Міністр спорту Сафіуллін мало розуміється на спорті і ще менше на ЄВРО-2012
Вже другий тиждень мовчить Равіль Сафіуллін, новопризначений міністр у справах сімї, молоді та спорту. Власне, він і не зобов’язаний був щось одразу публічно говорити – все-таки слід спочатку розібратися у справах міністерства, а вже потім щось заявляти. Але той самий Сафіуллін напередодні свого призначення виступив із черговою порцією критики на адресу свого майбутнього міністерства, знову звернувши увагу на недостатні темпи будівництва головного стадіону майбутнього футбольного чемпіонату Європи, а також на те, що у процесі цього будівництва мають місце зловживання. А тепер мовчить і звинувачень не доводить.
Призначення нового міністра спорту коментує: Микола НЕСЕНЮК
Я крічал – ви что там, обалдєлі?
Уронілі шахматний прєстіж!
А мнє сказалі в нашем спортотдєлє –
Вот прекрасно – ти і защітішь!
(Володимир Висоцький)
Словесний поєдинок між колишнім міністром Павленком та колишнім віце-прем’єром Васюником з одного боку i депутатом Верховної Ради Сафіулліним - з іншого, тривав понад рік.
Перші двоє запевняли, що підготовка до Євро-2012 триває згідно з планом, а відставання від графіків та інші недоліки не є критичними. Їхній же опонент заявляв - причому не просто так, а за матеріалами очолюваної ним же депутатської комісії - що у документах будівництва є багато чого незрозумілого, досить прозоро натякаючи на зловживання, які, на думку комісії, мають місце і у виборі підрядників будівництва, і у оплаті матеріалів, обладнання та робіт.
Здавалося. що тепер, коли вся необхідна інформація у новопризначеного міністра є під рукою, Равіль Сафіуллін мав би довести розпочату справу до завершення, остаточно довівши справедливість своїх претензій до колишнього міністра Павленка.
Але нічого подібного від нового спортивного міністра поки що не чути.
На перший погляд все виглядає таким чином, що у намаганні захопити якнайбільше влади команда новообраного президента поставила себе у не зовсім зручне становище.
Вірогідно, і сам Сафіуллін не був готовий посісти міністерську посаду - але отримавши таку пропозицію, не зміг відмовитись.
Справа у тім, що напередодні утворення нової коаліції у парламенті найбільш вірогідним кандидатом на посаду «спортивного» міністра був президент Федерації Гімнастики Віктор Корж - теж депутат від Партії Регіонів.
Саме Корж очолював це міністерство у попередньому уряді Януковича. Напередодні утворення нового Кабміну він навіть подав у відставку із своєї «гімнастичної» посади.
Але щось там у них всередині змінилося - і замість досвідченого спортивного функціонера із міністерським досвідом призначили людину, дуже близьку до Рината Ахметова.
Фото: Остров
Сафіуллін свого часу був віце-президентом ФК «Шахтар», а згодом, очоливши Професіональну футбольну лігу, не дуже приховував свою прихильність до цього клубу.
Швидше за все, призначення саме Сафіулліна було продиктоване бажанням Ахметова зробити ще один крок до захоплення футбольної влади, яка поки що знаходиться у його давнього опонента – Григорія Суркіса, який очолює національну футбольну федерацію.
Наступ на Суркіса триває вже не перший рік, але саме у останні місяці на цьому «фронті» велися дуже активні «воєнні дії».
У листопаді минулого року мала місце спроба зробити членами Федерації футболу близько сорока футбольних клубів нижчих ліг, які у разі отримання ними права голосу, позбавили б Суркіса підтримки більшості у очолюваній ним федерації і у перспективі зробила б можливим усунення його із займаної посади.
Щодо «артпідготовки» на цьому фронті (у вигляді постійних звинувачень на адресу Суркіса), то вона донецькою стороною ніколи і не припинялася.
Головні «залпи» пропагандистської «артилерії» стосувалися, ясна річ, підготовки до Євро-2012, яка - попри показовий оптимізм керівника ФФУ - триває не так успішно, як того хотілося б.
І тут раптом – нове призначення Сафіулліна. Вчорашній суворий та принциповий критик ходу підготовки до чемпіонату Європи, став (разом із новим віце-премєром Борисом Колесниковим, який теж не має особливих симпатій до Суркіса) особисто відповідальним за те, що так нещадно критикував.
Що робити тепер? Продовжувати критику? Реально знаходити зловживання, якщо такі були?
Але ж відповідати за усе це тепер буде вже не Григорій Суркіс. Він всього лише очолює громадську організацію у вигляді футбольної федерації.
Відповідальність за Євро-2012 лежить саме на уряді. Тобто думати, як не зірвати футбольний чемпіонат Європи тепер мають прем’єр Микола Азаров, віце-прем'єр Борис Колесников та міністр Равіль Сафіуллін.
У них тепер є два шляхи.
Перший – викрити усі недоліки та зловживання, покарати винних у недоцільному витрачанні державних коштів і так далі. А потім зробити все це самим, показавши на практиці, що реконструкція того ж самого Олімпійського стадіону у столиці коштує набагато менше, ніж заявляли їхні попередники.
Другий шлях – витримати паузу, розібратись із фінансуванням, після чого заявити, що не все так погано, що всі об’єкти, які фінансує держава, можна добудувати вчасно… але ще трохи дорожче.
Спробуйте вгадати, яким шляхом піде Равіль Сафіуллін і ті, хто його призначив міністром.
Розгадки очікувати недовго, а мовчання Сафіулліна схиляє до думки, що буде вибраний той варіант, про який ви вже здогадалися. А далі виявиться, що не такий вже й поганий той Григорій Суркіс, разом із яким можна дуже успішно співпрацювати на благо нашого футболу.
