«Влітку за електроенергію платити не будемо». Як київське ОСББ використовує сонячну енергію
25-поверхівка поруч зі станцією метро «Політехнічний інститут» у Києві на перший погляд не видається якоюсь особливою. Хіба що поруч на клумбі стоїть трактор, який тягне танк. Але це не єдина цікавинка. Будинок на Берестейському шосе, 26а першим отримав грант за програмою «ГрінДім» від Фонду енергоефективності, що створений Кабміном і фінансується коштом держбюджету України за підтримки ЄС та уряду Німеччини. На початку осені сюди ходили на екскурсію, щоб побачити, як функціонує сонячна електростанція. Texty.org.ua зустрілися з одним зі співвласників будинку та головою ОСББ, щоб з’ясувати, як працює таке рішення. Голова ОСББ очікує, що влітку електроживлення місць спільного користування у будинку буде забезпечуватися завдяки сонячним панелям.
Зайти в будинок чи навіть наблизитися до нього сторонній людині неможливо — він оточений невеликим парканом із домофоном, у дворику кругла лавка. На першому поверсі охорона. Мене зустрічає Ігор Конденко. Саме він був першим головою ОСББ, коли його тільки створили у 2018 році. Каже, що тепер він відповідальний співвласник. І один із тих, хто доклав найбільше зусиль до того, щоб будинок не припиняв функціонувати під час вимкнення світла. Невдовзі до нас приєднується нинішній голова ОСББ Сергій Заяць.
Перші кроки
Коли тільки почалися вимкнення світла через обстріли енергооб’єктів російською армією, ОСББ «Політех-Плаза» закупило акумулятори для трьох ліфтів, які давали змогу їм не зупинятися одразу, а доїхати до найближчого поверху, відчинити двері й випустити людей. Ціна одного такого пристрою — близько 20 тисяч гривень.
Коли зрозуміли, що без електрики не буде опалення, придбали генератор.
Але питання з ліфтами залишалося невирішеним. Коли годинами не було світла, мешканцям було дуже складно. Генератор для ліфтів здавався не надто перспективним.
Щоб працював ліфт, потрібен генератор на 20 кіловатів. Це мільйон гривень
«Щоб працював один ліфт, треба купити генератор на 20 кіловатів. Це приблизно мільйон гривень. Плюс бензин, мастило, обслуговування. Тобто ви за мільйон купуєте тільки квиточки собі. А хтось же має ще його заводити», — розповідає Ігор.
Рішення підкинула контекстна реклама. 24 травня Ігор побачив в інтернеті рекламу програми «ГрінДім», яка пропонувала кошти на встановлення сонячних панелей і супутнього обладнання. Вони порадилися із Сергієм і вже 31 травня оголосили збори співвласників. Паралельно шукали підрядчиків, обладнання, проводили опитування.
Збори в цьому ОСББ відбуваються досить швидко і без зайвих обговорень. Пропозиції і зауваження приймаються в процесі попереднього обговорення в будинковому чаті. На зборах виконується лише юридична формальність: зачитуються порядок денний, питання, пропонується людям проголосувати.
Збір підписів відбувається частково в електронному вигляді. Голова ОСББ завантажує документ у спеціальну програму, щось на зразок «Вчасно», скидає людям посилання, і вони підписують електронним підписом. Це зручно для тих, хто перебуває далеко від дому чи навіть за кордоном. Як показала практика, електронний підпис використовує приблизно 30 відсотків співвласників.
30 відсотків співвласників використовують електронний підпис
Декому зручніше підписати власноруч, тож є і така можливість. Документи залишають в охорони, і люди можуть спуститися й підписати.
Зелений дім
Сергій Заяць каже, що на сайті програми «ГрінДім» детально розписані кроки, що за чим робити, як подавати заявку. До того ж комунікація з боку фонду була дуже хороша.
«Ти можеш зателефонувати і спитати, якщо не знаєш, як оформити чи як заповнити. Вони все пояснюють. Та й на сайті доволі зрозуміло все розписано. Якщо чогось не вистачає, наприклад підпису, то вони повідомляють, дають можливість доопрацювати», — розповідає Сергій.
Перш ніж подати заявку, треба мати уявлення про проєкт: скільки панелей потрібно, скільки кіловатів споживає будинок тощо. Тобто потрібно провести попередню роботу, залучити спеціалістів, щоб подавати документи з конкретними показниками.
