Лист-пам'ятка Віктору Януковичу: «Пропоную заховати Левченка у багажник Лексуса»

Дорогий Вікторе Федоровиче, пише Вам щирий шанувальник Вашого політичного таланту, - а те, що у Вас такий є, безумовно. Адже стати Президентом України при тих вихідних даних, як у Вас є, було дуже важко. Дві судимості, відсутність будь-якось реальної (а не “корочки”) освіти, звичка називати "козлами" виборців, і ще багато чого - з усім цим набором Ви все ж примудрилися стати Президентом. Це і є великий талант, перед яким я схиляю голову.

Втім, це Ви знаєте і без мене. Також без мене знаєте, що перемога Ваша дуже нестійка. Всього три відсотки. І хто після цього піде до Вас в коаліцію за просто так? А ще за тиждень до другого туру Вам пророчили розрив у 10 – 13 %.

У попередніх Президентів розриви з їх основними суперниками були куди більшими. Та що там говорити: навіть Ющенко обійшов Вас на цілих 7% - вибачте, що нагадую про болюче.

Словом, хотілося б порадити Вам хоча б одним вухом прислухатися до країни, яка змирилася з Вашим президентством.

Якщо тринадцять мільйонів захотіли більше російської мови в їхньому житті, тісних обійм з Росією і висловили страх перед НАТО, то людей з протилежними поглядами виявилося всього на мільйон менше. Але на минулих виборах все було навпаки.

Я знав одного Президента - він прислухався тільки до іншої частини країни. Чим це закінчилося, ми всі знаємо. А з Вашим щастям закінчитися може ще гірше.

Так історично склалося, що країна в нас двоукраїнна. Тому слухати її треба двома вухами, милуватися - двома очима. Це складно, але іншого шляху немає. Ви ж свою першу, мало не тронну, промову виголосили російською, що відразу ж викликало у багатьох тривогу: це тільки початок? Добре, що на блатняк не перейшли...

По своїй наївності я думав, що добра піндюліна в 2004 році пішла Вам на користь. Ви особисто і Ваша сила почали вилюднювати, вивчили українську мову. Думаю, не останню роль в цьому зіграв Борис Колесніков, точніше ізолятор в якому він сидів.

Страх взагалі це добрий учитель. Знаю, чимало Ваших соратників, ховаючись по середземноморських курортах, не могли спокійно спати і ночами вивчали українську, дехто навіть читав книжки.

І згодом коли все вляглося, навіть Ви найняли американських політтехнологів, підтягнули українську мову, стали вічливо спілкуватися, хоча давалося Вам це дуже важко, і т.д.

Але між першим і другим туром Вас начебто підмінили. Думаю, це підстава.

Судіть самі: виступає кєнт Миколи Левченко, сошка якась, "смотрящій" по Донецьку й істерить з приводу української мови. Він явно рамси попутав. А подивіться на бєзпрєдєльщіка Шуфрича. Після його виступів мене ледь не побив сусід. Каже: «Ти сволочь регіональна, Шуфрич далеко, так я хоч тобі в морду дам!»

Ви придивіться уважніше до цих двох бакланів. Мені здається це вони вкрали у Вас ті сім відсотків, котрі Вам пророчили соціологи, а Ви не добрали у другому турі.

Давайте по баблу прикинемо. Кожен голос Вам обійшовся в $ 24,8, а сім відсотків це десь 2.5 млн людей. Множимо 2.5 млн на $24,8 і отримаємо $62 млн.

В буремні 90-ті за такі каруселі їх би вже давно шукали на дні шахти. Але зараз Ви стали респектабельним політиком, до того ж глибоко віруючим. Тому по старинці діяти не можна.

Але і показувати людям Левченка, Колесніченка і Шуфрича теж ризиковано, тому пропоную їх заховати у багажник Лексуса, на якому їздить Ваша охорона. Хай на досугє поразмислять про своє життя, Бога і свого Лідера. А там, як народ до Вас звикне, можна буде їх і випустити.

Однак святе місце порожнім не буває, вже знаходиться безліч людей, готових цілувати цю частину тіла.

Ну, і найголовніше. Cкоро Ви будете сидіти на президентському кріслі, але сидіти не впевнено (так, так - Ви перший в Україні президент меншості, адже за Вас проголосувало близько 30% виборців), бо частина тіла буде звисати. Однак святе місце порожнім не буває, і вже стоїть черга яка готова цілувати цю обвислу частину тіла. Підлабузники вже оточують Вас. Це небезпечно, бо поки Вас будуть заціловувати дивись хтось і заточку всуне.

Тому якщо хтось Вам пише зараз також пафосно і вископарно, як я, звертаючись з великої літери, женіть цю людину до біса. Інакше у президентського керма Вам довго не втриматися, а кому, якщо не Вам, знати, як прикро відмовлятися від посади голови держави, коли думаєш, що все у тебе вже в кишені.

З повагою, шанувальник Вашого політичного таланту, Антон Зікора. (В ніч з 7 на 8 в своєму штабі Ви так впевнено виглядали ...)

Ну, ось, написав.

Якщо Ви не все розумієте в цьому листі, попросіть перекласти на російську Ганну Герман. Вона одна з не багатьох, хто знає у Вашій партії українську, хоч і намагається говорити російською. Зараз багато хто буде так робити.

янукович фріки політика