Червоні мітки для Януковича. Перелік речей, які він не має права чіпати

Червоні мітки, перейшовши які Янукович перестає бути легітимним президентом і перетворюється у ворога держави:

(в цьому випадку немає іншого виходу, як починати акції з його усунення від влади ще до наступних виборів, як основу можна взяти акції по усуненню Кучми)

Свобода слова

Тиск на власників медіа з метою «правильного» висвітлення подій, податкові перевірки занадто прямолінійних ЗМІ, судові позови проти ЗМІ та журналістів, погрози журналістам.

Все це було за Кучми і легко може повернутися. Рецидиви вже є.

Під час виборів на прямі ефіри з Тимошенко і Януковичем практично не запрошували журналістів, питання задавали тільки працівники штабу, хоч як би вони не називалися - "політологами", "редакторами" чи іншими "експертами".

Насторожує, що це не викликало резонансу в медіа-середовищі. Тому в президента Януковича і його партії може виникнути спокуса і далі обмежувати незручну інформацію про себе.

Мова

Будь-яке скорочення використання української мови в державному апараті. Будь-які законопроекти, які - навіть не проголошуючи російську другою державною мовою - дозволятимуть чиновникам ігнорував українську.

Таким чином порушуватимуться природні права україномовних громадян Сходу і Півдня України. Маємо гарний приклад двомовності - вже ЗАРАЗ українська і російська є державними мовами Криму.

Українська на півострові практично не вживається - й ми не можемо допустити такої ситуації в інших регіонах.

Будь-які законопроекти, які зменшують відсоток української мови в теле- і радіоефірі або позбавляють пільг українських книговидавців.

Зовнішнє тестування

Скасування зовнішнього тестування - серйозний крок назад у реформуванні країни.

Завдяки ЗНО суттєво зменшена корупція при вступу до вишів, поліпшилася якість освіти в школах. Талановиті діти нарешті отримали можливість без хабаря отримати вищу освіту, що надзвичайно важливо для нашого майбутнього.

ЗНО - одна з небагатьох реальних реформ, які провели «помаранчеві». Росія через слабкість і корумпованість свого держапарату не змогла у себе запровадити ЗНО.

Одним із головних противників ЗНО в Україні є яскравий українофоб Дмитро Табачник.

Персоналії

Дмитро Табачник, Вадим Колесніченко і Сергій Льовочкін не мають потрaпити в органи влади.

Призначення Табачника означатиме русифікацію усієї гуманітарної сфери і ревізію історичної політики української держави. Табачник проводитиме русифікацію - незалежно від прийнятих законів.

Льовочкін має занадто тісні контакти з відповідними російськими органами і є небезпека, що він впроваджуватиме політику, нав’язану ззовні.

Історія

Будь-яке включення в офіційне трактування історії ідеологем, котрі продукуються Кремлем. Поширення російських пропагандистських тез українськими державними ЗМІ.

Перш за все, це мантри про Велику вітчизняну війну і День Перемоги під чуткім руководством товаріща Сталіна.

Звичайно, полеглих у цій війні потрібно шанувати, як і підкреслювати роль українців у перемозі над фашистами і визволенні від нацистів Європи. Однак радянсько-імперський комплекс міфів навколо «Дня Побєди» - основа ідеології, яка обґрунтовує легітимність нинішньої кадебістської влади в Росії.

Минула «Побєда» - єдине досягнення «путінської Росії». Зникне цей міф – впаде режим Путіна.

Також ми не можемо допустити тиражування на державному рівні:

- тез про «віковічну дружбу між українським і російським народами»;

- зневажливого ставлення до руху опору, котрий очолювали ОУН-УПА;

- намагання подати Голодомор не як геноцид українців, а як прикру випадковість;

- будь-якого возвеличування Радянського Союзу і його спецслужб;

- зображення українців традиційними для путінського режиму штампами (недалекими помічниками великого брата або "фашистськими пособниками).

НАТО

Будь-яке згортання програм співпраці з Альянсом, зменшення кількості військових навчань у рамках співпраці з НАТО та іншими західними країнами.

Чорноморський флот

Продовження терміну базування ЧФ після 2017 року.

Газотранспортна система

Створення консорціуму з Росією (незалежно від інших його учасників) з управління вже існуючою трубою. Консорціум з будівництва нових трубопровідних потужностей жодної загрози не становить.

Демаркація кордону

Між Україною і Росією й досі немає згоди щодо того, де проходить кордон в Азовському морі.

