Дубоголові донецькі можуть довести Крим до вибуху (аналіз свіжої ситуації на півострові)

Спочатку про те, як влаштований Крим. Дуже часто політичні виклики - наприклад, російсько-українські напруження, що витікають у форму якихось протестів проти НАТО, або зіткнення російських націоналістів із кримськими татарами - є просто поверхневою плівкою, за якою лежить розподіл ресурсів. В першу чергу, земельних ресурсів.

Всі ці політичні шоу покликані приховувати те, що насправді відбувається в Криму. Від них усі тішаться - в тому числі проросійські політики, яким приємно справляти враження, що вони начебто на щось впливають в Криму - хоча насправді всі ресурси тут належать спільноті районних начальників.

Зараз почнеться процес пере-дерибану Криму, і він створить чимале збурення на півострові. Перерозподіл ресурсів є визначальним чинником місцевої політики. При кожній зміні влади все відбувається приблизно однаково. У Криму йдеться, звичайно, в першу чергу про землю. Зараз там є сформований - хоч і мінливий - консенсус щодо того, кому що повинно належати.

Базовою структурою, через яку всі ресурси контролюються, є навіть не Кримський парламент, а влада на районному рівні. Саме на рівні району вирішується всі ключові питання. (Гриценко, який досі був в Криму ключовою фігурою, теж є висуванцем цієї системи).

"Крадії-державники" – так один з кримських журналістів назвав цих районних начальників. Тому що як сутність, як клан, як владна структура в Криму вони утворилися саме за часів незалежності нашої країни. Звичайно, вони є російськомовними, прихильниками, умовно кажучи, творчості Кобзона тощо - однак вони є "державниками".

Найгірший сценарій, якого зараз можна очікувати в Криму - це збільшення зіткнень. В першу чергу навколо земельних конфліктів у найбільш символічних місцях: вул. Балаклавська в Симферополі, наприклад. Зараз опоненти кримських татар спробують відіграти ситуацію щодо ключових "полян протесту" або так званих "самозахоплень".

Тим більше, новий керівник МВС Могильов відкрито виступав у пресі як прихильник рішень Сталіна про депортацію кримських татар. Саме він санкціонував зіткнення міліції з кримськими татарами на Ай-Петрі в 2007 році, одночасно була проведена операція на Балаклавській. Зараз є ризик, що подібні події можуть повторитися.

Кримськотатарське питання - є ймовірність того, що нові люди у владі захочуть його "остаточно вирішити". Скажуть "давайте ми вирішимо проблему самозахоплень, раз і назавжди" - і тоді тут може початися все що завгодно. Тобто силові зіткнення, масові і досить криваві - як це було в Бахчисараї в 2006 р.

Кримські татари зараз теж перебувають у критичному стані. Всі механізми самоконтролю або стримування, які працювали перед кожними виборами - коли можна було розраховувати на виконання якихось чергових обіцянок - зараз фактично не працюють.

Сутички міліції і татар ледь не призвели до збройного протистояння

Ті люди, що мали надмірні очікування, дуже роздратовані. Досить значна частина кримських татар вважає, що вони мали б отримати землю як справедливу компенсацію за втрати, пов'язані з депортацією.

Натомість усе, що вони зараз мають - було отримано внаслідок тривалої боротьби. Попри наявність прошарку більш забезпечених репатріантів залишилося також чимало безземельних.

Роздавати якісь символічні нагороди за незрозумілими критеріями - це максимум, на що у нас здатна держава. А щоб поставити жирну адміністративну крапку на питанні компенсації народу, який постраждав - то на таке вона не здатна, немає відповідної політики.

До протестів у Криму можуть призвести інші процеси, які вже довго тривають. Це стан будівельної галузі, наприклад. Громадяни, котрі інвестували свої гроші в будинки, можуть не отримати в результаті нічого - внаслідок можливого банкрутства будівельних компаній. Це може бути достатньо масовою проблемою у Криму.

Головний індикатор - зміна Гриценко. Його заберуть в Київ, найімовірніше (На час публікації розмови Гриценка вже дійсно прибрали, але навіть не в Київ, а в Херсон – ZaUA.org). Русская общіна ("оппозіция", як вони себе називають) була дуже незадоволена тим, як діяв Гриценко - зараз вони спробують взяти реванш над “крадіями-державниками” в союзі з чужими "регіонами", які прийдуть в Крим.

Зараз "регіони", у стані ейфорії після перемоги, вважають, що все належить їм. Але рано чи пізно вони зіштовхнуться з тихим місцевим саботажем з боку тих самих районних начальників. Зрештою виникне черговий компроміс, який утвориться внаслідок подолання цього напруження. Подібне відбуватиметься в усіх регіонах - однак до Криму уваги більше, ніж скажімо до Вінниці.

Бо на відміну від Вінниці, в Криму місцева районна владна система сильніша - частина керівників сидять на своїх посадах ще з почтаку 90-х, і у них існує взаємодія у багатьох питаннях.

"Державники" - не бійці, вони не чинитимуть відкритий опір. Однак коли почнуться спроби підім'яти всіх під себе з боку донецьких, почнеться бойкот. Може виникнути адміністративно-бюрократичний ступор. Бо це бюрократія. Не можна її замінити, чи іншу привезти звідкілясь. Нещодавно саме так вони і робили - коли прийшов Ющенко, більшість часу тривав такий собі повзучий, дрібний саботаж.

"Донецькі, які не вміють прораховувати два-три кроки наперед, дуже швидко помиляться. Hе просто зроблять дрібну помилку, а реально – влетять" - за словами одного з місцевих бюрократів, вони обов'язково створять ситуацію, коли Крим почне виходити з-під контролю. Як це було у випадку з Могильовим в 2007 році, коли все зупинилося за крок до дуже небезпечного розвитку подій. Тоді ситуацію прийшлося розрулювати дуже довго - про ступінь напруження свідчить хоча б те, що у Меджлісі вже серйозно обговорювалася ідея створення загонів самооборони.

Процес засвоєння земельних та інших ресурсів - потребує тиші. Тому “державникам” напруження не потрібне. До того ж вони вже відчули смак грошей, смак хорошого життя. І багато з них замислюються про те, як залучити західні інвестиції. Їм цікаві інвестиції - але для цього потрібна тиша. І вони переймаються, коли на півострові відбуваються якісь збурення.

У разі підвищеної активності нової влади в Криму, вони просто зберуть гроші та приїдуть в Київ і попросять, щоб “Фьодорич приборкав своїх архаровців”. Так само робилося і за часів Ющенка та Кучми.

крим татари конфлікт мезозой