Як правильно вибирати вино у магазині (готуємося до свят!)

Я не сомельє чи винний критик. Я «просунутий» споживач, який любить своє здоров’я. Моє бажання - регулярно мати на столі пляшку якісного вина - примусило стати прискіпливим у цьому питанні.

Як наслідок: розбиратися у основних сортах і видах вина, дізнаватися більше про винарні, історії і технології виноробства. Не закликаю Вас абсолютно довіряти моїм висновкам, це лише мої дружні поради.

Отже якими правилами слід керуватися, щоб вибрати i якісне, й недороге вино:

Ціна

Гарне дешевим не буває. Процес виробництва, транспортування, дистрибуції вимагає грошей.

Найдешевше «столове» місцеве вино коштує у Європі ?1-1,5 за пляшку, транспорт-мито-дистрибуція дають роздрібну ціну у нас мінімум ?2,5-3. Платити таку ціну за дешеве, невизначене за походженням вино не виправдано.

Краще звернути увагу на більш дорогий сегмент.

Хороші молоді європейські та американські вина визначеного походження та сортності «потягнуть» на ?4-6.

Bитримані - з відомих регіонів або від авторитетних виробників - ?8-10?.

На щастя, Україна виноробна держава.

Тож ми можемо розраховувати на значно дешевші вина місцевого виробництва і не платити грубі гроші іноземним винарням. Ми можемо очікувати ціну за якісне сортове молоде вино у межах 30 грн, і від 50 грн за витримане вино.

А хто шукає, той знаходить. Завжди можна натрапити на якісь акції та знижки.

Види вина

Будь-де у світі словом «вино» називають «сухе вино». Тобто вино, у якому повністю завершився процес бродіння, і дріжджові бактерії переробили весь цукор у алкоголь.

Такі вина бувають білі, червоні або рожеві. Зазвичай вони майже не мають цукру, а вміст алкоголю становить 10-14%.

Вина, у яких залишився цукор - напівсухі, напівсолодкі, солодкі, десертні або кріплені. Залишок цукру досягається або за рахунок використання солодких сортів винограду, або штучним припиненням бродіння шляхом додавання спирту.

Зазвичай такі вина не дешеві і мають власні назви на кшталт Сотерн, Мадера, Малага, Портвейн, Токай, Мускат, Кагор, Херес.

Але ж полички наших магазинів заставлені пляшками дешевого напівсолодкого чи напівсухого вина!

Шановні! Не давайте себе обдурити. Всі ці вина виробляються з самих дешевих та низькоякісних сухих вин шляхом додавання великої кількості цукру та консерванту.

Це не вино. Це виновмісткий напій.

Упаковка

Вино бутилюється у скляні пляшки та закорковується натуральним корком. Це оптимально. Але є альтернативні варіанти, що здешевшують продукт.

Останнім часом багато виробників коркують молоді дешеві вина полімерними корком чи металевим з закруткою.

Ще один новий тренд – вино в тетрапакових пакетах. Купуючи вино в такому пакеті, будьте уважні і рахуйте, що загальна економія на 3-літровому пакеті має бути не більше 15-25% порівняно з пляшками такого ж сорту та врожаю.

Якщо різниця більша, то в пакеті може бути не зовсім вино. Тетрапак не означає дуже дешево.

Головне, що нас цікавить в упаковці - це етикетка. Треноване око за хвилину знайде та прочитає всю важливу інформацію.

Походження, сортність, врожай, витримка

По-перше, знаходимо країну походження та розливу. Вино має бути розлито в країні походження.

На етикетці обов’язково буде вказано торгову марку чи назву виробника. Нормальний виробник вина бажає, щоб його вина впізнавали.

У більшості виноробних країн прийняті стандарти визначення якості та походження вина. Чим конкретніша та повніша інформація міститься на етикетці - тобто регіон, субрегіон, конкретна місцевість чи навіть виноградник - тим вино цінніше та якісніше.

Виробники мають вказати детальну інформацію про вино на етикетці. Наведу табличку з класифікацією французьких, італійських та іспанських вин за походженням:

Схожим чином класифікується і решта світового вина. Може, не так складно, але зазначення регіону на якісному вині обов’язкове.

На жаль, в Україні нічого подібного не існує. Інформація, вказана на етикетці, цілком залежить від сумління виробника. Але як мінімум варто знайти на етикетці інформацію про українське походження виноматеріалу та зазначення макрорегіону (Крим, Одещина, Закарпаття тощо).