Поки заявку не затвердять, ви не маєте починати роботи, купувати обладнання тощо.
Ми не боїмося відповідальності. Усі ризики беремо на себе
«Знаєте, як про візу казали: не купуйте квитки, поки не отримаєте підтвердження. Так і тут. Щоб це не було тиском або розчаруванням», — каже Ігор.
Закуповували частини обладнання в різних місцях: в одному місці акумулятори, в іншому інвертори. Кажуть, що так вийшло дешевше. Але можна замовляти все в одному місці, під ключ.
«Ми не боїмося відповідальності. Усі ризики беремо на себе. Гарантія на акумулятори — п‘ять років, на інвертори — десять. Що ще треба? Якщо щось піде не так, у нас є резервний фонд, покриємо збитки», — каже Ігор
На той час досить складно було знайти монтажників. Оскільки був великий попит, то в червні записували на жовтень. Але все вдалося. На весь процес пішло приблизно два з половиною місяці. 19 серпня було перше підключення.
«Валізи» на 90 кіловатів
Ми піднімаємося ліфтом до 23-го поверху. Далі пішки. Вхід на 24-й поверх, на якому розміщене обладнання, без електронного ключа неможливий.
«Оце наша сонячна станція. Більша її частина», — демонструє Ігор.
По суті, це два інвертори і шість акумуляторів. На вигляд це як дві шафки і кілька валіз. Ігор каже, що тут на власні очі можна побачити, який вигляд мають 90 кіловатів електроенергії.
Інша частина — сонячні панелі — розміщена на даху.
«Від сонячних панелей до інверторів надходить постійний струм. Інвертор перетворює на змінний і спрямовує на живлення будинку чи на заряджання акумуляторів», — пояснює Ігор.
Взимку від сонячних панелей енергії не так багато. Але все одно якусь частину вони генерують.
«Незважаючи на погоду, — абсолютний туман і хмарність, — панелі генерують 1,5 кіловата електроенергії», — розповідає Ігор.
У разі вимкнення електрики будинок живиться від акумуляторів. Цього достатньо, щоб працювали два ліфти, індивідуальний тепловий пункт (ІТП), освітлення місць загального користування, відеоспостереження, інтернет-провайдери. Потужності батарей може вистачити на вісім годин, якщо буде підключене все. Якщо вимкнути, наприклад, ІТП, то час подвоїться.
«Ліфт споживає мало електроенергії в режимі очікування: приблизно пів кіловата - це і підсвітка кнопок, і вся автоматика. Поки він випускає-запускає людей, зовсім не споживає. ІТП споживає багато. Якщо вимкнути ліфт, це одразу відчується. Якщо вимкнути ІТП на деякий час, це буде відчутно не одразу. Тим паче якщо ще й на вулиці тепло. Тому при вимкненні ІТП з’являється резерв електроенергії», — розповідає Сергій Заяць.
Сонячні панелі
Щоб дістатися до місця, де встановлені сонячні панелі, доводиться з 25-го поверху лізти по залізній драбині. З висоти видно, що на даху одного із сусідніх ТРЦ також є сонячні панелі.
«Наша станція розміщена на висоті більше ніж 100 метрів. Це одна з найвищих в Україні», — каже Ігор Конденко.
Значна висота має певні виклики. Наприклад, під час встановлення довелося думати, як убезпечити панелі від сильних вітрів.
«Спеціалісти дуже довго думали, як це все закріпити. Поки я сам не розібрався. Тут кожна плитка важить 22 кілограми. Прикрутили до них панелі спеціальними дюбелями. Тепер кожну панель тримає близько 250 кілограмів», — каже Ігор.
Панелі розміщені під кутом одна до одної й утворюють ніби невеличкий дашок.
«Ця частина — схід, а ця — захід, — пояснює Ігор. — Завдяки цьому генерація енергії відбувається рівномірно. Як сонце рухається, так і задіюються панелі. Це не так, що опівдні в нас максимум енергії, не знаєш, куди дівати, а потім немає нічого. У нас пікових моментів немає. Але генерація досить суттєва. За номіналом панелі мають генерувати 20 кіловатів електроенергії, але максимум було 15, бо ми встановили в серпні, це не найкращий час для генерування сонячної енергії».
