Закон про вибори президента - безжалісний, безглуздий і сприятиме фальсифікаціям
2 грудня 2009 року депутати зробили вигляд, що збираються змінити закон про вибори президента, який викликав критику навіть у ЄС. Нардепи довго й нудно постатейно завалювали ті зміни, які нібито підтримали при попередньому читанні виборчого закону - і зрештою завалили все. І хоча БЮТ обіцяє встигнути внести зміни, виборчий процес впевнено перейшов свою середину із діючим, дуже недосконалим законом. Частину його положень Конституційний суд навіть визнав неконституційними - а між тим саме за цим законом відбудуться вибори президента 17 січня 2010 року.
Закон досліджував: Олександр СЛАВСЬКИЙ, юрист адвокатської компанії "Агеєв і Федур"
Треба зазначити, що всі зміни до закону i запевнення партійних лідерів про прозорість, чесність або можливі фальсифікації - жодним чином не впливають на додержання закону під час виборів.
Це яскраво підтверджують вже зафіксовані випадки підкупу виборців, недодержання обмежень в агітації та відверте поливання брудом кандидатами одне одного. Закон як ігнорувався раніше, так ігнорується й тепер.
Все ж таки, які можливості дає закон виборцю? Ось такі:
- не голосувати;
- проголосувати, якщо вдасться;
- помучитись, якщо не вдасться проголосувати, але бажання є.
Єдине, що можна сказати впевнено – законодавство й вже існуюча практика зробили максимум, аби завадити можливій активності виборців.
Рoзповім про найбільш проблемні місця у виборчому законі:
Заяви, скарги від виборців центральна та інші виборчі комісії прийматимуть та розглядатимуть тільки в разі наявності порушення конкретного права виборця — наприклад, коли виборцю безпосередньо забороняють голосувати.
Вам необхідно дізнатись адресу та телефон «суб’єкта оскарження» - особи, на яку скаржитесь. Все це означає, що скарги виборців будуть рівними рядами йти до найближчого смітника, навіть якщо ви скаржитесь на очевидні порушення закону.
І хоча це порушує права громадян та вимоги Закону «Про центральну виборчу комісію», й Закону «Про звернення громадян», позиція ЦВК вже сформована й активно використовується – не приймати до розгляду скарги від виборців (вони відфудболюють скарги на внутрішніх нарадах, без проведення засідання – що саме по собі є порушенням Закону).
За виборами можуть спостерігати тільки кандидати або представники міжнародних організацій - громадські організації спостерігати за виборами не мають права. Фактично, виборчий процес - закрито від громади. Ми з вами почуємо лише те, що нам розкажуть політики.
Реєстр виборців – новина, яку нам пропонували як панацею від всіх фальсифікацій. Він, може, й панацея, але не в нинішній реалізації. Ми зробили реєстр, внесли зміни до Закону щодо реєстру... і заплутались настільки, що методів можливої фальсифікації навіть й побільшало.
Найлогічніший метод – ректор вишу зобов’язує всіх студентів змінити виборчі адреси на адреси місця навчання, й агітує (під загрозою виключення) всіх проголосувати, наприклад, за кандидата Х. А потім, в день виборів той же директор зобов’язує всіх студентів звернутись до суду - аби їх включили ще й за місцем проживання. Отже студенти проголосували двічі, і двічі за того ж кандидата.
Уточнення списку виборців взагалі є результатом хворобливої фантазії – ви можете подати заяву про включення себе до списку виборців, виправлення відомостей про себе у списку виборців, виключення зі списку виборців. Таку заяву ви можете подати до виборчої дільниці, чи до окружної виборчої комісії, чи навіть до органу ведення державного реєстру або до суду.
Тільки є проблема – окружна та дільничні виборчі комісії не мають права розглядати такі заяви скарги по суті, а за рішенням суду вас можуть включити тільки до «попереднього» списку виборців. А попередній список виборців за 6 днів до виборів уточнюється, внаслідок чого виникає уточнений список виборців, куди вам уже не внестись.
Отже, якщо у вас за тиждень до виборів немає рішення суду, але є проблеми із списком — ви не зможете проголосувати.
Схеми фальсифікацій в цьому законі – майже не змінились і напевно будуть використані. Фактична не контрольованість списків виборців, включення до нього «мертвих душ» може призвести до голосування неіснуючих громадян або голосування двічі.
Інша схема - невключення будинків до виборчих дільниць, невизначення чітких меж дільниць, тобто свідоме провокування створення додаткових дільниць (сценарій вже неодноразово реалізовувався).
Це все може призвести до створення спеціальних дільниць з ненумерованими бюлетенями і як наслідок – неможливість контролювати чесність голосування взагалі.
При цьому підконтрольність виборчих комісій тільки кандидатам може призвести до підробки відомостей членами комісій.
Щоб остаточно зрозуміти направленість виборчого законодавства, треба розглянути відповідальність за одне з розповсюджених порушень – голосування декілька разів.
Стаття 158-1 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз.
Однак з аналізу статті зрозуміло, що мається на увазі голосування на одній й тій самій дільниці, а голосування двічі і більше на різних дільницях - не злочин.
Тепер підсумуємо кроки, які зробили наші депутати. Вони:
а) максимально обмежили контроль громадськості за виборами;
б) залишили - і навіть розширили - можливості для фальсифікацій;
в) унеможливили притягнення до відповідальності за фальсифікацію.