Якщо зазначено конкретний регіон чи господарство походження винограду, то це вже виняткова щирість.

На пляшці обов’язково (за рідким винятком) вказується сортовий склад вина. Вино може бути сортове або купажне (суміш кількох сортів). Наприклад, більшість французьких вин купажні, а іспанські чи чилійські - сортові.

Якщо замість сорту винограду ви бачите фразу «виготовлено з кращих сортів…», то це означає, що виробник, замовляючи етикетку, ще й сам не знав, що наллє у пляшку.

Додатковою ознакою якості вина є зазначення року врожаю. Я далекий від того, щоб вважати себе здатним визначити рік врожаю Бордо на смак, але наявність такої інформації є додатковим плюсом.

Тепер про витримку. В принципі, після кількох тижнів ферментації вино цілком придатне до вживання. 90% вина у світі саме так і споживається.

Але певна кількість вина залишається «достигати» у дубових діжках. Одразу зазначимо, що процес цей не дешевий, отже і поганий виноматеріал на витримку ніхто не залишає.

Інформація про витримку – скільки і як «тримали», обов’язково буде зазначена на етикетці чи контретикетці.

Як зразок «читання» етикетки наведу чудове Бордо Шато Жилє 2006 року придбане у Києві:

1 – рік врожаю 2006

2 – назва вина, торгова марка, у цьому випадку власне ім’я шато (замку)

3 – виноробний регіон, тут AOC Bordeaux

4 – компанія виробник

5 – напис свідчить, що вино має додаткову категорію Шато, тобто вироблено та розлито з визначеного та контрольованого винограднику

6 – країна походження

1 – сортовий склад

2 – дата розливу

3 – компанія експортер

4 – компанія імпортер

Основні виноробні регіони

Традиційними центрами виноробства є «велика європейська трійка» - Франція, Іспанія, Італія. Завдяки обсягам виробництва, конкуренції, існуючим в цих країнах стандартах та традиціям виноробства ми маємо можливість скуштувати Бургунді чи Монтепульчано за цілком прийнятною ціною.

Решта Європи виробляє вина значно менше, ніж споживає, або не може похвалитися стабільною якістю. Цікавими для вітчизняного споживача залишаються вина з Молдови та Грузії. Закриття російських ринків позитивно вплинуло на якість експортного вина цих двох країн.

Купуючи вина Молдови і Грузії, орієнтуйтесь на витримані вина від відомих, перевірених виробників. Таки вина цілком доступні по ціні.

Завдяки унікальним природно-географічним умовам, стабільно хороші й демократичні за ціною вина постачає нам Чилі. Також на ринку добре представлені вина з ПАР та Австралії.

Що ж до наших виноробів, то тут слід керуватись простими та універсальними правилами - відомий виробник, заявлене походження вина і сортність, бажано рік врожаю. Доброю ознакою стане витримка.

З наших торгових марок більш-менш відповідають означеним вимогам вина «Інкерман», «Коктебель», «Магарач», «Масандра», «Сонячна Долина», «Шабо».

Про "виноматеріал натуральний"

На наших винах часто пишуть "склад: виноматеріали натуральні" або "виноматеріали, виноградний сік". На винах імпортних вказано "склад: вино виноргадне".

Гадаю, що тут проблема у термінології та стандартах. Бо формально "виноматеріал" - це, власне, і є виноградний сік, що пройшов період первинної переробки (ферментації). Після цього "виноматеріал" можна фільтрувати, розливати в пляшки, закладати у діжки для витримки, купажувати тощо.

Фактично виноматріал - це і є молоде вино. Нічого страшного у самому терміні "матеріал" нема, проблема у іншому. Ходять чутки, нібито багато виробників "другого дивізіону", які випускають дешеві вина, практикують методику "витискання" залишків соку з виноградних вижимок, з використанням пару, хімії та ще якихось хитрощів.

То переважно дуже дешеві вина для невибагливої аудиторії. Але на щастя, у нас є цілком сумлінні виробники. Я їх зазначив.

Вдалого полювання на якісне та не дороге вино! Смачного!

P.S.: Редакція ZaUA.org нагадує читачам, що вживання алкоголю за святковим столом призводить до таких наслідків в організмі людини.

новий рік продукти алкоголізм досвід послуги