Озброїти Ірак. На „танковий контракт” працюватимуть десятки тисяч українців
$2,4 мільярди - стільки отримає Україна, продавши Іраку танки та іншу зброю власного виробництва. Цей контракт недарма називають історичним. Таких грошей наші військові та військові промисловці ще не бачили. Для розуміння: утримання української армії у 2008-му році коштувало державі близько $1,2 мільярди, у 2009-му – менше мільярда. Тобто ми виграли контракт, співмірний з дворічним армійським бюджетом.
Робочі місця рахувала: Аманда ЩУР
Спочатку погані новини. На потреби армії ці гроші спрямовані не будуть.
Все, що заробляє армія, перераховується у загальний бюджет. Навіть миротворча діяльність, яка приносить країні непогані гроші, жодним чином не відбивається на благополуччі армії. Все - у загальну казну. Потім уряд та парламент вирішують, скільки грошей виділити армії на наступний рік.
Контракти щодо зброї іноді армії не торкаються взагалі: частина підприємств ВПК належить міністерству оборони, а частина закріплена за міністерством промислової політики. Як, наприклад, харківський завод імені Малишева, яки виробляє танки.
Тепер до хороших новин.
Ці два річних армійських бюджети потраплять у цивільні руки: на найближчі 3-4 роки, за які Україна має виконати іракський контракт, робітники заводів військової промисловості забезпечені роботою.
Як прогнозують військові експерти, доведеться навіть відновлювати заморожені підприємства, створювати додаткові робочі місця.
За даними, які озвучив народний депутат від УНП Ярослав Джоджик, замовлення за цим контрактом отримають понад 80 українських заводів.
Наразі інформації щодо того, які саме заводи та скільки людей буде залучено до цього процесу, немає.
Користуючись відкритими даними про контракт i наш військово-промисловий комплекс, ми спробували спрогнозувати, скільки українців та звідки відчують на власній кишені історичний танковий контракт.
На даний час точно відомо про укладення контракту на 550 мільйонів доларів. Вочевидь, це перша частина роботи та грошей. Як повідомив під час недавньої прес-конференції перший заступник „Укрспецекспорту” Олександр Коваленко, за ці гроші для Іраку будуть виготовлені більше 400 бронетранспортерів „БТР-4” та десять літаків АН-32.
Отже, на першому етапі контракту до роботи будуть залучені харківський Завод ім. В.А. Малишева, який робить „БТР-4”, та київський завод „Авіант”, який вготовляє літаки АН-32.
Фото: "Автоцентр"
На заводі імені Малишева зараз працює майже 9 тисяч харків’ян. Київський „Авіант” цього літа, за рішенням Кабінету Міністрів, був об’єднаний з також київським АНТК імені Антонова. Території заводів багато років знаходяться поруч та використовують одну злітно-посадочну смугу.
На АНТК працює 5 тисяч людей, у „Авіанті” – вдвічі менше. Восени цього року один з керівників „Авіанту” казав, що завод розрахований на 5 тисяч працівників, а зайнято менше половини місць. Іракське замовлення може змінити ситуацію.
Тобто на першому етапі маємо як мінімум 20 тисяч зайнятих українців з Києва та Харкова.
На наступних етапах до них мають долучитися працівники з Сумщини та Криму. За даними, які озвучив голова комітету Верховної Ради з питань безпеки та оборони Анатолій Гриценко, до Іраку буде відправлено кілька військових гелікоптерів Мі-8Т. Україна самостійно не виготовляє ці машини, але має багато зайвих зразків з радянських часів та хороші потужності з ремонту та модернізації.
Зараз Мі-8 оновлюють на двох заводах. Перше – Севастопольське авіаційне підприємство. На ньому працює близько тисячі робітників і, як нещодавно розповів його директор Петро Воронін, зараз підприємство завантажено замовленнями на сто відсотків. Схоже, тут також доведеться створювати додаткові робочі місця.
Друге підприємство – Конотопський авіаремонтний завод „Авіакон”. Він знаходиться у Сумській області, на ньому також працює близько тисячі працівників. „Авіакон” вже багато років модернізує Мі-8 на замовлення українського міністерства оборони – для потреб нашої армії.
На подальших етапах контракту завод Малишева постачатиме Іраку новенькі українські танки „Оплот”. Цей танк був презентований навесні і до кінця року на озброєнні в українській армії їх мало стояти десять екземплярів. Проте традиційно не вистачило грошей – зараз в армії перебуває лише один „Оплот”.
Оскільки нову модель для експорту, швидше за все, доведеться доробляти, до процесу залучать конструкторське бюро ім. Морозова, яке і розробляло танк. КБ також знаходиться у Харкові, на ньому працює 1100 людей. Вони можуть не переживати за свої робочі місця у найближчі кілька років.
Ще одним, поки напівтаємним пунктом угоди буде виготовлення високоточної збої. Про що саме йдеться – наразі невідомо.
Проте не виключено, що Україна виготовлятиме для Іраку ракети.
Саме зараз конструкторське бюро „Південне” розробляє оперативно-тактичний ракетний комплекс „Сапсан”. За два роки він має бути завершений, і до 2015 року поставлений на озброєння у нашу армію.
Поки немає інформації, що саме українці будуть продавати Іраку. Але коли йдеться про високоточну зброю, без участі дніпропетровських КБ „Південне” та заводу „Південмаш” не обійдеться. А це ще 17,5 тисяч працівників.
Наразі, не знаючи дрібніших деталей контракту, важко вирахувати, які ще заводи братимуть участь у проектах, пов’язаних з іракським контрактом. Але ці сім підприємств, вочевидь, виконуватимуть ключову роль у його виконанні. На них уже зараз працює 40 тисяч українців.
Історичний контракт напряму торкнеться життя цих людей – він врятує їх від безробіття. А військову промисловість – від давно вже прогнозованого їй руйнування.
