Київ затопить найблищим часом. Рівень води у Дніпрі підвищиться на 8 метрів

В принципі, в самому факті повені немає нічого надзвичайного. Повінь, на відміну від паводку, проходить з періодичністю в кожен рік. Так само, на відміну від другого явища, її можна передбачити. По суті, це природний гідрологічний режим кожної річки.

Саме ця властивість водотоків призвела до виникнення такої категорії земель як заплави - території, які щорічно з різною інтенсивністю затоплюються річкою.

Повінь відбувається на весні, коли починають танути сніги і водність водотоків піднімається в рази.

Крім снігу, на рівень води під час весняних повеней також можуть вплинути дощі, глибина промерзання ґрунту та інші фактори.

Одним з таких інших факторів голова товариства меліораторів та водогосподарників Київської області Анатолій Семенченко називає збіг піків річок, коли вони зливаються разом. У випадку Києва – це річки Дніпро, Десна та Прип’ять.

Саме одночасні суттєві підняття води на цих водоймах - сюди можна додати ще річку Ірпінь - є причиною стрімкого затоплення низинних земель столиці. Проте, за столітню історію таке спостерігалось лише раз, у 1931 році.

З побудовою Київської ГЕС ситуація суттєво змінилась. Вона, звичайно, не врятувала київські землі від затоплення 1969-го та 1979-го років, однак суттєво зменшила можливий рівень підняття води.

Саме можливість "скошувати", дещо контролювати піки річок є, за словами Семенченка Анатолія, основним позитивним для населення впливом київської греблі на проходження повені.

Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України (НЕЦУ), стверджує, що гребля не зможе затримати багато води.

Піднятись рівню води у водосховищі не дадуть - через вже призабуту трагедію на Чорнобильській АЕС Київське море стало могильником радіоактивних відходів.

Уся ця дуже небезпечна суміш лише тому тримається на дні, що у водосховищі стабільна глибина та немає течії.

Виходячи з цього, розраховувати на місткість Київської ГЕС не доводитьсь.

На мою думку, взагалі будь-які розмови на тему поганого стану дамби та можливого руйнування її під час повені відводять нас від істини. Про задовільний стан усіх її укріплювальних споруд говорилось неодноразово у ЗМІ. Тому не будемо на цьому концентруватися.

Давайте краще подивимось на сучасну забудову міста.

Якщо взяти карту Києва, ми чітко побачимо, що від колишніх заплавних лук по праву та ліву сторони Дніпра в межах та в передмісті столиці майже нічого не залишилось.

Під забудовою на намитому піску зникли Оболонські, Русанівські луки. На початку 90-х впритул до Дніпра виросли Осокорки. Так само поклали край соковитим заплавам Нова Дарниця, Харківський масив і Позняки.

На цьому забудова не зупинилась. На сьогодні майже знищене урочище Наталка на Оболоні, будуються котеджі в урочищі Верблюд, впритул до Дніпра підходять висотні будинки біля м. Лівобережна, продовжують намивати останні залишки заплави на Позняках.

Однак, усі ці факти – лише квіточки в порівнянні з масштабними протиправними гідротехнічними роботами нижче Києва.

Hа мою думку, відкинувши усі примари дамби Київської ГЕС, саме на законній та не дуже забудові столичних прибережній території треба зупинитись. Лише врахувавши її, можна говорити про причини та наслідки можливої повені у столиці.

Спочатку повернімось до власне річок. За словами Анатолія Семенченка, цього року очікується чимала повінь на Десні. Це наразі найбільша з усіх незарегульованих річок у Євразії. І розливатись в повній мірі Десні ніщо не завадить.

Десна впадає у Дніпро фактично на території Києва, одразу над Троєщиною. З найпівнічніших оболонських висоток видно її заплаву.

Водозбір Десни пролягає через північніші від Києва області Російської Федерації і України. На цих територіях снігової маси значно більше, ніж у Києві. Деснянські води становлять велику небезпеку столиці - саме розливи цієї річки стали причиною паводку в 1979 році, стверджує Анатолій Семенченко.

Крім того, додати жару у вогонь Київської повені може Ірпінь (так сталося у 1969). Про Прип’ять та верхів’я Дніпра теж не треба забувати. До речі, водозбір цих двох річок проходить ще й значною частиною засипаної снігом Білорусі.

