2024 року — тоді горіло одразу три. Дрони прилетіли на військовий аеродром «Халіно» на Курщині та аеродром «Енгельс-2» в Саратовській області, де пошкодили стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, а також знищили два літаки Су-25 в Єйську Краснодарського краю.

У середині квітня безпілотники подолали дистанцію близько 680 км, знешкодивши радіотехнічний вузол у Мордовії. Там був радіолокатор 29Б6 «Контейнер», який бачив повітряні цілі на відстані до 3000 км.

Того самого місяця атакували надгоризонтну радіолокаційну станцію раннього виявлення «Воронеж-ДМ» у Краснодарському краї, яка могла відстежувати повітряні обʼєкти на відстані до 6000 км по горизонту та 7000 км по вертикалі.

Наприкінці квітня дрон ГУР пролетів нову рекордну відстань 1800 км і атакував ще одну радіолокаційну станцію дальнього виявлення «Воронеж М», яка міститься в Орську Оренбурзької області.

Для порівняння: протягом 2023 року було три успішних атаки. Це удари по авіабазах «Сольці» в Новгородській області, «Шайковка» в Калузькій та авіаційному училищу на аеродромі під Краснодаром.

Перші удари

Українські дрони націлилися на російські ракетоносці ще у 2022-му, на початку грудня ударні дрони прилетіли на авіабазу «Енгельс-1», де пошкодили два Ту-95МС, зменшивши таким чином наступний ракетний залп росіян як мінімум на 6–12 крилатих ракет. Того самого дня вивели з ладу Ту-22М3 на авіабазі «Дягілево» під Рязанню. Наступного дня спричинили багатогодинну пожежу на сховищі пального аеродрому «Курськ-Східний».

А найпершою мішенню став аеродром «Міллерово» в Ростовській області, куди випущена українцями ракета поцілила на другий день після повномасштабного вторгнення. Відомо про знищення двох новітніх російських винищувачів Су-30 і загибель щонайменше одного досвідченого російського пілота — офіцера 16-ї бригади армійської авіації ВКС РФ.

Однією з найзухваліших атак ЗСУ був наліт на військову частину в Клинцях Брянської області. Спочатку дрони спалили десятки військових авто. А через кілька днів над частиною пролетів український гвинтокрил, обстрілявши її знову. Врешті там спалахнула пожежа, а в місті зникли світло і вода.

Нафтова промисловість

Українські удари, які також значно посилилися на початку цього року, спрямовані на зменшення постачання пального військам окупантів і доходу від експорту нафти — ключового джерела фінансування війни. Під час атак на НПЗ здебільшого націлювалися на ключове обладнання з нафтопереробки, без якого підприємства надовго виходили з ладу.

2024

У перші тижні 2024-го дрони спричинили велику пожежу на нафтогазовому терміналі «Усть-Луга» неподалік Санкт-Петербурга. Керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко показав, куди саме було завдано удару.

«Жовта стрілка вказує на термінал із перевалки газового конденсату, де виникла пожежа. Нижче нафтовий термінал “Роснєфть”. Ще нижче термінал із перевалки сірки. А ще нижче чорний прямокутник — термінал із перевалки вугілля. Є чому горіти. Жовті позначки в морі — танкери. Червоні — буксири. Треки показують, як вони тікали в море від причалів», — пояснив він.

Зранку 29 січня 2024 року під удар потрапив ще один віддалений на понад 1000 км від українського кордону обʼєкт — НПЗ «Славнєфть-ЯНОС» у Ярославлі, один із найбільших у Росії за річними обсягами виробництва.

У травні цього року дрони дісталися до установки каталітичного крекінгу нафти НПЗ «Салаватнафтооргсинтез» у Башкортостані (більше ніж 1500 км від українського кордону).

30 травня 2024-го Повітряні сили ЗСУ вдарили ракетами ATACMS по порту «Кавказ», від якого курсують пороми до окупованого Криму. У порту спалахнув нафтовий термінал.

