Крах Києва. Черновецький довів столицю до техногенного колапсу. Частина 1
Нещодавно в місті впав монумент засновникам Києва: це сталося від того, що всередину порожнини лодії, на якій стояли Кий, Щек, Хорив і Либідь, втрапив сніг, який зрештою і обрушив конструкцію. Але для багатьох киян втрата легендарного пам'ятника - знак того, як вмирає Київ. Зараз у місті немає господарів, які інвестують у його майбутнє; є лише жадібні хапуги, які грабують інвестиції попередніх поколінь, посилаючись на свої високі посади. ZaUA.org спробував підсумувати діяльність команди Черновецького, в тому числі й використовуючи безпристрасні дані спеціальної комісії ВР з розслідування діяльності нинішнього мера.
Підсумки підбивала: Марія ЛEБEДЄВА
Чим живе місто? Чим воно дихає? Чи щасливі в ньому люди? Яким буде місто через 10, 20, 50 років? Що робиться в місті для киян? Про все це – по порядку.
Освіта і піклування про дітей. З дитячих садків віднедавна стали виганяти дітей, яким виповнилося рівно 6 років. Причина таких дій влади — садочків на всіх не вистачає. Їх не побудували. А старі розпродують.
Влада адаптує закон таким чином, щоб «розчистити» міста в дитсадках якомога швидше - для нових дітей. При загальній кількості дітей - віком до 6 років - 173,7 тис. осіб, діючі дитячі садки Києва розраховані на 81 тисячу місць.
Виходить, що зараз на 1 місце в дитсадку претендує більше, ніж 2 дитини.
Але замість того, щоб надати фінансування для використання за цільовим призначенням 73 дитячих садків, їх навпаки – закривають і продають. Якщо владі подобається будівля, ніякі діти не стануть на заваді, як в дитсадку «Орлятко», приміщення якого збираються продати.
Бо “Орлятко” - це престижний Печерськ, і це приміщення — спершу перевівши з районного балансу на баланс міста - можна внести у список на приватизацію. А там продати. Своїм і задешево.
Більш старші діти теж особливо не турбують столичних чиновників, з огляду на їхнє ставлення до освітніх закладів. Візьмемо для прикладу не Печерськ, а Шевченківський район.
Тут закрито школу-інтернат № 3 для дітей-сиріт, що займає 12 гектарів землі, оскільки знайшовся інвестор, який готовий побудувати на її території житловий комплекс.
Рішенням райради № 394 від 31 січня 2008 року було продано спальний корпус дитячого інтернату для дітей-інвалідів площею 530 кв. м (вул. Лук’янівська, 29а).
Фото: ІнфоКорн
Середня школа № 24 (вул. О. Теліги, 15а), згідно з рішенням Шевченківської райради № 550 від 20 листопада 2008 року, втратила окрему будівлю шкільних майстерень площею 256 кв. м, передану до невідомих приватних рук.
Приватизовано будівлю вечірньої школи № 5 площею 1,5 тис. кв. м (проспект Перемоги).
Цей список поновлюється. Всі описані тут і нижче дії порушують рекордну кількість законодавчих актів, адже в законодавчій базі України немає порядку приватизації закладів освіти. Для цього потрібно ліквідувати чи реорганізувати заклад.
З питанням приватизації комунального майна взагалі справжній ідіотизм! Влада буквально сприяє приватизації комунального майна приватними структурами. Вони відбирають у киян їхнє спільне майно і задешево продають його самі собі — а бюджет міста отримує від реалізації міського майна копійки.
Земельні ділянки та приміщення продають з аукціонів, проведених абияк, за смішною ціною - «для своїх».
Приклад: акції та права користування земельною ділянкою на Протасовому Ярі (гірськолижний комплекс) площею 5, 39 га, що належала Київській раді, продано за 2, 02 млн грн.
3,74 тисячi гривень за сотку — це в той час, як на будь-якому сайті оголошень можна побачити, що сотка на околиці Києва коштує мінімум 80 тисяч грн.
Характерно, що документів про надходження до бюджету хоча б цих копійок аудитори не знайшли.
Так само (300 тисяч грн — ціна непоганого джипу!) було продано приміщення ТОВ ФК «Арсенал Київ».
Це стосується всіх без виключення закладів, магазинів, майстерень, навіть ЖЕКів! В центрі міста з аукціону, що був проведений без відома власників, було продано за смішну суму невідомій конторі мазагин «Сяйво».
