Відгондурасили. Президента Селайя усунули за Конституцію
Державний переворот в латиноамериканській країні з неблагозвучною для східнослов’янського вуха назвою Гондурас не привернув у нашій країні особливої уваги. І даремно: адже до політичної кризи в Гондурасі призвели події, вельми подібні до обставин нещодавньої конституційної змови партії Регіонів та блоку Юлії Тимошенко в Україні.
А саме – чинний президент Мануель Селайя вирішив переписати конституцію так, щоб забезпечити собі ще один термін перебування при владі. До того, що з ним за це зробив парламент, верховний суд та армія країни, найкраще пасує неполіткоректний, але влучний термін «відгондурасити».
АВТОР: Іван Мельник
Легальний путч
Зранку в неділю, 28 червня, до президентського палацу в столичному місті Тегусігальпа під’їхали колони військових вантажівок із солдатами. Військові оточили приміщення, після чого бійці в масках увірвалися досередини, увійшли до президентської спальні й заарештували президента країни Мануеля Селайя. Просто в піжамі його посадили до вантажівки, відвезли до військової авіабази в передмісті столиці й літаком відправили за межі країни, до Коста-Ріки.
Мануель Селайя занадто захопився звірянням політичних годинників із соціалістом Уго Чавесом...
Хоча перед цим вважався послідовним прихильником Джорджа Буша
У всіх цих подіях не було б нічого незвичного ні для Латинської Америки, ні тим більше для Гондурасу, в якому військова хунта правила з 1963 по 1981 рік. Якби не одна суттєва обставина: саме в той день, коли президент Селайя під прицілом автоматів залишив країну, в Гондурасі мав пройти ініційований ним референдум про зміни до конституції. Мета – надати президентові право перебувати на посаді не один термін, а два.
У день референдуму президентський палац зайняли війська
Зараз «президент в екзилі» Мануель Селайя може скільки завгодно розповідати, що він сам зовсім не збирався користатися правом побути в найвищому державному кріслі ще один термін. Для Латинської Америки це відпрацьована технологія. Політичні лідери лівого спрямування – такі, як президенти Венесуели Уго Чавес, Еквадору Рафаель Корреа та Болівії Ево Моралес використали референдуми точнісінько з такою ж метою – збільшити кількість президентських термінів чи навіть тривалість самого терміну.
Плакат закликає прийти на референдум та підтримати запровадження другого президентського терміну
Цікаво, що основну «технічну» роль в проведенні референдумів в Гондурасі виконує армія. За кілька днів до перевороту президент викликав до себе верховного командира армії, генерала Ромео Васкеса, і доручив йому організувати розповсюдження бюлетенів. Васкес навідріз відмовився, після чого Селайя змістив його з посади. Того ж дня на знак протесту подали у відставку міністр оборони, командувачі повітряними силами та флотом країни. Однак це аж ніяк не означало, що армія капітулювала: навпаки, саме того дня військовослужбовці почали зосереджуватися навколо ключових державних установ Гондурасу.
В такі урни мали потрапити бюлетені на підтримку Мануеля Селайя
Наступного дня верховний суд країни постановив відновити Васкеса на посаді. Президент категорично відмовився і заявив, що референдум все одно буде проведений. Однак замість референдуму в країні відбувся путч.
І ще один важливий момент: події в Гондурасі не подібні до класичних «заколотів чорних полковників». Арештовуючи президента Селайя, армійці мали на руках відповідну постанову верховного суду, схвалену генеральним прокурором. Більше того, тимчасові обов’язки президента став виконувати не військовослужбовець, а спікер парламенту Роберто Мічелетті. Приймаючи присягу, Мічелетті наголосив, що він перебуватиме на посаді лише до наступних виборів, які відбудуться в запланований термін – у листопаді 2009 року.
Лівий ухил
Вигнання президента Гондурасу спричинило бурхливу реакцію серед лівих політичних кіл: від лідерів Венесуели, Нікарагуа, Болівії та Куби до симпатиків соціалізму по всьому світі. Лейтмотив був один: борця за народну справу Мануеля Селайя змістила світова капіталістична реакція під проводом всесвітнього жандарма США. І навіть заява Барака Обами про засудження путчу, припинення програм допомоги від держдепу США та відкликання Євросоюзом своїх послів у Гондурасі не змінили настроїв лівацької громади.
Акції протесту на підтримку президента-вигнанця були розігнані військами та поліцією
Річ у тому, що із Мануеля Селайя при всьому бажанні важко зліпити жертву на кшталт Сальвадора Альєнде. Його привела до влади правоцентристська ліберальна партія, за якою стояли місцеві олігархи. Однак впоратися з найголовнишими проблемами країни – бідністю, наркоторгівлею та злочинністю – він не зміг.
Ознаки військового путчу - вертольоти в небі столиці...
...і танки на території державних установ
Дійшло до трагікомедії: у лютому 2008 року Селайя звернувся до США з пропозицією... легалізувати наркотики. Річ у тім, що в 7-мільйонному Гондурасі надзвичайно високий рівень смертності від злочинів, і 70% убивств пов’язані із наркотрафіком. Гондурас є головною перевалочною базою для колумбійського кокаїну на шляху до Сполучених Штатів. А раз із цим не можна впоратися, то хай американці вільно купують наркотики, а гондурасці перестануть різати і стріляти один одного.
Бажання залишитися при владі привело президента Гондурасу на той же шлях, яким успішно йде венесуельський президент Уго Чавес та його сподвижники в інших латиноамериканських країнах. А саме – до безпардонного соцал-популізму. Ставка була на найбідніші шари населення, яких в Гондурасі більшість.
Втім, щоб заручитися їх підтримкою, для початку треба було здобути право йти на президентські вибори. Термін Селайя закінчується на початку наступного року, а конституція забороняє балотуватися вдруге. Одже, першим кроком мав стати референдум про зміни до конституції, який дозволяв би обиратися вдруге. А далі – справа техніки. Друг Чавес погодився допомагати грішми й нафтою, і навіть виборчі матеріали на підтримку референдуму були доставлені з Венесуели.
Однак сталося не як гадалося: вже на першому ж кроці Мануель Селайя перечепився за грубий армійський черевик. А парламент і верховний суд легітимізували дії військових заколотників. Заявивши при цьому, що спроба повернення Селайя в країну закінчиться для нього арештом та судом за державну зраду. Президент-вигнанець наразі сподівається повернутися до Гондурасу разом з кількома президентами сусідніх країн, що виступили на його підтримку. Однак реальність такого сценарію наразі видається досить сумнівною.
Більше того, навряд чи демонстративне засудження військового путчу в Гондурасі світовою демократичною громадськістю призведе до якихось реальних санкцій щодо Гондурасу. Другий Чавес у Латинській Америці не потрібний нікому - і цій громадськості також.
