Відчула тваринний страх: дніпряни про приліт “Орєшніка”

Плакала від безвиході

Жителька Дніпра Марго Савинська міцно спала в будинку, що розташований доволі близько до району прильоту. Її квартира на 13 поверсі, тож звук до її оселі доносився дуже чітко і він кардинально відрізнявся від усього того, що дівчина чула раніше під час обстрілів, а це і вибухи і робота нашої ППО.

“Це ніби якийсь гігантський град, ціль якого ‒ зрівняти все живе із землею. Гурків стояв неймовірний. Подумалося, ніби якийсь Іскандер прилетів у великий склад боєприпасів і вони здетонували”

Марго говорить, що її найкраща подруга живе ще ближче до місця прильоту, ніж вона. Чим ближче до епіцентру подій, тим апокаліптичніше все виглядало.

“Подруга бачила дуже яскраве помаранчеве світло в своїй кімнаті і після цього пропала електрика вдома (за графіком світло мало б бути). Вона має двох діток, двійнят, їм три рочки. Страх в очах дітей не описати жодним словом”, ‒ переказує слова подруги наша співрозмовниця.

Марго говорить, що її емоційний стан дуже розхитався після обстрілу. В той день вона встигла і посміятись над назвою ракети (пізніше Путін виступив із заявою, що Росія застосувала систему під назвою “Орєшнік”), і відчути сильний страх за своє життя.

“Коли вдень побачила повідомлення про повторну загрозу цього лайна, я почала плакати від безвиході. Це якийсь такий тваринний страх, саме те відчуття, що ти під прицілом дуже міцної зброї. В цей день хотілося багато донатити”, ‒ говорить Марго.

Удар міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру

Зменшую баси, а тихіше не стає

Дніпрянин Валерій, який живе у районі далеко від вибухів, згадує, що в день обстрілу він не спав. 20 листопада, в переддень застосування росіянами нової зброї, вийшла довгоочікувана гра “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” від українського розробника GSC Game World. Тож в ніч обстрілу Валерій тестував продовження культової гри.

“В один момент я зрозумів, що маю зробити баси трішки тихіше, почав зменшувати звук, а тихіше не ставало”, ‒ пригадує Валерій. В момент обстрілу, каже хлопець, він почув протяжний звук, а після того ‒ вибухи.

“Перед прильотом я чув такий довгий протяжний гул, який тривав секунд 5-10. Мені здається, що це був момент, коли боєприпаси “прогризали” атмосферу. Хоча сам момент попадання ракет по місту не сильно відрізнявся від інших”, ‒ говорить хлопець.

Валерій подумав, що він почув роботу ПВО, але сумнівався. Коли вранці прочитав новини, все стало на свої місця. Його дівчина Богдана в ту ніч спала, але прокинулась від звуків. Потім їй було важко заснути. “Ми настільки вже звикли до цього всього, мені навіть нічого сказати”, ‒ говорить Богдана.

Як це зупинити?

Багато людей, особливо прихильників України на Заході, можуть подумати, що варто зупинити цей жах і погодитися на мир з Росією. Проблема в тому, що Росія не хоче ніякого миру і прагне окупувати всю Україну, і робитиме це, поки матиме військову спроможність.

До чого призводить російська окупація весь світ побачив у Бучі та Маріуполі. А також ми добре знаємо з історії, як росіяни розправлялися із тими українцями, які прагнули незалежності. Це і масові депортації в Сибір, і Голодомор, і розстріли. Також варто пам'ятати, що захопивши територію на початку 2022 року росіяни мали “ліквідаційні списки”, до яких входили дуже широкі категорії громадян: від усіх, хто працював на державу чи служив в АТО, до представників творчих професій і активістів. Винищення цих категорій громадян Росія практикувала і в інших окупованих країнах. Тож в разі окупації Росією мільйон українців опиняться в концентраційних таборах, сотні тисяч цивільних громадян загине.

Тому прихильники України у світі не повинні лякатися спецефектів. Лише послідовна військова підтримка і чітке пояснення, що в разі застосування ядерної зброї вільний світ відповість тим самим може зупинити нинішні жахіття в Україні.

дніпро війна ядерний шантаж рф