За Україну! - партія нового зразка. Європейського і результативного (ОНОВЛЕНО)

Чи не вперше за останні роки політична партія в Україні створилася не під президентські вибори і не з нуля - вона створилася на базі активного громадського руху з давніми націонал-демократичними традиціями; і рух цей уже може відзвітувати про конкретні здобутки.

Надворі перед невеличким залом біля столичної площі Слави ковалі завершували - на радість делегатам - виковувати логотип "За Україну!" Літери "РАЇ", які лежали у вугіллі, розжарилися до червоного. "Ми ковалі свого щастя", - пожартував хтось із гостей.

З жартів розпочав і ведучий: "Вітаємо всіх учасників, сподіваємося, що Миколай поклав вам під подушки статут і програмні положення партії". ))

Далі було все по-діловому - хоча виступаючі дозволяли собі іноді й пожартувати. Львівський вокальний гурт "Пікардійська терція" виконав - акапело і вкупі з делегатами - гімн, усі прочитали "Отче наш", і з'їзд розпочався.

"Хочу побажати, щоб партія "За Україну!" стала партією нового типу, щоб вона не перетворилася на КПРС, - задав тон Владика Євстратій, який благословляв захід від імені українських церков. - Ми проживаємо те, що було напрацьоване нашими предками - й не лише в економічному, а й в ідеологічному сенсі. Використовуємо старі наробітки. Хотілося б, щоб "За Україну!" осучаснила ці наробітки і нарешті стала тією партією, яка працює".

Однією з перших виступила Надія Погосян - підприємець із Хмельниччини, яка брала активну участь у створенні громадського руху "За Україну!". Тут і далі ми наводитимемо основні цитати з виступів учасників:

"Нам, підприємцям, зараз усі співчувають - мовляв, вам так важко, і щойно ми прийдемо до влади, ми вам допоможемо. Але малий і середній бізнес розуміють, що корінь наших бід - у системі управління країною. І цю систему згори не реформуєш, її треба знизу будувати.

Підприємці, з якими я спілкуюся - це люди, які п'ять років тому підтримували Майдан. Мене надихає те, що в їхньому середовищі немає розчарування і образ; і ці люди сподіваються, що саме з нашого руху виросте та партія, яка допоможе змінювати систему управління".

239 делегатів з`їзду виконали необхідні формальності - обрали лічильну і ревізійну комісію, політраду партії і виконавчий комітет. Все пройшло без пафосу штибу звезення народу на майдани або орендування величезних палаців. Але все відбулося й ефективно - за дві години учасники з`їзду обговорили всі питання, при цьому виступити міг кожен охочий.

Патріарх націонал-демократичного руху Ярослав Кендзьор виступив у традиційному рухівському стилі - часто повторював словосполучення "животворна національна ідея" і нещадно критикував БЮТ вкупі з ПР та іншими "зрадниками інтересів народу". Втім, він підкреслив головне - що традиції Народного Руху В'ячеслава Чорновола продовжує нести більш модерна політична сила.

"Я пишаюся тим, що Полтавська, Харківська, Львівська, Тернопільська організації НРУ влилися у склад партії "За Україну!" Сподіваюся, що й інші рухівські організації вийдуть з-під гебістського крила Бориса Тарасюка. У програмних засадах нашої сили закладемо все те, за що гинули українські патріоти.

Я ще раз назву ім'я В'ячеслава Чорновола, яке не потрібне нинішньому керівництву Народного Руху. Ми зібралися тут, щоб зламати той сценарій, щоб у другий тур не вийшла антиукраїнська пара "Тимошенко-Янукович".

Ми маємо сумний досвід створення НУ-НС, коли завдяки нещирості при формуванні ця сила перетворилася на антипрезидентську фракцію у ВР. Подивіться, частина пішла до Юлі, частина - на якісь манівці... Тому наш рух "За Україну!" ми сформували абсолютно прозоро. Чесність - запорука нашого успіху".

Але загалом критикували небагато. Бо що критикувати - це й так уся країна вже знає. Зосередилися на тому, як і що змінювати.

"Ми щодня чуємо агітацію "Вона працює" або "Він усе зробить", а ви, мовляв, відпочивайте, навіщо працювати, все буде зроблено за вас. Так раніше агітували "Беріть кредити - і будете щасливі", - порівняла Ксенія Ляпіна. - Ми ж повертаємо українцям віру у власні сили. Наші громадяни в усі часи були здатні на самоорганізацію - і нам тільки треба створити умови для цього".