Згодом увагу громадськості хотіли відвернути боротьбою двох директорів. Але питання не в тому, хто з власників правий, а в тому, яким чином комунальні приміщення, що знаходились у власності територіальної громади Києва, перейшли у власність приватним структурам!
«Сяйву» пощастило – громадськість стала на захист відомого місту магазину. А що робити іншим, і як захиститися, якщо це не книгарня, а овочевий чи хлібний магазин, з яких виходять такі гарні бутіки?
Нещодавно адміністрація Шевченківського району вирішила приватизувати 15 тисяч кв. м приміщень ЖЕКів.
А це означає, що в рахунках, які отримають жителі Шевченківського району, з’явиться ще один рядок для сплати — «оренда приміщення».
Найголовніше: при цьому масовому розпродажі “золотих” соток міська влада не виконала бюджет міста в 2007-2008 роках - ні по доходах, ані по видатках.
За 2007-2008 роки міською радою було укладено 1289 договорів оренди земельних ділянок, за якими передано в оренду 2,3 тис. га землі! У власність громадян та фізичних осіб передано земель площею 2, 5 тис. га, а надходжень до бюджету надійшло лише за 233, 4 га.
Через незастосування середніх ринкових цін стосовно землі, бюджетом міста втрачено можливість одержати доходи в сумі 2,1 млрд грн. Для порівняння: все будівництво чотирьох нових станцій метро до Теремків коштує 1,8 млрд.
Складається враження, що у збільшенні бюджету від продажу ділянок влада не зацікавлена. Не кажучи про те, що ділянки відводять в рекреаційних, буферних зонах — у наших парках, де заборонено будівництво і без узгодження з ВР ці землі неможливо вилучати в міста.
«Містобудівна політика» - замість розробки стратегії розвитку влада хаотично ущільнює забудову. На кожному клаптику землі той, хто більше заплатить чиновникам, може встановити будь-що — мовляв, будуємо до Євро-2012! Ага, замість парку буде черговий ресторан.
Генплан — навіть новий, який зараз поспішно готується - втратив свою юридичну вагу та законність. За словами директора Інституту міста Олександра Сергієнка, якщо за попередні чотири роки до (2002-2005) змін було лише 9, то протягом 2006-2009 років у стратегію розвитку столиці було внесено 1143 зміни.
Нагадаємо, що Леонід Михайлович сидить у мерському кріслі з березня 2006-го.
Фото: з ЖЖ letchikleha
Більшість цих змін зробили без погодження з розробником – інститутом «Київгенплан», тобто всупереч існуючій процедурі. І відмазка щодо знищених дерев у чиновників з'явилася – в Генплані, мовляв, вказані площі зон, але не прописані кордони, а це не одне й те саме.
Ще один подарунок столиці від мера всіх киян – “Програма розвитку зеленої зони Києва”. Класика бюрократичної підміни понять – під словом «розвиток» розуміється “скорочення”.
В рамках програми командою Черновецького було прийнято 450 рішень щодо скорочення вже існуючих зелених зон, натомість із запланованих 22 нових парків – не створено ЖОДНОГО.
Тобто, дана програма лише дає змогу міським чиновникам вручну регулювати Генплан, що автоматично робить цей документ макулатурою, а кияни отримують більше тисячи «бомб» уповільненої дії. Про ці рішення кияни зможуть дізнатися, коли під їх вікнами вранці з’явиться екскаватор, а під вікном за ніч спиляють дерева.
Наразі в Києві вже біля десятка незаконних забудов, а в сутичках з забудовником страждають безневинні люди. Частина рішень щодо виділення землі була прийнята за часів минулого міського голови, але розмах Черновецького лякає не по-дитячому...
Якість життя кожної людини в місті залежить не тільки від того, чим вона харчується, а й чим дихає. За даними Інституту міста, якщо з 1990 року рівень захворюваності в цілому по Україні зріс на 12,7%, то в Києві він збільшився на 21%, а захворюваність дітей – на 44%.
У 2007-2008 роках установи охорони здоров’я міста отримали лише 1,5% (!) з тієї суми, яка має бути щорічно передбачена бюджетом.
Відсотки бюджетних коштів, які не отримали медичні установи на забезпечення населення медикаментами та перев’язувальними матеріалами (не кажучи про ремонт та інше), спрямовувались "на поточні витрати".
Простіше кажучи, їх урізали для чогось іншого.
