Ув'язнені Ейяф'ятлайокутлем. Як українці рятували іноземців, замкнених у Борисполі
У той час як діяльність ісландського вулкану з важковимовною назвою перекрила всі повітряні шляхи до Європи, українська громадськість виступила з несподіваною ініціативою. Попіл скував літаки в тому числі і в аеропорту «Бориспіль», що дуже обрадувало місцевих бариг. Проїзд на таксі до Києва виріс із 150 гривень до тисячі, пляшка мінеральної води, що і в звичайний час у аеропорту недешева, - до двадцяти. Ціни росли кожну годину.
Досвід спасіння іноземзів вивчав: Антон ЗІКОРА
За часів капіталізму попит народжує пропозицію, а в аеропорту тисячі людей застрягли на невідомий термін. Вони хотіли їсти, пити, спати і навіть сидіти: місць на всіх не вистачало.
Все це стало відомо українським блогерам, і вони вирішили допомогти іноземцям. Першим в Інтернет кинув клич Орест Білоус, керівник центру «Кругозір», що займається організацією вечірніх курсів «про все на світі».
Образливо було за себе: кому потім доводити, що ми, держава, аеропорт «Бориспіль» і таксисти - це зовсім різні речі. І незабаром ЖЖ, «Фейсбук», «Твіттер» та інші «Однокласники» об'єднали тих, хто хотів допомогти. Люди зідзвонилися і вирушили до «Борисполю».
- Ми тільки обурювалися тим, що в Москві під час терактів водії підняли ціни, і тут же побачили подібне явище у себе. Тому вирішили трохи пом'якшити удар по людях, - каже Орест.
Білоус приїхав в аеропорт на машині разом з трьома друзями. У «Борисполі» вони побачили розгублених іноземців. І якщо ті, хто молодше, допомогу шукали в Інтернеті, то ті, кому за сорок, абсолютно не знали, що їм робити в чужій країні без знання мови.
Почалася робота: активісти забрали до себе на нічліг близько тридцяти іноземців, у той час як пропозицій було не менше ста. Одна жінка, керівник фармацевтичної фірми, дала притулок чотирьом особам, хоча можливості дозволяли влаштувати двадцять. Серед тих, хто отримав допомогу, були німці, британці, поляки, шведи і кілька росіян. .
Європейці майже відразу з розумінням поставилися до ініціативи українців. Адже, наприклад, в аеропорту Парижа застряглих людей годували круасанами і роздавали розкладачки.
А шведська компанія «SAS» всім, хто не міг вилетіти з її квитками на руках, оплачувала 1500-1600 крон, тобто приблизно по три тисячі гривень. Це дозволяло жити в готелях у центрі Києва.
Росіяни до такої розкоші не звикли. І той факт, що по аеропорту ходять якісь люди і пропонують нічліг, здавалося їм занадто гарним, щоб бути правдою. Але незабаром і росіяни повірили в гостинність киян.
Активісти допомогли іноземцям здзвонитися з хостелами, де їм відповідали англійською, показали, що до міста можна добратися на автобусі всього за сорок гривень. Пояснили, як дістатися до вокзалу.
- Всі ми четверо знали англійську, а один з нас - польську, - згадує Орест. - Тому мої друзі взяли до себе двох поляків, які у них ночували. Потім їм допомогли взяти квитки на Львів, а звідти - за допомогою місцевих - до самої Польщі. Я залишався в аеропорту до ночі. Природно, у цей час офіційні служби нічого не робили, щоб допомогти людям. А наш «Аеросвіт» навіть не хотів віддавати своїм пасажирам гроші за квитки.
Так чи інакше, активісти відстояли честь країни, не побоїмося цих слів. І незабаром заслужена слава прийшла до них. Про акцію написали в англомовному «Kyevpost».
Потім Білоус подзвонили з Лондонського офісу ВВС, взяли інтерв'ю, пустили в ефір.
Двадцять мільйонів людей в усьому світі дізналися, що в Україні є нормальні люди. Несіть залікову книжку.
ТИМ ЧАСОМ:
Українські Новини повідомляють, що Асоціація лідерів туристичного бізнесу (АЛТУ) сумнівається у виплаті компенсацій туристам, які через скасування авіарейсів продовжили своє перебування у зарубіжних країнах.
При цьому асоціація констатувала, що туристична галузь виявилася неготовою до мінімізації для туристів наслідків природної катастрофи. На її думку, про це свідчать неузгодженість роботи профільних органів державної влади, включаючи МЗС. Яке диво!