Влітку ОСББ не платитиме за освітлення місць спільного користування
ОСББ «Політех-Плаза» планує збільшувати потужність сонячної електростанції. Встановлюватимуть додаткові сонячні панелі ще на 20 кіловатів. Вони стоятимуть вертикально по колу. Таке рішення буде ефективним для осінньо-зимового періоду. Також планують докупити ще акумуляторів на 60 кіловатів і один інвертор.
«Влітку ОСББ не платитиме за освітлення місць спільного користування та за електроенергію для підтримки роботи обладнання. Ми вже використовуватимемо енергію не під час вимкнень, а щоб заощадити кошти. У цьому сенс такого обладнання. Коли купуєш генератор, витратив мільйон, відключень немає, і все. Куди його? А з акумуляторами і панелями ти вже генеруєш енергію і заощаджуєш кошти», — каже Ігор Конденко.
Фінанси
Гроші на встановлення панелей збирали з розрахунку 75 гривень із квадратного метра. Квартири в будинку по 50 метрів однокімнатні й по 75 метрів двокімнатні. Вийшло по 3500 або 5500 гривень із квартири. Обладнання з установкою і всіма роботами обійшлося в 1 мільйон 300 тисяч гривень. 70 відсотків компенсувала програма «ГрінДім». Вони компенсують лише вартість обладнання і не включають в оплату вартість робіт.
За інформацією Фонду енергоефективності, прогнозовані заощадження становитимуть:
- річна економія коштів на потреби електроенергії всього будинку — 78,7 тисячі гривень;
- річна економія енергії на потреби всього будинку — 18,2 тисячі кВт·год/рік.
Коли Фонд енергоефективності компенсував витрати, зібрані з мешканців кошти витратили на шпаклювання і фарбування поверхів, встановлення вікон і відеокамер.
«Ми одразу прописали: все, що не пригодиться, йде в резервний фонд. У нас кошти дуже прозорі», — пояснюють чоловіки.
Завдяки грамотному плануванню завжди мають у запасі кошти, які можна витратити в разі виникнення форс-мажору. Так були закуплені акумулятори, так вставлялися вікна, коли був приліт по сусідньому будинку, а в їхньому вилетіли вікна.
«У нас від початку створення ОСББ заплановано резервний фонд. Ми кошти витрачаємо дуже економно і дуже прозоро. У нас, мабуть, один із найменших внесків — 14 гривень із квадратного метра (станом на січень 2025 року. — Ред.), з них 5,30 іде на охорону», — каже Ігор Конденко.
Відповідальність
Ігор і Сергій сходяться на думці, що головними перешкодами на шляху до енергоефективності будинку є лінь і безвідповідальність власників.
«Коли ми тільки отримали грант, я не встигав водити екскурсії для охочих подивитися, як це працює. Думаєте хтось зробив собі? Я, звісно, всіх не відстежую, але знаю щодо сусідніх будинків. Просто подивилися і все», — розповідає Ігор.
Чоловіки кажуть, що це, звісно, потребує і часових, і фізичних, і моральних ресурсів. Однак усі вкладення окупаються комфортом. Цікаво, що ні Сергій, ні Ігор у цьому будинку не живуть. Але мають тут квартири й зацікавлені в тому, щоб будинок функціонував якнайефективніше. Голова ОСББ фактично відповідає за фінансові питання: вчасно створити рахунки, проплатити тощо. А щоденною роботою і поточними питаннями займається директор. Він отримує зарплату і вирішує господарські питання 24 на 7.
Вони впевнені, що дбати про своє майно треба всім незалежно від того, живете ви у квартирі чи здаєте її в оренду.
«Дбати про будинок — обов’язок кожного співвласника. Бо в нас звикли всю відповідальність покладати на голову ОСББ. А це неправильно», — впевнений Ігор Конденко.
Покроковий алгоритм
— Оцінюєте споживчі потужності свого будинку.
— Підбираєте самостійно чи з допомогою фахівців обладнання, яке забезпечить потреби будинку.
— Оптимізуєте модель для себе.
— Формалізуєте заявку на папері.
— Подаєте заявку до Фонду енергоефективності.
— Чекаєте рішення.
— Якщо відповідь позитивна, закуповуєте все, встановлюєте, монтуєте і запускаєте.
— Отримуєте сертифікат енергоефективності. Його роблять приватні фірми, які мають ліцензії. Фонд енергоефективності компенсує вартість послуг з отримання документа.
Texty.org.ua створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
