Азарова виправить лише могила: він знову душить бізнес та нарощує зовнішні борги
Коли кандидатура Миколи Азарова на прем’єрську посуду тільки обговорювалася, прихильники цього рішення запевняли: Микола Янович за роки перебування в опозиції докорінно переглянув свої погляди на методи керування країною, поводження з бізнесом і зовнішньополітичні пріоритеті. А він сам називав себе "прихильником ліберальної економіки". Утім, вже перші кроки Миколи Яновича на новій-старій посаді яскраво доводять – сумнозвісна азаровщина знову переживає свій ренесанс.
Під прем’єра копав Павло Контрактович
Наповнення державної скарбниці - чи не найбільша проблема, яку доводиться вирішувати нині пану Азарову. Ще кілька місяців тому він був у перших рядах тих, хто завзято критикував уряд Юлії Тимошенко за неспроможність налагодити ефективний контроль у фіскальній системі, що призводить до зростання бюджетного дефіциту.
Нині ж і його команда, як і попередники, не забезпечують виконання податкових планів, і як попередники, приховують від суспільства свої поразки на цьому фронті.
і вивела чимало бізнесменів на Майдан
Тому лише від втаємничених джерел, наближених до Мінфіну, можна дізнатися, що у січні-березні до загального фонду держбюджету надійшло 39 млрд грн., що складає лише 85,5% плану (недобір складає 6,6 млрд грн.). ДПАУ и Держмитслужба спромоглися виконати завдання на 81% (перераховано 18,5 млрд грн.) і 84% (17,4 млрд грн.) відповідно. У тому числі у березні до загального фонду надійшло на 3,5 млрд грн. менше запланованого.
Ця сума недобору б бути й більшою, якби не застосування податківцями традиційного у таких випадках методу – зменшення обсягів відшкодування ПДВ, тобто продовжується практика уряду Тимошенко, що автоматично збільшує бюджетний борг перед підприємствами, які претендують на повернення своїх грошей.
За словами заступника голови ДПАУ Сергія Чекашкіна, сума боргу з повернення ПДВ на сьогодні складає 28,3 млрд грн., при цьому з початку року вона збільшилася на 6,5 млрд грн. (у березні відшкодовано рекордно низькі обсяги – лише 380 млн грн.).
Микола Янович має намір вирішити цю проблему, як вже вирішував її колись - випустити ПДВ-облігації. Себто, замість «живих» грошей підприємствам запропонують папірці. У 2004 році уряду пана Азарова таким чином дійсно вдалося практично звести до нуля прострочену заборгованість с ПДВ. Утім бізнесу від цього не полегшало. Тоді облігації пообіцяли гасити рівними 20-відсотковми частками протягом п’яти років.
А їхню прибутковість було встановлено на рівні 120% середньозваженої облікової ставки НБУ. Та оскільки більшості підприємств необхідні були обігові кошти, доволі скоро вони почали продавати цінні папери спекулянтам, які викупали такі ЦП з 30-відсотковим дисконтом. Компанії завдяки цьому отримали лише 70% своїх коштів. Нині історія знов може повторитися. Бо ж чекати, коли держава зможе погасити облігації у цей кризовий період зможуть одиниці. Натомість, як і шість років тому, руки на цьому знову нагріють спекулянти.
Ще більш одіозні заходи пан Азаров планує застосувати задля вирішення проблеми дефіцити Пенсійного фонду.
Нещодавно було оприлюднено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування оплати праці»). І хоча його авторами є Мінфін, ДПАУ и Держпідприємництва, та задекларовані у ньому новації вочевидь змогли з’явитися лише з благословення самого прем’єра.
Документ спрямований на збільшення відрахувань у державні соціальні фонди завдяки підвищенню відповідальності працедавців і найманих працівників за ухилення від оподаткування. А саме, згідно із законопроектом буде запроваджено так звану індикативну зарплату – суми, з якої підприємство буде зобов’язано робити перерахунки до соцфондів.