2023

У травні 2023-го також було кілька результативних атак. Горіла важлива для транзиту нафти в окупований Крим нафтобаза «Морський термінал Тамань» у Краснодарському краї. Двічі за місяць безпілотники поцілили в Ільський НПЗ, де спалили щонайменше три паливні резервуари. На сусідньому Афіпському НПЗ пошкодили установку з переробки мазуту.

2022

У червні 2022-го палав найбільший постачальник нафтопродуктів на півдні РФ — Новошахтинський НПЗ. Від роботи цього підприємства роками отримував гроші Віктор Медведчук зі своїми спільниками. Тоді модифікований цивільний безпілотник вдарив по ректифікаційній колоні Новошахтинського НПЗ і зупинив його роботу.

Чи не найважливіше у 2022 році — пошкодження нафтопроводу «Дружба» під Брянськом, яким російська нафта «текла» в Європу. Тоді економічний ефект від виведення з ладу цього стратегічного обʼєкта прирівнювали до втрати крейсера «Москва» для Чорноморського флоту.

Промисловість

За даними з відкритих джерел, українські війська почали бити по російській промисловості у 2024 році.

26 червня БПЛА вдарили по Редкінському дослідному заводу неподалік Твері, де виробляють авіаційне пальне, хімічні реагенти та добавки для військової промисловості. Тоді чотири дрони врізались у трубопровід, дах і будівлю одного з цехів цього підприємства, а його працівників поспіхом евакуювали.

Масштабна атака оборонно-промислового комплексу в Нижньокамську в травні змусила росіян евакуювати працівників цілої низки підприємств, серед них Нижньокамська ТЕЦ, Нижньокамськвуглець, ТАІФ-НК, Оргсинтез, Нижньокамськшини, Нижньокамськнафтохім і «Танеко».

У квітні БПЛА долетіли до особливої економічної зони Алабуга/Єлабуга в Татарстані більш ніж за 1000 км від кордону з Україною. Там дрони зруйнували кілька приміщень цеху зі збірки російських безпілотників Shahed.

Того самого місяця безпілотники прилетіли на авіазавод ім. Горбунова, що також у Татарстані. Це оборонне підприємство складає і ремонтує літаки Ту-22М і Ту-160М, якими росіяни бʼють по Україні. Ту-22М3 переносять радянські надзвукові протикорабельні ракети Х-22, призначені для ураження авіаносців.

Цими ракетами росіяни влучили, зокрема, у торговельний центр у Кременчуці та багатоповерхівку в Дніпрі. Бойова частина таких ракет — 950 кг, можуть відхилятися від цілі до 600 м і більше. Збивати Х-22, мабуть, здатні лише ЗРК Patriot і ЗРК SAMP/T.

Наприкінці лютого український дрон «перехопив» Новолипецький металургійний комбінат. Тоді губернатор Липецької області Ігор Артамонов заявляв про спалах, який стався нібито від падіння «перехопленого» російською ППО дрона. Місцеві пізніше повідомили про пожежу на території коксохімічного цеху і виведення з ладу установки для первинного охолодження неочищеного коксового газу. Завдяки цьому удару ЗСУ вдалося на довгий час зупинити велике виробництво, яке працює на ВПК Росії.

Сировина з Новолипецького металургійного комбінату використовується для створення російських ракет, артилерії та безпілотників.

20 січня дрони прилетіли на оборонний завод «Щегловський вал» під Тулою, де росіяни збирають, зокрема, зенітні установки «Панцир-1С». Це одне з найбільших підприємств РФ, яке розробляє керовану зброю для сухопутних військ, системи ППО, швидкострільні гармати, а також стрілецьку зброю.

Енергетичні обʼєкти

Як і у випадку з російською промисловістю, українські дрони почали прилітати по енергетичних обʼєктах окупантів у 2024 році.