"Ми не будемо руйнувати - ми будемо творити. Найбільшим носієм традиційних цінностей є середній клас: і недарма комуністи у 1930-их роках знищували інтелігенцію і селянство - тодішній середній клас. Наше завдання - зробити так, щоб цей середній клас міг розвиватися і діяти.

Написати програму - це не штука. Будь-яка піар-компанія за кілька дні зробить вам блискучий папір. Але ми виробимо наші принципи так, як їх створювали ХДС-ХСС у Німеччині - знизу, від кожного осередку. І якщо ми виставимо нашого кандидата на якусь посаду, ми повинні навчити його - не тільки професійно, але і з точки зору нашого ідеологічної програми.

Ми всіляко розвиватимемо просвітницьку роботу. Зараз селяни не уявлять, що таке договірні відносини, не знають своїх прав - але між ними є активні люди, які б хотіли навчитися себе захищати. Сьогодні завдяки технологіям просвітницьку роботу можна робити навіть успішніше за "Просвіту" початку ХХ століття.

Ми не будемо казати людям про світле майбутнє, про те, що "Оберіть нас, і ми все за вас зробимо". Ні, ми розкажемо їм, як вони самі зможуть це майбутнє будувати".

Учасники з`їзду запланували створити потужну програмову комісію - щоб до наступного з`їзду, який запланований на початок березня 2010-го, створити чіткі рекомендації для майбутніх представників у владі.

"Коли ми рік тому заснували громадський рух "За Україну!", ми розуміли, що нам чинитимуть опір, - сказав новобраний голова партії В`ячеслав Кириленко. - Нас не сприймали БЮТ (за те, що ми відмовилися підтримати "широку коаліцію", нас традиційно не сприйняли в Партії регіонів, нас не сприйняли навіть патріотичні сили, які звикли, що політика - це отримання посад. Зараз всі почали працювати на вождів - тільки не "За Україну!".

"Навіть ті у вишиванках, хто сидить у політичних блоках, сором'язливо опускають очі: "Ми ж ідемо на вибори, мовляв, так що треба потерпіти..." Ти питаєш такого "А коли ж реформа?" А він "Спершу треба виграти вибори". І так без кінця.

Однак діяти треба уже зараз - і якщо діяти разом із активними громадянами, то можна виграти. Як це було, коли ми разом із активістами-підприємцями малого бізнесу захищали права "спрощенців". Громадське суспільство у взаємодії з кількома депутатами здобуло переконливу перемогу!

Ми могли згодитися з угодовською позицією наших колег у парламенті. Мовляв, давайте ми тут промовчимо, а ви за це нам кілька посад або ще щось взамін дасте... Так зараз багато хто робить. Але ми так робити не будемо".

Делегати підсумували досягнення - похвалитися було чим. Захист бюджету для українських збройних сил, успішне відстоювання інтересів малого й середнього бізнесу (від урядової постанови 366), співпраця з донецькими студентами щодо присвоєння Донецькому національному імені Стуса, впровадження і відстоювання зовнішнього тестування випускників...

"Нам є про що звітувати. Ми йдемо в політику з традиційними цінностями, але ми хочемо зробити ці речі конкурентноспроможними, - сказав В`ячеслав Кириленко. - Ті люди, які в далекому вже 2004-ому вийшли на Майдан, хотіли нові прізвища у владі, але в першу чергу вони хотіли нову якість цієї влади. Ми створюємо цю якість".

На з'їзді були озвучені принципи досягнення "нової якості". Якщо коротко, це - подолання корупції, підтримка національної ідентичності і боротьба з пануючим нині популізмом.

"Ми йдемо в політику з традиційними ідеями, але ці ідеї мають стати конкурентноспроможними. У нас в патріотичних силах не вистачає людей, які здатні забезпечити результат. Потрібен більш модерний підхід.

Ніхто не вірив, що "помаранчеві" після приходу до влади зможуть знайти по вісім тисяч гривень на кожного новонародженого. Але ми під час роботи в Мінпраці і знайшли ці кошти, і налагодили механізм видачі. А зараз кожен кандидат уже змагається "Хто виділить більше?"

Догматики, які розповідають про кришталеву чистоту наших ідей, програють тим, хто займається більш приземленими речами. Потрібно робити й перше, і друге.

Я впевнений, що якщо не це скликання парламенту, то наступне прийме-таки закон про визнання ветеранів УПА учасниками боротьби за незалежність. Але якщо при цьому внук цього ветерана буде змушений їхати на заробітки до Португалії, то хіба за таку державу боровся упівець?

Наша свобода має бути не тільки свободою перегляду ток-шоу, але й свободою в захисті й реалізації своїх прав.

