Білоруський режим депортує українських дітей і перетворює їх на ворогів України

Від початку великої війни росіяни масово вивозять українських дітей з окупованих ними територій до Росії. Проте вони це роблять не самі. Їм допомагає сусідня Білорусь, на що менше звертає увагу цивілізований світ. Білоруський режим цілковито підтримує російську державну політику. Тому везе дітей і на свою територію, перевиховує їх та мілітаризує.

Раніше Texty.org.ua розповідали, як білоруси масово мілітаризують свою молодь через велику мережу військових таборів по всій країні. Частину українських дітей везуть саме в такі місця, де їм промивають мізки агресивною російською ідеологією, здійснюють військову підготовку і готують вступати до лав окупаційної армії.

ГОНГО — контрольовані державою “недержавні“ організації

Олександр Лукашенко особисто ініціював переміщення дітей з окупованих територій України до Білорусі. У 2021 році він підписав указ про «організацію відпочинку та оздоровлення дітей із Донбасу». Цим документом білоруський режим підтвердив, що разом із росіянами вивозить і намагається “перевиховувати“ українську молодь.

Білоруси посилили цей процес із початком повномасштабної війни РФ проти України. Їхній уряд створив так звані ГОНГО (Государством организованные негосударственные организации. — Ред.). Цей термін звучить парадоксально. Однак білоруська влада справді контролює організації, які офіційно мають статус неурядових.

ГОНГО існують, щоб замилювати очі міжнародній спільноті. Через них білоруська влада легітимізує свої злочини на міжнародному рівні — підміняє депортацію дітей нібито оздоровленням і відпочинком у таборах.

Скільки українських дітей встиг депортувати білоруський режим?

Дослідники Регіонального центру прав людини, ZMINA та Freedom House виявили 2219 дітей, яких окупанти перемістили до Білорусі. Однак у це число входять лише ті, кого вдалося точно ідентифікувати зусиллями незалежної білоруської громадської організації БЕЛПОЛ. У 2020 році цю структуру заснували колишні працівники правоохоронних органів Білорусі, які залишили країну через репресії режиму Лукашенка.

У період 2022–2023 років БЕЛПОЛ отримував інформацію від контактів всередині Білорусі: проїзні квитки, імена дітей з окупованих українських територій, їхні особисті дані, внутрішнє листування членів ГОНГО та інше, що допомагало ідентифікувати депортовану молодь.

Дотепер невідомо, скільки з цих дітей повернули назад на окуповані українські території та чи повертають їх узагалі. Адже білоруські ГОНГО та інші причетні особи старанно приховують не лише локації, куди везуть дітей, а й їхні особисті дані.

Що стосується загальних масштабів депортації від початку великої війни, то, за підрахунками організацій зі США та Великої Британії, кількість вивезених українських дітей до РФ і Білорусі становить понад 260 тисяч. Таку цифру називає юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська. Якщо рахувати від 2014 року, то, за її словами, окупанти депортували більше ніж півтора мільйона юних українців.

Відповідальні за депортацію

Українську молодь везуть до Білорусі особисто за вказівкою Олександра Лукашенка. Створені за його наказом буцімто недержавні організації розподіляють дітей до різних шкіл і таборів.

У Росії цей процес контролює уповноважена при президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова, а також державний секретар Союзної держави Росії та Білорусі Дмитро Мезенцев і прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін. Саме Мезенцев і Мішустін не раз заявляли про «гуманітарну допомогу» дітям із Донбасу. Насправді ця «гуманітарна допомога» не що інше, як гроші, які РФ витрачає на вивезення українських дітей з окупованих територій. За 2022–2023 роки росіяни виділили на такі цілі зі свого бюджету понад 300 тисяч доларів США.

Важливу роль у великому проєкті з вивезення та «перевиховання» української молоді відіграє Фонд Олексія Талая, який заснував білоруський спортсмен-паралімпієць. Це один із найбільших фондів у Білорусі, звідки надходять гроші на перевезення і так званий відпочинок депортованих дітей.

У Білорусі українську молодь експлуатують для поширення російської пропаганди. Місцеві медіа продукують новини, у яких дітей змушують просувати вигідні Росії наративи й схвалювати дії окупантів. Такі матеріали разом із фото і відеороликами транслюють ЗМІ в обох країнах. Важливий момент — у своїй пропаганді білоруси ніколи не називають дітей українцями. Натомість вони використовують терміни «діти Донбасу», «молоді й нові громадяни РФ» тощо.