У ніч на 1 вересня після атаки дронів загорілася одна з найбільших електростанцій центральної частини РФ — Конаківська ГРЕС у Тверській області. За даними обʼєктивного контролю, у неї влучило щонайменше три БПЛА.

13 травня українські дрони вдарили по електропідстанції «Єлецька» потужністю 500 кВ у Липецькій області, яка живить залізницю і станцію перекачки нафти «Станова», а також забезпечує транзит енергії між Липецькою, Орловською та Брянською мережами.

Вночі 25 березня БПЛА влучили в трансформатори Новочеркаської електростанції в Ростовській області, другої за потужністю після Ростовської АЕС. Через вибухи та пожежі росіяни зупинили два енергоблоки. Також автоматично відключилися високовольтні лінії 330 кВ — Тихорецька та Ростовська.

Інфраструктура

З найсвіжішого — удар БПЛА по аеропорту «Жуковський» під Москвою 10 вересня 2024 року. Там спалахнула пожежа. «Жуковський», «Домодєдово» та «Внуково» закрили на прийом і виліт літаків. За словами мера Москви, внаслідок «отражения атаки» в кількох будівлях спалахнула пожежа.

30 травня 2024-го ракети прилетіли по Керченській поромній переправі — пошкодили два пороми для залізничних та автомобільних перевезень. Один із них сів на мілину й заблокував роботу переправи.

Вночі 5 серпня 2023 року надводні дрони СБУ з 450 кг тротилу підірвали великий танкер SIG. Результат — один із найбільших російських танкерів місткістю майже 5000 т затонув поблизу берегів Керченської протоки. У момент удару надводних дронів SIG був добре навантажений пальним.

17 липня 2023 року українські надводні безпілотники уразили автомобільну частину Кримського мосту. Окупаційна влада одразу перекрила всі шляхи сполучення Криму з Росією. Вісім російських поїздів, що прямували до Криму, запізнилися, а поїзд Сімферополь — Москва, що простояв перед Керченським мостом пʼять годин, розвернули назад — у бік Краснодарського краю, повідомляли російські ЗМІ.

Близько шостої ранку 8 жовтня 2022 року пролунав вибух на Керченському мосту. За версією росіян, це українські диверсанти підірвали заповнену вибухівкою вантажівку. Тоді горіли сім паливних цистерн на залізничній частині й обвалилися два прольоти автомобільного полотна. Окупанти були змушені перекрити рух через морську протоку, а реанімувати його намагалися за допомогою поромної переправи.

Шлях «Бобра»

За нашими підрахунками, тільки за період січень – вересень 2024 року Україна завдала впʼятеро більше ударів по критично важливих обʼєктах РФ, ніж за два попередні роки разом узяті. Майже всі атаки припадають на БПЛА. Виняток — ракетні удари по російській інфраструктурі поблизу окупованого Кримського півострова.

Тож, поки західні партнери не поспішають надавати дозвіл бити своїми ракетами в глиб російських територій, українці атакують обʼєкти РФ безпілотниками великої дальності — дешевшими й простішими за дизайном еквівалентами ірансько-російських Shahed.

Один із таких еквівалентів — VG-26 «Бобер». Саме ці ударні дрони частенько навідуються на російські авіабази та нафтопереробні заводи. Вони рухаються зі швидкістю близько 200 км/год і несуть на собі до 75 кг вибухівки.

Інший стратегічний дрон літакового типу AQ-400 Scythe зібраний із дешевих компонентів. Корпуси цих БПЛА роблять переважно з фанери, а шасі нагадують колісну базу тачок із будівельних гіпермаркетів. Вони переносять заряд до 42 кг на дистанцію до 750 км.

Низька вартість збірки дронів AQ-400 Scythe — величезна перевага. Адже це дає змогу налагодити масове виробництво. Фанерна конструкція зменшує імовірність виявлення таких БПЛА радарами. До того ж росіянам не залишається нічого іншого, як спрямовувати дорогі ракети ППО на їх збиття.

удари по РФ дрони інфографіка