Нам треба здійснювати системні реформи - бюджетну, податкову, соціальну, житлово-комунального господарства. Хоч вони й непопулярні, але іншого шляху немає. Вже мало їх називати своїми іменами, їх треба робити, не чекаючи, поки завершаться чергові вибори".

“Вже нікого не здивуєш тим, що політики нечистоплотні. Це вже стало нормою, - констатували учасники руху “За Україну! - Але ми не приєднаємося до компанії тих, хто замішаний у скандалах. “За Україну!” спиратиметься на патріотичних політиків, які не скомпрометували себе, і на громадян, які готові відстоювати свої права. Наш рух і створена на його базі партія будуть здійснювати системні реформи, хоч про них ніхто з політиків зараз говорити не хоче – мовляв, вони непопулярні. Mи будемо працювати, змінювати країну на краще і перемагати”.

Нова партія не збирається брати участь в політиці в обмін на посади, як це зараз роблять деякі сили, які претендують називатися націонал-демократами.

Тож учасники з'їзду “За Україну!” не стали вигадувати велосипед, і на питання “Кого підтримати на президентських виборах?” вибрали найбільш гідну фігуру – Віктора Ющенка. Чинний президент із його не дуже високим рейтингом навряд чи є ліквідним політичним капіталовкладенням, однак на сьогодні інших прохідних кандадатур, які сповідують націонал-демократичні ідеї, в політиці нема..

Те, що рух перетворився в партію - не "обронзовіння", а шанс провести зміни. Наприкінці з'їзду на великому екрані промайнули кадри вуличних сутичок із міліцією - яких так багато було у 90-их. Навіщо їх показали - очевидно, варто запитати у режисера Олеся Саніна (ходили чутки, що саме він був постановником офіційної частини).

Молоді делегати з цікавістю дивилися на хлопців у камуфляжі, які натхненно билися з такими ж хлопцями у міліцейській формі. "Це ми так показуємо нашу рішучість до змін?" - пожартував один. "Ні, цим країну не зміниш. Змінювати треба владу", - сказав хтось старший.

А зміна нинішньої влади неможлива без зміни виборчої системи.

"Зміна теперішнього ладу може прийти тільки з областей – там де молоді, активні і незаангажовані люди можуть пройти до місцевої влади, здобути місця у радах. Ми не будемо спиратися на політично заангажованих людей, ми робимо ставку саме на таку молодь, на громадський сектор.

Але люди, які можуть прийти на зміну нинішнім політикам, зараз заблоковані по повній програмі ще на вході - через систему пропорційних виборів із закритими списками. Молодь, яка здобуває освіту в незалежній Україні і яка декомунізована, до влади не прийде, тому що стоїть шлюз, який не пускає це молоде покоління до влади на всіх рівнях.

Тому ми внесли законопроект про те, що вибори до місцевих рад мають бути мажоритарні. Варто реформувати і вибори нардепів - щоб кілька вождів не контролювали парламент".

В політраду нової партії обрали 17 людей. Частина з них - рухівці, частина - активісти громадської ініціативи "За Україну!", дехто - як от Юрій Зубко чи Павло Розенко - є соратниками Кириленка ще з часів студентської рефолюції на граніті і роботі в Міністерстві праці й соціальної політики.

"Є ризик, що ми перетворимося, як казав священник, благословляючи з'їзд, на чергову партію "під вождя", або станемо замкненим і далеким від людей інтелектуальним клубом. Тож нам треба творити партію нового типу.

Я - не вождь, і готовий до конструктивної дискусії і компромісу. Але після обговорення і прийняття рішення має бути реалізація цього рішення.

Наступний з'їзд відбудеться наприкінці лютого - на початку березня; і до цього часу ми повинні спільно опрацювати нову редакцію партійної програми - з усіма охочими".

В недалекому майбутньому на партію «За Україну!» чекають випробування демократичного характеру. А саме – вибори до місцевих рад, які повинні відбутися 30 травня 2010 року. "Безумовно, для партії це буде першим серйозним політичним іспитом, - зазначалося на партійних зборах. - Ми цей іспит витримаємо з честю".

Прийнявши офіційну заяву, делегати з'їзду завершили зібрання спільним виконанням народної пісні “За Україну, за її волю”, яка є неофіційним гімном руху - заспівували знову львів'яни з “Пікардійської терції”. А наостанок делегати з Харкова подарували В'ячеславу Кириленку коровай, який поділили між усіма делегаціями. “Чтоб хлеб родил и Бог хранил!”, - побажав харків'янин.

Так Харків і Львів об'єдналися в Києві.

Фоторепортаж зі з'їзду можна подивитися тут

рух за україну кириленко політика ляпіна самоорганізація