Малий бізнес криза зачепила мало
Світова фінансова криза боляче вдарила не тільки по мультимільйонерах, чиї втрати наперебій підраховують ділові видання, а й по малому бізнесу. По дрібних підприємцях навіть болячіше, бо відомо: поки товстий всохне, то худий здохне.
Автор: Богдан Малиновський
Маленьких б'ють
«У дрібних підприємців перспективи гірші, ніж у олігархів, – говорить старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін. – Малий бізнес потерпів сильніше, бо у нього менше резервів».
Основною проблемою для малих підприємців стали зниження попиту населення на товари і послуги і зростання курсу іноземних валют, яке додатково зменшило купівельну здатність споживачів. Ця проблема, за словами пана Газізуліна, для малого бізнесу ще серйозніша, ніж різке скорочення обсягів споживчого кредитування і майже повне згортання банками іпотечного та мікрокредитування. А від припинення виробниками і оптовиками практики надання торговій мережі товарів на реалізацію малий бізнес потерпів навіть менше, ніж крупні рітейлери: малій торговій точці потрібно менше обігових коштів.
Припинило свою діяльність наразі лише небагато малих підприємств. «Серед 3,5 тисяч позичальників лише 20 не повернули кредити через те, що ще недавно ефективний бізнес став жертвою кризи», - говорить Роман Мурмило, заступник директора компанії «Надія України», яка займається мікрокредитуванням. Натомість дрібні підприємці масово ховаються від кризи в «тінь». Поки крупні компанії «оптимізують» виробництво і персонал та скорочують зарплатню, багато дрібних підприємців відправляють колектив у неоплачувані відпустки в повному складі, урізають офіційну зарплату до мінімальної, доплачуючи в конвертах відповідно до того, скільки вдалося заробити за даний місяць.
Цеглина на голову
Становище малого бізнесу ускладнюється тим, що серед галузей, які найбільше потерпіли від кризи, більшість представлені майже виключно дрібними фірмами. Значно поменшало клієнтів у туристичних фірм, рекламних, PR- та event-агенцій, у барів, кафе і ресторанів, більярдних і боулінг-клубів, а в цих галузях малі підприємства становлять левову частку.
У будівельній галузі, де зареєстровано майже 20 тис. фірм, переважно дрібних, за результатами перших 5 місяців року зафіксовано спад на 57%, тобто більше, ніж удвічі. «Невдовзі після Нового року довелося розпустити робітників «на вільні хліби», бо великі об’єкти були заморожені, - бідкається Максим П., приватний підприємець з Києва, який займається ремонтно-оздоблювальними роботами. – У квітні замовлення почали з’являтися знову, але невеликі. Викличу працівників, тиждень попрацюємо і знову розходимось, поки не знайдеться щось нове».
П'ють менше, а лікуються так само
Як вважає Володимир Степура, генеральний директор фірми «Ліконд», котра займається імпортом кондиціонерів і має більше 300 дилерів по Україні, невдалого сезону (продажі скоротилися в середньому на 60%) не переживуть багато дрібних фірм, які займаються встановленням обладнання для кондиціонування і вентиляції. Навіть торговці алкоголем потерпають від кризи. «Обсяги виручки скоротилися. Та публіка, що посолідніше, дійсно стала менше купувати спиртного, а любителі «цього діла» переключилися на самогонку», - розповів Андрій М., власник лікеро-горілчаного магазину на Печерську.
Втім, бідкаються не всі підприємці. «Як до кризи наторговували 100 тисяч за тиждень, так і зараз наторговуємо», - говорить Тетяна Л., власниця аптеки в Києві. Щоправда, ліки за час кризи подорожчали в середньому вдвічі. А Надія, власниця міні-бізнесу з продажу одягу в Боярці, що під Києвом, розповідає, що торгівля йде так само, як до кризи.
Вакансії на продаж
А для кадрових агентств зараз взагалі зоряний час. Користуючись нагодою, вони почали справляти з шукачів роботи плату за прийняття резюме, за співбесіду, за надання бази вакансій з певної професії, і при цьому не беруть на себе жодної відповідальності за результат. Так можна просто вигадати якусь вакансію, зібрати гроші з кандидатів за проходження співбесіди, а потім кожному сказати, що він не підійшов.
Тож зараз багато важить галузь, у якій працює підприємець. Ті, хто спеціалізувався на досить дорогих послугах і чий бізнес був орієнтований на середній клас, потерпіли від кризи найбільше, а тим, хто продає товари повсякденної необхідності, значно легше.
Але ще важливіше, як показує практика, - правильність вибраної стратегії. Якщо до кризи, під час швидкого зростання економіки і доходів споживачів на ринку вистачало місця для всіх, то після різкого (на 18%) скорочення обсягів споживання конкуренція за клієнта сильно загострилась.
Кадрово-кредитне харакірі
Першими жертвами конкуренції стали фірми, які і до кризи мали управлінські або фінансові проблеми. Наприклад, до кризи, якщо підприємець не міг повернути кредит банку, він брав позику в іншому банку і перекривав нею кредит, а цю позику – позикою в іншому банку і т. д. Коли ж банки різко скоротили обсяги кредитування, а вимоги до позичальників стали жорсткішими, можливості перекрити одну позику іншою вже не стало.
Не один бізнес за останній рік поховали управлінські проблеми. Торговий павільйон «Супутник» поруч з будинком автора, де до кризи можна було спостерігати хамство продавців, бідний асортимент і товар сумнівної якості, з першими ознаками кризи спорожнів, а на вітрині з’явилось оголошення «Здається в оренду». Приватний підприємець У. з передмістя Києва, який регулярно підсовував покупцям залежалий товар, але до кризи «виїжджав» за рахунок того, що точка працювала допізна, невдовзі після початку кризи змушений був здати половину площі в оренду більш успішним торговцям.
Так само здав в оренду половину площі власник аптеки в Боярці, який шкодував грошей на оплату фахового персоналу і на створення товарних запасів, покладаючись на те, що постачальники відпускали товар на реалізацію. Коли ж оптовики з початком кризи припинили кредитування торгової мережі, асортимент аптеки значно збіднів, що і відштовхнуло покупців.
Звичайно, є серед жертв кризи й ефективні підприємства, які закрились тільки через те, що власник мав іпотечний кредит у валюті. «Після стрибка курсу долара виплати за іпотечним кредитом стали такими, що вже не вистачало на зарплату робітникам і оренду приміщень» – розповідає киянин Ігор, колишній власник трьох торгових точок.
Заплати податки і вмирай
Подекуди позиції малого бізнесу похитнули і недолугі рішення місцевої влади – то ринковий збір підвищать, то ціни на комунальні послуги для юросіб доведуть до європейського рівня. А то дірки в держбюджеті захочуть залатати за рахунок підприємців, в результаті чого податківці настійно «рекомендують» бухгалтерам схеми, що змушують платити податок на прибуток навіть збиткові підприємства. Якщо ж декларація підприємства показує збитки, податківці навідріз відмовляються її приймати. І це в такі скрутні для всієї економіки часи, коли розвинуті країни, навпаки, підтримують суб’єктів бізнесу!
Та підприємці продовжують трудитися, зберігати робочі місця, сплачувати ПДВ наперекір кризі і наперекір уряду, байдужому до проблем малого бізнесу. До речі, у вищезгаданому павільйоні недавно знову з’явилось торгове обладнання, а оголошення про здачу в оренду зникло.
