Політшльондри лягають під Януковича: Литвин, Симоненко, Кільчицька...
Сьогодні, коли більшість наших читачів думає голосувати за Тимошенко чи «проти всіх», особливо принципові політики і чиновники вже готують себе до приходу «Залізного господаря». Як і слід було очікувати, роблять вони це судорожно і голосно: а раптом Сам не помітить, що вони засвідчили Йому свою повагу.
Політичну проституцію вивчав: Антон ЗІКОРА
Ірена Кільчицька - одна з перших ластівок весни Януковича (напевно, людину з таким важким поглядом неправильно називати ластівкою, але так прийнято) і перший заступник київського мера нещодавно покаялася.
Апельсинчики-то... того
Покаялася в тому, що в 2004 році вона нібито допомагала Майдану, привозячи помаранчевим революціонерам медикаменти, одяг і продукти.
Сьогодні вона начебто цілком серйозно говорить, що наколоті апельсини, про які говорила Людмила Янукович, дійсно були наколотими.
«Я маю політичні принципи, тому на своїх балконах в центрі міста, де поруч живе купа депутатів, суддів та інших високопоставлених людей, я розвісила плакати на підтримку Януковича», - сказала Кільчицька.
Сподіваємося, Віктор Федорович помітить політичну принциповість Ірени Реонольдівни. А може, й не помітить. Бо у бегемота поганий зір, однак це зовсім не його проблеми.
Нещодавно таку ж політичну принциповість проявив голова Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Куніцин.
У житті цієї людини було багато різних сторінок. Але сьогодні він вважає за краще згадувати саме про те, коли він був на боці Януковича.
У недавньому інтерв'ю Куніцин сказав, що підтримує політику його партії "в питаннях розширення повноважень російської мови і більш тісної співпраці з братніми країнами - Росією і Білорусією".
Також керівник Севастопольської міськдержадміністрації вважає, що голові міськради Валерію Саратову настав час іти у відставку, тому що в першому турі виборів Янукович в Севастополі набрав тільки 56%.
«Для найбільш російського регіону України це просто ганебний, провальний результат», - каже людина, яка у 2007 підтримувала Указ Ющенка, спрямований на українізацію півострова і Севастополя.
Чи допоможе ставленикові нинішнього Президента така “явка з повинною” налогодити відносини з новими господарями - питання відкрите.
На горизонті мріють вибори до місцевих рад і вочевидь присипаний нафталіном Куніцин зі світською клоунесою Кільчицькою вже бачать себе у списках регіоналів.
Не лише шоу-мени місцевого масштабу прагнуть засвітитися на боці Януковича.
Лави його союзників вже знову - вкотре! - поповнив відатний критик олігархічного режиму Петро Симоненко зі своїм Блоком Лівих Сил і учасник урядової коаліції чинного прем’єра Володимир Литвин.
І тут головне було - придумати гарний привід.
Симоненко зійшовся з Януковичем на темах російської мови, референдуму по НАТО, «підвищення соціальних стандартів» та єдиного економічного простору.
Литвин багато не балакав, а підтримав Партію регіонів справою: саме голоси членів його Блоку вирішили долю Луценка. Офіційний союзник Тимошенко пояснив свої дії «необхідністю деполітизації Міністерства внутрішніх справ».
Історія з відставкою глави МВС показала, що деякі судді теж поспішають заздалегідь лягти під Януковича.
Наприклад, Окружний адміністративний суд Києва призупинив рішення Кабміну про призначення Луценка виконуючим обов'язки і першим заступником міністра внутрішніх справ.
Але ж Окружний адміністративний суд завжди називали БЮТівським.
Свого часу президент боровся з ним, однак не переміг. 28 вересня 2009 року, вже після відставки проБЮТівського судді Келеберди, цей суд призупинив дії 16 указів президента. Позивачем був КабМін.
Є ще один суд, який часто виносить доленосні рішення для країни - Київський апеляційний адміністративний (КААС). У ніч перед першим туром він ухвалив декілька рішень, що задовольнили позовні вимоги штабу і союзників Тимошенко.
Зокрема, було ухвалено рішення про заборону вносити виборців до списків за рішенням виборчої комісії у день голосування.
Тією ж ночі - буквально за декілька годин до відкриття виборчих дільниць - КААС ухвалив, що голосування вдома можливе тільки за наявності довідки медичної установи.
Але після першого туру той же суд визнав протиправним використання Прем'єр-міністром України прес-центру Кабінету міністрів для ведення передвиборної агітації.
Зокрема, КААС визнав протиправною агітацію проти Януковича під час прес-конференції в прес-центрі Кабміну 20 січня. БЮТ подав скаргу до Вишого адмінстративного суду України. 30 січня, коли я дописував цю статтю, ВАСУ відхилив її.
Ми розуміємо, що українські суди виносять свої рішення, виходячи виключно з пріоритету закону і справедливості. Тільки останнім часом закон і справедливість дивним чином виявляються все частіше на боці Януковича.
А 29 січня Україна зіткнулася просто з безпрецедентним торжеством закону і справедливості.
Генеральний прокурор Олександр Медведько - якого давно вважали «регіональним», але він ніколи не діяв прямолінійно - повідомив, що «територія Межигір'я і саме приміщення (розкішний маєток Януковича - А. З.) належить приватній фірмі на законних підставах".
Просто так, від нічого робити, між першим і другим туром, Генпрокурор влаштовує прес-конференцію, на якій повідомляє, що з юридичної точки зору в Януковича з Межигір'ям все в шоколаді.
«Вважаю, що на сьогодні Янукович не є судимим. Це визнано рішенням суду. А, отже, Янукович був засуджений незаконно", - підкреслив на тій же прес-конференції Медведько.
А взагалі Генпрокуратура не дрімає, а завдає ударів по союзниках Тимошенко. Нещодавно заступник Медведька Тетяна Корнякова (відома багатьма політичними справами ще в часи Кучми) повідомила, що більшість громадян Грузії, які намагалися зареєструватися спостерігачами в першому турі виборів, отримали паспорти тільки наприкінці 2009 року.
Як гадаєте, на чиєму боці буде ГПУ в разі конфлікту між БЮТ і Партією регіонів?
Якщо зараз стало багато тих, хто лише лягає під Януковича чи нагадує йому, що лежав під ним завжди, то можна тільки здогадуватися, як піде процес після його перемоги на виборах. Якщо, звичайно, така відбудеться.
Це нагадує "ефект доміно" - коли один за одним чиновники визнають, що влада програла, і поспішають засвідчити лояльність тому, кого вважають фаворитом.
Усім, хто хоче обніматися з Януковичем, варто згадати історію 2007 року, коли кілька депутатів від БЮТ, не підкоряючись партійній дисципліні, підтримали біло-блакитних.
Внаслідок їхній дій незабаром Верховну Раду була розпущено. На нових виборах колишні БЮТівці отримали місця в списках Партії регіонів. Це були останні, непрохідні місця.
Регіонали полонених не беруть, бо вони їм не до чого.