Цей показник розраховуватимуть помножуючи суму офіційно встановленої зарплати на певний коефіцієнт, який залежатиме від посади, що займає працівник. Причому державі байдуже, скільки насправді підприємство нарахувало своєму працівникові зарплати – головне, аби фонди отримували згідно із згадуваним розрахунком.
Інакше і підприємству, і робітникові доведеться сплачувати штраф – 1700 грн. Цікаво, що розробників законопроекту також не цікавить, чи знав працівник про те, що бухгалтерія не відрахувала державі належне з його зарплатні.
Нарешті Микола Азаров зможе реалізувати свою давню мрію знищити злісних порушників податкової дисципліни, що користуються спрощеною системою оподаткування. Подейкують, що на одному із найближчих засідань Кабмін має ухвалити рішення, яким заборонить сплачувати єдиний податок представникам високоприбуткових видів бізнесу.
До таких, як вважають в уряді, належать ломбарди, ювеліри і аудитори. І це при тому, що сам прем’єр ще недавно обіцяв свято боронити інтереси малого і середнього бізнесу.
Утім, на повну реалізувати свої податкові фантазії Микола Янович вочевидь зможе у Податковому кодексі, роботу над яким уряд планує завершити вже у травні а з наступного року – ввести в дію. У 2007 році це творіння пана Азарова вже майже з’явилося на світ. Утім затверджений парламентом документ тоді ветував президент Віктор Ющенко.
Голові держави не сподобалося суттєве збільшення навантаження на бізнес і розширення контролюючих повноважень з одного боку і поновлення законних схем ухиляння від оподаткування у вигляді реанімації пільг для ВЄЗ і ТПР, з іншого. Та тепер ці ідеї зможуть набути плоті і крові.
Серед пріоритетів своєї діяльності Микола Азаров задекларував стримування інфляції. І майже одразу як зайняв прем’єрське крісло, у стилі Тимошенко доручив головам місцевих адміністрацій посилити боротьбу із зростанням цін.
Нагадаємо, що згідно із діючими правилами місцева влада в дусі радянських традицій може контролювати рівень націнок у гуртовій і роздрібній торгівлі. Утім, коником діяльності у цьому напрямку має стати діяльність Антимонопольного комітету, якому Микола Азаров дав карт-бланш.
«Особливу стурбованість викликають спроби окремих власників використовувати своє монопольне становище або картельні змови задля підвищення цін», - заявив прем’єр на одному з засідань Кабміну і нарікнув на недостатність заходів, що застосовуються. Цікаво, що ця цитата цілком могла належати і попередньому керівнику Кабміну - як бачимо світоглядної різниці жодної. Цього було досить, аби активізувати Антимонопольний комітет .
Днями МВС і АМКУ підписали угоду щодо спільного проведення перевірок підприємств.
Як пояснив голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв, основна функція представників органів внутрішніх справ буде зводитись до надання допомоги представникам комітету в отриманні інформації, якщо підприємство надавати іі відмовляється.
У найближчих планах підопічних пана Костусєва як слід потрясти підприємства паливно-енергетичного комплексу (зокрема перевірити наявність змови операторів на ринку світлих нафтопродуктів, гуртових торговців скрапленим газом, а також змову, що призвела до завищення цін на авіаційне паливо в аеропорту «Бориспіль»).І знову напрошується паралель. Боротьбою з «картельною змовою» торговців бензином почала в 2005 році своє прем’єрство Тимошенко. Перевірок також слід очікувати продавцям продовольчих товарів, на які було зафіксоване одне із найвищих зростань цін.
Саме із приходом нового уряду АМКУ також активізував свої лобістські зусилля щодо проштовхування законопроекту, який розширює повноваження комітету і встановлює кримінальну відповідальність за картельні змови.