Сябри з братньої нам країни розповідали, що цієї зими їм доводилось розкопувати свій автомобіль у дворі і прокладати вулицями ходи сполучення у снігу. Погодьтесь, річкам буде з чого поживитись у такому разі.

Якщо все ж таки, відбудеться суттєва повінь у столиці, то сценарій затоплення буде відрізнятись від попередніх. Ризик підтоплення вищий. Чому?

Якщо подивитись на попередні роки, то побачимо, що Дніпро мав можливість вільно розливати свої води принаймні на деякій частині заплави.

Розповідають, що до побудови нової Обухівської траси заплавні луки на південь від Києва простягались від краю й до краю, куди сягало око.

Тепер же ситуація кардинально змінилась.

Для Дніпра в межах Києва та в його передмісті зовсім не залишилось можливості розгулятись.

І якщо вода не може розтікатись впоперек, вона буде підніматись вгору. Що це означає?

А це означає, що не залежно від природного рівня повені на початку, під кінець висота підняття води однозначно збільшиться.

Олексій Василюк вважає, що рівень води у Дніпрі в межах Києва може піднятися на 8 метрів. Для прикладу, висота намитої пісчаної подушки Оболоні - 5,5 метрів.

Винуватцями у цьому, на його думку, стануть забудовники русла Дніпра в районі Конча-Заспи та Жукового острова. Однак, не лише вони, а й гідронамиви на протилежному, лівому березі - біля сел Вишеньки та Гнідин.

Саме через протиправні намивні роботи в південній частині Києва майже не залишилось заплавних лук.

Раніше вони простягались на 7,5 км. Та зараз забудова підібралась впритул до води (вже намивають безпосередньо у руслі) на стільки - між Козином і Гнідином лишилося всього 750 м.

Ширина Дніпра звузилися до 750 м. Річка затиснута між гідронамивами по обидва береги - мов кліщами. Отже, єдиний спосіб продовжувати свій плин далі – це набрати стільки води, щоб перелитись через намивні дамби. На південному передмісті середня висота намиву, на якому розташована "престижна" котеджна забудова, складає 7-8 метрів.

Звичайно, це призведе до дуже небажаних наслідків для мешканців елітних котеджів. Та, на жаль, не лише для них.

В межах Києва воді теж нема куди діватись. Олексій Василюк показує мені макет можливого затоплення, зробленого на основі GIS-технології.

Під час побудови карти було враховано, що Осокорки, Позняки, Харківський масив, Нова Дарниця, село Троєщина, масив Троєщина, забудова біля метро "Лівобережна", Русанівка, Русанівські сади, Березняки, Оболонь і навіть Поділ мають меші дамби, ніж 8 м - або, принаймні - не вищі.

Ці райони будуть залиті водою. На скільки метрів буде залито – не можливо чітко спрогнозувати. Під воду також підуть Нижня Теличка, Комсомольське, П’ятихатки, Корчувате.

Це не кажучи про дніпровські острови в межах Києва - вони в першу чергу опиняться під водою.

Крім того, треба врахувати, що у Київській дамбі ні в якому разі не можна піднімати рівень води. Я не гідротехнік, однак, припускаю, що на ній з усіх сил намагатимуться злити воду, щоб не було більшої шкоди.

Не можна передбачити, як будуть реагувати мешканці котеджної забудови біля Дніпра.

Чим краще "елітні" котеджі захищатимуться від підтоплення, тим більш високим буде рівень води в Києві.

Якщо повінь відбудеться, то одна з головних магістралей міста – Набережне шосе, що переходить у Наддніпрянське, буде затоплено.

Також варто врахувати, що дощова каналізація Києва далеко не в ідеальному стані. Ми ще подивимось, як вона переживе танення снігів у місті.

Про каналізацію НЕ дощову теж скажемо кілька слів. Керівництво Бортницької станції аерації вже заявило про необхідність укріпити захисні споруди, інакше очікувана повінь вимиє нечистоти з полів станції. І понесе їх прямо під котеджі на намитих дамбах уздовж Дніпра.

Можливо, Київ очікують два затоплення: природна повінь та підтоплення через безгосподарництво. Та про це іншим разом.

повінь вода стихія дніпро київ