Перший тур: провал ідейних, не було битви добра і зла, Тігіпко-аватар...
П'яті в історії сучасної України президентські вибори багато в чому відрізнялися від чотирьох попередніх. ZaUA.org підбиває підсумки першого туру - якими були особливості цієї кампанії.
Уклав: Павло СОЛОДЬКО з допомогою Сергія ЛУК'ЯНЧУКА і Романа КУЛЬЧИНСЬКОГО
1. Не було битви добра і зла. Всі попередні рази українці приходили на вибори, як на останній і рішучий бій - то між збереженням СРСР і незалежною Україною, то між реформаторами і комуністами, то між "європейським" і "кремлівським" кандидатом. Зараз запал значно стих - багато хто навіть вважає (хоч і з нецензурщиною), що зараз й обирати нема з кого.
2. Технічні кандидати — дуже малоефективні. Василь Противсіх (невже він не поверне собі старе прізвище Гуменюк?), Олександр Пабат із черговим технологічним проектом “Армія Народного Спасіння”, “антиТимошенко” Інна Богословська — всіх їх пересічний виборець поставив на місце.
3. Людей не цікавлять “нафталінові” політичні сили. Низький результат Олександра Мороза (0,38%), Юрія Костенка (0.32%) і Людмили Супрун (0,19%) показує, що колись потужні Соцпартія, Рух і НДП (пригадуєте таку партію? :)) остаточно відійшли в історію.
4. На цих виборах не було “ідейних”. Виявилося, що радикальний націоналізм і комунізм — близнюки-брати. Обидва вимирають. Тягнибок із його 1,43% і Симоненко із 2,5% - свідчення того, що українське суспільство не довіряє радикалам-базікалам.
5. Невелика явка. Цей пункт безпосередньо пов'язаний із пунктом 1. Якщо немає світоглядного конфлікту, то виборець не дуже поспішає на дільницю. В минулу неділю до урн дійшло 66,8% виборців.
Для порівняння: у 2004 році явка була 80,9% (другий тур) і 77,3% (переголосування 26 грудня 2004-го); на виборах 1999 року загальна явка склала 73,8% виборців.
Є й інше пояснення низької явки — погана погода і ще гірша робота комунальних служб.
6. До речі, про роботу комунальних та інших служб. Виявилося, що люди й досі не співставляють свої проблеми з владою. Те, що урядові структури відповідають за чистку наших автотрас, не заважає обурним засніженими дорогами виборцям виборцям голосувати за цей же уряд.
Це може бути й тому, що громадяни досі не знають, що у прем'єра повноваження більші ніж у президента. Приклад відрижки медведчуківської політреформи — знайомий відставний полковник міліції з надривом доводив, що треба голосувати за Тимошенко, бо “призначений Ющенком Луценко бере хабарі за посади в структурі МВС".
7. Секрет успіху Тігіпка — він чи не єдиний невладний кандидат, хто будував кампанію не на критиці, а казав конкретні речі про те, як вирішити конкретні проблеми. Крім цього, Сергій Леонідович діяв через власні “аватари” - його самого і його коментарів було дуже багато на екрані, в інеті, всюди. І хто з виборців хотів висловити своє "фе" парі лідерів Тимошенко-Янукович, обирав цей аватар :)
8. Янукович втратив частину рейтингу в порівнянні з 2004-им роком. На Південному Сході його дуже потіснив Тігіпко, який майже всюди посів друге місце. Це свідчить, що навіть на нібито проросійському Сході люди хочуть адекватного вирішення наявних проблем, а не старого пережовування тем НАТО і мови.
9. Всі кандидати з першої десятки намагалися використовувати інтернет-технології. І переважно всі провалилися. Тому що інет-формат передбачає щирість, а не мертву трансляцію заголовків з росзилки прес-служби у твіттер. Притчею во язицех став конфуз із Яценюком, який клявся, що вів свій блог сам, а виявилося, що замість нього це робив якийсь юнак-багатостаночник.
10. Ющенко перебрав на себе націонал-демократичний електорат. За нього голосувала в основному Західна Україна — ті, хто раніше голосував за Рух.
Показово, що ті виборці, про націоналістичність яких так люблять поговорити кремлівські телеканали, віддали перевагу Ющенку над Тягнибоком. Власне, ці виборці - те невеличке ядро, з яким він може будувати нову політичну силу (якщо це його цікавить, звичайно).
11. Завдяки Ратушняку ми отримали точну відповідь на ще одне скандальне питання — скільки ж українців є антисемітами. Виявилося — 29,8 тисяч, з яких більша частина живе на Закарпатті :)
12. Жодних дебатів — суцільні ток-шоу. На цих виборах ми не почули справжніх діалогів провідних лідерів. Кандидати з задоволенням лізли в телеекрани, але тільки на самоті.
Зате їхні програми були більш конкретними — і у преса навіь потроху аналізувала програми кандидатів, зокрема порівнювалися їхні принципи щодо реформування вищої освіти.
13. Ющенко встановив антирекорд діючого президента на виборах, набравши усього 5,5%. Досі такий рекорд належав словацькому президенту Рудольфу Шустеру, який набрав 7,4% — стверджує соціальний географ із США Алєксандр Кірєєв.
14. Не сталося перемоги одного клану — це мінус (знову продовжиться політична гризня) і плюс (ніхто не зможе "закручувати гайки") водночас.
15. Вибори-2010 (хоча б перший тур) — це були чесні вибори, що визнано найприскіпливішими спостерігачами. Ані фальсифікації, ані адмінресурс, ані всіляки транзитні сервери не були застосовані в повному обсязі.
Ми можемо бути незадоволені вибором наших співгромадян, але всі правила гри були дотримані. Тепер головне, щоб нам вдалося провести такі ж чесні вибори через 5 років. І неважливо, хто при цьому буде президентом.
