Така маленька Країна Мрій (фоторепортаж із фестивалю Скрипки)

У попередні роки фестиваль «Країна мрії» розтягувався на кілька днів. Тому кожен, хто бажав потрапити на нього, не особливо поспішав: знали, що голодними не залишаться, бо буде перше, друге, десерт і морозиво. Цього разу все сконцентрувалося в один день, тому на Співочому полі був просто неймовірний натовп.

Автор: Антон Зікора

Фото: Олександр Сенько

Змучені спекою люди втрачали один одного. На маленькому майданчику жінка кричала в мегафон про те, що знайдена дитина віком одного року: «Підійдіть терміново сюди. Вона плаче!» На голос йшла заплакана мати.

Люди ішли на "Країну..." - як завжди - родинами і загалом виглядали задоволеними

В іншому все було як завжди.

Щe кілька задоволених родин :) - одна...

...друга...

...третя...

Етно-колективи показували свою майстерність, відправляючи публіку в транс музикою того давнього часу, коли люди ще не намагалися будувати Вавілонської «свічки», а тому жили дружно.

...і так далі без кінця і краю

Литовці, українці, румуни і норвежці співали про щось одне, але по-різному.

Чим не Вудсток на Дніпрових кручах?

Особливим хітом цього року став виступ японців, які продемонстрували мистецтво володіння мечами. Українські фанати японської культури заспівали і станцювали про красу міста Токіо.

Cім ~~самураїв~~ козаків

Судячи з виступу, японська столиця дійсно хороша, тільки надто перенаселена: про натовп на Співочому я вже казав.

Танок про красу Токіо: "з титрів капа піт"

А тим часом кожному пропонувалося згадати, хто він є - через залучення до традиційного заняття: ковальство, гончарство, ткацтво.

Важко сказати, що про це знають наші сучасники з прізвищами Коваль, Гончар, Ткачук, але в черзі на майстер-класи з ціх занять вони шикувалися в довгі черги. Стояли на трідцатиградусній спеці, ще й гроші платили, щоб кілька хвилин потримати в руках древнє знаряддя праці.

Ткачук - з великої чи з малої літери?

Під виглядом етнічних колективів діяли і сектанти - Сахаджа-йога і крішнаіти. Перші відкривали людям чакри, другі танцювали щось індійське, поїли божественним напоєм.

Сувенірів вистачило усім

Але всіх переміг напій, який розчиняє не тільки накип у чайнику, але й цілі культури. Фірмовий знак спонсора заходу - «Кока-Коли» - височів над Співочім полем, а представники покоління «К» радісно фотографувалися на тлі червоно-білих лейблів.