Як наземний дрон вивіз трьох поранених, яких місяць не могли евакуювати. Розбір операції
Український наземний дрон Ardal пройшов 17 кілометрів під вогнем, щоб забрати трьох тяжкопоранених бійців. Таким чином українські військові та інженери здійснили за допомогою наземного роботизованого комплексу унікальну евакуаційну місію, що здавалася неможливою.
15 березня Ксенія Виноградова, яка раніше служила в управлінні Першого механізованого батальйону 154-ї бригади, написала на своїй фейсбук-сторінці про те, що шукає наземний дрон для порятунку трьох поранених військових, які вже три тижні залишаються на позиції.
Евакуювати бійців не було можливості: на тій ділянці фронту постійно точилися бої. У двох із трьох бійців були дуже серйозні ушкодження: в одного вогнепальні осколкові поранення тім’яної ділянки, в іншого серйозна травма кінцівки, ускладнена в подальшому обмороженням і гниттям.
Самостійно пересуватися на великі дистанції бійці не могли, еваки не доїжджали, тому єдиний спосіб, який давав хоч якусь надію, — евакуація наземним роботизованим комплексом (НРК).
«Спробуємо»
Через чотири години на тег у коментарях допису відреагував директор конструкторського бюро BUREVII Віктор Долгоп’ятов: «Треба більше інформації. Спробуємо».
«Я опублікувала допис у фейсбуці й почала буквально обривати всі можливі контакти, хто хоч трохи пов’язаний із технікою. І тут за порадою Макса Биковського (Кор) з’явився Віктор», — згадує Ксенія.
З того моменту й розпочався процес попереднього збору інформації, підготовки техніки та формування команди.
Основу становили військові 92-ї бригади, також долучилися інженери з «Буревію» та ГО «Інженерний корпус», бійці з 154-ї бригади. До операції приєднався Антон Єрофєєв — ветеран, брат загиблого Героя України, офіцера 92-ї бригади.
Планування такої операції потребує ретельного збору й аналізу інформації, бойового досвіду та майстерності пілотів. І все це треба зіставити з наявними технічними можливостями, визначити оптимальні рішення й адаптувати евакуаційну техніку. З міркувань безпеки усіх подробиць цієї операції ми не розповідаємо.
Планування
На Харківщину команда інженерів вирушила вже за кілька днів із декількома наземними дронами. Ще п’ять днів знадобилося на злагодження, збір інформації та планування операції разом із військовими із залучених бригад. Ситуація на цій ділянці постійно змінювалася, відповідно доводилося коригувати маршрути і враховувати стан поранених, які весь час були на зв’язку.
На момент проведення операції поранені військовослужбовці вже місяць перебували в критичній близькості до ворога. Їх не раз атакували скидами з дронів та хімічною зброєю, вони потерпали від виснаження, втрати крові й важких травм. Їхні побратими постійно підтримували з ними зв’язок, дронами доставляли їжу, воду, ліки та запасні акумулятори для радіостанцій.
Учасники операції з порятунку обговорювали й брали до уваги навіть найдрібніші деталі, які могли вплинути на її результат. Гарантій успіху не було.
Поранених, які чекали на позиції, напередодні також поінформували про операцію і надали інструкції, що допомогло їм оперативно, навіть із важкими пораненнями, вийти, а декому й виповзти зі схованки і завантажитися в причеп дрона.
Втратили дрон
Команда не відступила, навіть втративши перший дрон, який підірвався на двох протитанкових мінах. Дізнавшись про втрату дрона, поранені передали по рації: «Ми більше не можемо. Просто добийте нас, або ми самі поповземо — нас доб’є русня».
Поранені передали по рації: «Ми більше не можемо. Просто добийте нас, або ми самі поповземо — нас доб’є русня»
За кілька днів майже без сну команда дообладнала другий дрон, придбала й дорихтувала ще один причіп. Цей дрон дістався до позиції і врятував їх.
Чотири години, 50 осіб, мільйон гривень
Операція тривала близько чотирьох годин. Дрон, облаштований причепом, пройшов більше ніж 17 кілометрів по рельєфу різної складності (рівнини, круті пагорби та схили).
В операції брало участь понад 50 осіб, було залучено засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби) і РЕР (радіоелектронної розвідки), аеророзвідку, дрони-бомбери. На зворотному шляху дрон не раз атакували скидами (це коли повітряний дрон скидає згори боєприпас), працювали артилерія та міномети.
Ситуація була напружена. Усі розуміли, що може трапитися, але всі сили були кинуті на те, щоб зберігати холодний розум і спробувати евакуювати військових живими.
Орієнтовна вартість операції — майже 1 мільйон гривень. Але життя безцінне. Евакуаційною командою керувало саме бажання врятувати наших військових, про вартість ресурсів не замислювалися.
Наступного дня кілька членів команди провідало врятованих у шпиталі. Не задля подяки, а щоб просто побачитися, бо такі випадки зріднюють. Їм хотілося переконатися, що все відносно гаразд, запитати, чи не потрібна якась допомога.
Унікальна операція
Чому ця евакуація така важлива? Окрім того, що вдалося врятувати трьох людей, відвернути горе втрати від їхніх рідних, операція продемонструвала потенціал використання наземних роботизованих комплексів для евакуаційних цілей навіть у надскладних умовах. І це справді унікальний випадок.
Інженери з «Буревію» та військові з 92-ї бригади вже аналізують набутий досвід і поділяться висновками та рекомендаціями з іншими виробниками та військовими.
Оператор наземного роботизованого комплексу Ardal за роботою. Фото авторки
Наземний роботизований комплекс Ardal. Фото авторки
Використання наземних роботизованих комплексів набирає обертів. Інженери активно працюють над розробками, а військові опановують роботу з ними. Наразі такі дрони здебільшого використовуються для логістики та як носії зброї (камікадзе).
Інші сфери використання, такі як евакуація та розмінування, ще на дуже ранніх етапах. Тому цей досвід важливий для проведення майбутніх рятувальних операцій.
Характеристики дрона Ardal
Рятувальну операцію проводили за допомогою інноваційного дрона з герметичним корпусом, пружинно-балансувальною підвіскою, литою армованою гусеницею та її динамічним натяжінням. Компактні розміри дрона дають змогу легко транспортувати його в будь-якому європейському пікапі. Вантажопідйомність — 250 кілограмів.
Розробник і виробник — українське конструкторське бюро BUREVII, що реалізує технологічні рішення для військових.
ГО «Інженерний корпус» — спільнота українських інженерів-волонтерів, які підтримують армію й працюють над системами зв’язку та комунікації, електроживлення, механічного обладнання, роботизованих пристроїв тощо.
Актуальний збір на РЕБ для батальйону безпілотних систем «Небесна кара» (54-ї ОМБр) та зарядну станцію для 116-ї ОМБр:
https://send.monobank.ua/jar/6pHPsbH1xe
Номер картки 4441 1111 2333 3043