Росія ближча за Європу
Заступаючи на нову посаду, Микола Азаров урочисто пообіцяв до кінця року підписати з Євросоюзом угоду про вільно торгівлю. Утім, більше сподівань прем’єр покладає на митний союз із Росією (співіснування обох торговельних режимів неможливе).
«Зараз, на перший погляд, входження до митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану для нас є більш вигідним, аніж для цих країн. Україна, що є членом Всесвітньої торговельної організації у цьому випадку отримає змогу завозити на свою територію товари, сплачуючи менше мито і розширить доступ своєї продукції на території країн митного союзу», - заявив він в ефірі телеканалу «Інтер».
Втім, експерти визнають, що створення митного союзу трьох – скоріше політичний, ніж економічний крок. Оскільки жодна з країн не має точних розрахунків ефекту від дії нових правил, головне з яких – застосування єдиного митного тарифу (все імпортне і експортне мито при ввезенні-вивезенні товарів на або з території Росії, білорусі і Казахстану мають бути уніфіковані).
Натомість невирішеними залишилася низка важливих питань: яким чином розподілятимуться кошти, що надходять від сплати мита на єдиному кордоні, як будуть змінюватися митні тарифи і за яким принципом працюватиме єдиний митний орган, створення якого також передбачається угодою про створення митного союзу. Чи вато казати, що всі ці питання згодом вирішать на користь Росії. Однак українських урядовців це вочевидь не лякає.
Україну штовхнуть в боргову яму
Микола Азаров, коли був віце-премєром в першому уряді Януковича любив повторювати, що Україна цілком може дозволити собі нарощувати державні борги. Оскільки їх обсяг не перевищує рівень, прийнятний за світовими стандартами. Утім, Микола Янович ніколи не поуточнював, що світова методологія розрахунку рівня держборгу суттєво відрізняється від вітчизняної (приміром, українська статистика не враховує корпоративні борги державних підприємств, а також заборгованість з виплат зарплат бюджетникам чи виплат знецінених заощаджень вкладникам радянського Ощадбанку).
Тож український держборг вже давно досяг критичної межі. А тісна співпраця минулого року із міжнародним валютним фондом ще більш посилила цю проблему. Тоді регіонали активно критикували Тимошенко за іноземні позики. Та пан Азаров знову поміняв своє бачення і нині повернувся до своєї «дореволюційної» точки зору – Україні можна брати у борг і надалі, аби направляти залучені кошти на фінансування бюджетного дефіциту.
«Згідно із підготовленим проектом держбюджету на поточний рік розмір дефіциту казни в порівнянні з минулим роком майже подвоюється і складатиме 20% ВВП. Хоча в проекті закону фігурує цифра 61,4 млрд грн. ( 5,7% ВВП) у доповненнях до основного документу фігурує геть інша сума – на 30,5 млрд грн. більша. Це витрати на рекапіталізацію банків, які не проходять за витратними статтями.
Крім того, офіційний показник дефіциту не відбиває реального стану речей. Оскільки уряд вочевидь завищив планові показники доходів бюджету. Отож, прихований дефіцит складає ще 30 млрд грн.», - розповідає екс-міністр фінансів Віктор Пінзеник.
Фальшиві показники в бюджетному законі уряд задекларував навмисно, аби виконати вимоги МВФ і поновити кредитне співробітництво.
Крім того, в команді Миколи Азарова не виключають можливості залучення кредитного ресурсу і з інших джерел, що лягатиме тягарем на наступні покоління.
Фатальність нинішньої ситуації полягає в тому, що нині ініціативи Миколи Яновича не зустрічатимуть жодного спротиву. Якщо найбільш згубні для економіки ініціативи премєра Тимошенко зупиняв президент Ющенко, то тепер в Україні нарешті з’явилося повне порозуміння між всіма гілками влади. Та тепер можна й засумніватись, чи таке воно корисне для країни.
Про те, чому така урядова політика постійно призводить до росту цін, читайте тут