Росія наполягає, що море - це водойма спільного використання. Якщо ми підпишемо про це угоду, то російські військові кораблі спокійно можуть перебувати за один метр від берегової лінії.

Україна наполягала (і має наполягати при Януковичі) на проведенні кордону по самому морю. Це, до речі, дозволить нам і далі поповнювати бюджет за рахунок надання лоцманських послуг.

Це те, що стосується "червоних ліній", за які нова влада не повинна заступати. Тепер про те, які реформи нарешті треба зробити.

Нижче ми спробували приблизно окреслили реформи, які повинна провести правляча політична сила.

Судова реформа

Введення суду присяжних, впровадження суддівського самоврядування, впровадження адміністративної та фінансової незалежності суддівської гілки влади.

Спрощення судової системи, декриміналізація дрібних правопорушень - щоб розвантажити забюрократизовану структуру.

Суд має стати сервісом, який доступний для усіх громадян. Зачинені на замок туалети, відсутність стільців, обідрані меблі і "преси" готівки в целофанових кульках - ганьба для суддів, їхніх секретарів і президента України.

Економіка

Стимулювання створення нових виробництв - перш за все товарів широкого вжитку, котрі не виробляються в Україні. Державні кредити для малого і середнього бізнесу.

Поступове зменшення залежності нашої економіки від металургії. Модернізація інфраструктури - доріг, залізниць, аеропортів. Нові автостради - в першу чергу Донбас-Захід і Київ-Крим.

Податки

Зменшення податкового навантаження на бізнес. Введення податку на нерухомість, яким мають розпоряджатися органи місцевого самоврядування.

Земля

Запровадження ринку землі, особливо с/г призначення. Створення відкритих земельних кадастрів і реєстрів.

Комуналка

Ліквідація ЖЕКів у нинішньому вигляді, масове створення об’єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ) з оформленням у їхню власність прибудинкових територій. Створення відкритих реєстрів майна.

Оборона

Фінасування армії на рівні 2-3% від ВВП. Активне впровадження нових технологій озброєнь. Термінове оновлення ракетних озброєнь - для початку xоча б закупівлею за кордоном.

Боротьба з корупцією

Запровадження декларації видатків для всіх чиновників. Введення жорсткої кримінальної відповідальності за дачу хабара.

Виборча реформа

Скасування пропорційної системи на всіх рівнях.

Соціальний захист

Перегляд пільг, монетаризація тих, які залишаться. Збільшення пенсійного віку.

Пенсії

Скасування «елітарних пенсій» - усі пенсії мають нараховуватися за однаковим стандартом. Розвиток недержавних пенсійних фондів.

Медицина

Відмова від тотальної безкоштовної медицини. Визначення державою безкоштовного мінімуму.

Створення інституту сімейного лікаря, якого пацієнти обиратимуть самі і який отримуватиме зарплату залежно від своєї популярності в населення.

Саме те, чи здійснює правляча політсила такі реформи і як вона це робить, має стати головним критерієм у ставленні громадян до неї. Конкретні дії, а не коси, туфлі, сумочки і дачі мають виробляти ставлення суспільства до політиків при владі.

На владу потрібно тиснути і вимагати від неї конкретних кроків, а не говорильні.

Тиск на владу може відбуватися через акції протесту, звернення, листи, дзвінки, зустрічі з депутатами та партійними функціонерами і - що зараз легко і доступно - через медіа.

Завдяки останнім п’яти рокам важливу роль у формуванні політичного порядку денного відіграють ЗМІ. Якщо преса починає активно піднімати те чи інше питання, політики намагаються його вирішити.

Гарний приклад – ліквідація Тендерної палати (котра, щоправда, нещодавно реінкарнувалася) або успіхи в захисті Києва від незаконних забудов.

Редактори у багатьох медіа не піднімають важливі для країни теми, бо вважають, що це "не цікаво" простим громадянам і не збере таку ж аудиторію, як політичний скандал чи щось подібне.

Критерії, на які спираються керівники редакцій при прийнятті рішень розмиті, але в УСІХ РЕДАКЦІЯХ чутливо ставляться до відгуків читачів. Тому звернення до ЗМІ з проханням/пропозицією обговорити ту чи іншу реформу (хоча б у коментарях) можуть змінити ставлення керівництва до її висвітлення.

Особливо, якщо таких звернень буде багато.

Якщо ми пропустити якусь із важливих реформ чи ви маєте більш детальне бачення змін - додавайте свої пропозиції в коментарях. Будь-які уточнення, доповнення чи заперечення вітаються.

президент янукович реформи суспільство самоорганізація