Під час так званого виховання білоруська влада нав’язує українським дітям думку, що окуповані території належать Росії. Їм диктують ненависть до інших народів, розповідають про звірства нацистів, до яких приписують й українців. Просування цих та інших наративів «русского міра» — частина загальної білоруської програми навчання, починаючи з початкової школи.

Згідно з Римським статутом МКС індоктринація та мілітаризація дітей разом із їхнім незаконним переміщенням є злочином дискримінаційного переслідування. Саме під визначення цього злочину підпадають дії російського та білоруського режимів, які ставлять перед собою чітку мету — викорінення у вивезених дітей української національної ідентичності.

Куди везуть українську молодь?

Після підписання Лукашенком указу про «організацію відпочинку та оздоровлення дітей з Донбасу» в період із 15 вересня по 5 жовтня 2021 року білоруська влада вивезла з окупованих територій України 150 дітей — більшість із дитячих будинків у Донецьку. Тоді гроші буцімто на реабілітацію дітей з інвалідністю збирав Фонд Олексія Талая. З цих самих закладів росіяни стали депортувати молодь до РФ за кілька днів до початку свого повномасштабного вторгнення.

2022

У 2022 році Олексій Талай разом із головою донецької ГОНГО «Дельфіни» Ольгою Волковою взяли на себе ключову роль у депортації українських дітей до Білорусі. У березні вони вивезли 15 дітей з інвалідністю до реабілітаційного центру «Астрашыцкі Гарадок», а в червні — 30 дітей до санаторію «Волма».

У вересні вони відправили 650 дітей до табору «Дубрава». До тієї ж таки «Дубрави» Талай і Волкова вивезли 52 дітей віком 8–13 років із Кадетського корпусу імені Захарченка. Згодом джерела БЕЛПОЛу в Білорусі звітували про ще 600 українських дітей, які були в цьому закладі в жовтні.

У грудні білоруси вивезли ще 40 дітей з окупованих територій України до санаторію «Залатыя пяскі» й 43 дитини до готелю «Беларусь» у місті Новополоцьк. Серед них були дівчатка й хлопці, чиї батьки загинули під час війни.

2023

У квітні 2023-го білоруський режим перемістив 700 дітей із корекційної школи-інтернату в Антрациті Луганської області включно з 30 сиротами віком 5–15 років, які залишилися без батьків через війну. За наказом «міністерства освіти» окупаційної влади Луганська директорка цього інтернату Ольга Теличко допомогла Талаю і Волковій вивезти також 350 дітей до табору «Дубрава» через Ростов-на-Дону. Ще 11 дітей з інвалідністю відправили до центру «Астрашыцкі Гарадок».

У вересні окупанти розподілили 44 українських сиріт до білоруських шкіл. А в жовтні 40 дітей направили до реабілітаційно-оздоровчого центру «Колос» у Брестській області. У грудні ще 35 дітей вивезли до санаторію «Дубровенка» в Могилевському районі буцімто на святкування Нового року та Різдва, де їх змушували проходити непотрібний «медичний огляд».

2024

У березні 2024-го білоруси направили 40 дітей із Херсонської області в реабілітаційно-оздоровчий центр «Лясная паляна». Тоді пособники окупантів називали це «нагородою для відмінників та активістів». Цю депортацію курирував особисто ставленик росіян Володимир Сальдо разом з іншою пособницею окупантів Тетяною Кузьміч, «начальницею відділу по роботі з евакуйованими особами».

У травні «радниця начальника управління з прав дитини ДНР» Елеонора Федоренко їздила разом із групою українських дітей до санаторію «Дубровенка». Серед них були діти, які дістали інвалідність через вибухові травми. Ще про переміщення 32 дітей звітувало посольство РФ у Білорусі вже в червні.

За даними організацій РЦПЛ, ZMINA і Freedom House, у Білорусі діє щонайменше 18 таборів для індоктринації української молоді. Ще 67 таких закладів вдалося ідентифікувати в РФ і 13 на окупованих територіях України.

Окупанти активніше возили українських дітей до Білорусі в навчальний період, аніж влітку. Таким чином спільники окупантів суперечать самі собі, коли говорять про оздоровлення дітей та їхні поїздки на відпочинок. Адже ці заходи доречніші влітку. Єдина їхня мета — перетворити юних українців на російських патріотів, які згодом воюватимуть проти власної держави.

Наразі українські громадські організації готують подання до Міжнародного кримінального суду щодо розслідування злочинів білоруського режиму та арешту всіх причетних осіб.

депортація дітей білорусь дослідження воєнні злочини