Реформи Вакарчука: зовнішнє оцінювання, незалежність вузів, прозорий механізм отримання звань
За час свого перебування на посаді міністра освіти (грудень 2007- березень 2010) Іваном Вакарчуком запроваджено принцип державно-громадського управління освітою. Всі реформи перед їх втіленням проходять громадське обговорення. ZaUA.org пропонує читачам підсумок перебування на посаді міністра-реформатора, який зміг побороти корупцію при прийомі до вузів і здійснити ще ряд важливих речей, поки його не змінив (без сумніву, тимчасово) Дмитро Табачник.
Підготувала: прес-служба Міносвіти
Соціологічні дослідження свідчать, що запроваджені у 2008-2009 рр. зміни в освіті підтримують більшість громадян. Так, 78% опитаних здебільшого задоволені рівнем знань, які отримує дитина у школі.
Найбільш значущою за масштабами та складністю трасформації в українській освіті було запровадження всеохопного зовнішнього незалежного оцінювання.
За результатами незалежних соціологічних опитувань, понад 83% відсотків учасників тестування та їх рідних довіряють результатам ЗНО.
ЗНО дало рівний доступ до якісної вищої освіти дітям всіх регіонів України. Тепер абітурієнт, який має знання, може прогнозувати свої можливості вступу.
Діти з особливими потребами — у полі особливої уваги Міністра Івана Вакарчука. У загальноосвітні школи вже інтегровано 103 тисячі дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі 45 тис. дітей-інвалідів.
Інклюзивна освіта запроваджена вже у 22 школах. Кількість дітей з особливими потребами, які навчаються у ВНЗ III-IV рівнів акредитації, з 2007 року збільшилась з 8 315 до 12 446 дітей у 2009 році — це зокрема результат ініційованих Міністром заходів із створення умов для навчання таких дітей у вищій школі.
Суттєво розширено автономію вищих навчальних закладів. Університети можуть самостійно затверджувати програми, вільніше розпоряджаються своїми фінансами.
Тепер університети можуть пропонувати 3 види магістерських програм: дослідницьку, професійну та кар’єрну.
Для успішних студентів першого і другого курсів з 2010-2011 навчального року виші зможуть надавати - крім основної вищої освіти - трирічний бакалаврат з культурних, гуманітарних чи соціально-політичних наук.
Запроваджено «вільну траєкторію студента», що впритул наблизило українську вищу освіту до стандартів західних університетів.
Першокурсник-2010 зможе обирати 25% професійних дисциплін, ще 25% самостійно визначатиме університет, і лише 50% нормативних дисциплін визначатиме Міністерство.
А вже з цього навчального року гуманітарна складова підготовки бакалавра – це 10-15% від усього обсягу навчального часу, і в її рамках обов’язковими є лише п’ять предметів (історія України, історія української культури, філософія, іноземна мова, українська мова за професійним спрямуванням), решта – теж на вибір студента із переліку, який пропонуватиме ВНЗ.
З 2010 року студенти отримуватимуть додаток до дипломy європейського зразка, який є обов'язковим документом у переважній більшості країн Болонського процесу і видається разом із дипломом про вищу освіту.
Багато країн без цього додатка взагалі не визнають дипломи про вищу освіту. А відтепер український диплом з таким додатком буде адекватно оцінений у будь-якій країні Болонського простору.
Міністерством за керівництва Івана Вакарчука розроблено проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту”, яким передбачено трициклову схему підготовки: бакалавр – магістр – доктор філософії (PhD).
Законодавчо визначено типи вищих навчальних закладів: університет; академія; коледж; професійний коледж, змінено систему стандартів вищої освіти.
Визначено наукові ступені (доктор філософії, доктор наук) та вчені звання (ад’юнкт, доцент, професор) і порядок їх присудження та присвоєння.
Розроблено Положення та високі критерії дослідницьких університетів; нову структуру освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки бакалаврів.
Посилено вимоги і розроблено нову систему акредитації. Під чітким і прискіпливим контролем були ліцензійні вимоги до якості освіти у вищих навчальних закладах.
Якщо якість освіти була незадовільна — такі ВНЗ безкомпромісно позбавляли ліцензій.
Значно посилено вимоги до претендентів на вчені звання пофесора і доцента, кожного з яких ґрунтовно розглядає атестаційна колегія МОН. Цим кроком вже повернута довіра суспільства до академічних звань і значно підвищуватиметься якість науково-педагогічних кадрів.
Hеможливо стати професором чи доцентом без написання підручника чи посібника з грифом МОН, що збільшило кількість підручників втричі порівняно з минулим роком.
Таким чином ми подолали дефіцит україномовних підручників - особливо для технічних та математичних спеціальностей.
Урядом схвалено Державну цільову науково-технічну програму «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010-2014 роки.
Програмою передбачається створення нових технологій отримання наноматеріалів, створення пристроїв та приладів для нанобіомедицини, нанофізики, нанохімії, наноматеріалознавства.
Розпочато втілення системи неперервної фізико-математичної освіти: школа — вищий навчальний заклад — аспірантура.
Такий підхід дасть змогу не лише ефективно координувати програми навчальних закладів різних рівнів, залучати учнів і студентів до наукової творчості, а створить для них реальну можливість бути в атмосфері тієї чи іншої наукової школи.
Вперше в історії незалежної України МОН провело комплексну інвентаризацію наявних та необхідних класичним та технічним університетам навчальних приладів та приладів для наукових досліджень, проведена інвентаризація та аналіз потреб в унікальному обладнанні, яке забезпечить прецизійні вимірювання і дозволить проводити справді фундаментальні дослідження світового рівня.
З вересня 2008 року наші вчені вперше за багатолітню історію української науки отримали реальний прямий доступ до світових інформаційних наукових ресурсів, бібліотек i наукових видавництв через науково-освітню мережу УРАН, інтегровану до загальноєвропейської мережі GEANT.
