Програма уряду зіц-президента Януковича. Замість реформ - знову порожні обіцянки
Новий уряд України був затверджений 11 березня 2010 року - декларувалося, що в ньому зібралися фахівці, здатні виправити економіку України. Ці фахівці, знаходячись 2 роки в опозиції, виробили ясну і чітку програму дій, яку тепер готові реалізовувати. Давайте подивимось, що насправді вийшло з цих обіцянок.
Рахував: Володимир РАППОПОРТ
Протягом місяця був обіцяний бюджет. Насправді ж головний фінансовий документ був представлений у ВР 23 квітня, і на 27 квітня - день голосування за нього в Раді - текст не був оприлюднений.
Втім, 14 квітня була представлена «Державна Програма економічного та соціального розвитку України на 2010 р.». Цей документ для аналізу не менш цікавий, чим бюджет.
В бюджеті містяться цифри і баланси. А в Програмі повинні бути концептуальні підходи і інструменти їх реалізації. Все те, що, знаходячись в опозиції, професіонали виробили для поліпшення економіки України.
Перший розділ програми «Оцінка тенденцій економічного розвитку у 2009 році». Оцінка точна і правильна, в ній повторене все те, що казали і писали минулого року з приводу дій попереднього уряду.
Програма наводить перелік проблем економіки і соціальної сфери. Це - дефіцит бюджету, брак ресурсів банків, борги держави, і приватного сектора.
Звертається увага на структурні диспропорції в економіці. Такі, як висока частка експорту, особливо в традиційних галузях.
Орієнтація зовнішньої торгівлі на країни СНД.
Старіння населення.
Непридатна система пільг, незадовільна якість послуг.
Несприятливе бізнес-середовище.
Низька конкурентоспроможність економіки, погане корпоративне управління, недостатній рівень прибутку від власності.
Цікавить, проте, як і на що це все збираються міняти.
Автори програми попереджають, що за рік вони всі проблеми не вирішать. Але встигнуть оздоровити фінанси і банківську систему, почати інституційні реформи.
Однак після прочитання програми повністю створюється враження, що її аналітичну частину писали одні люди, а конкретні заходи описували зовсім інші. Тому що нічого нового для реалізації амбітних планів не передбачено.
Головний пріоритет уряду – оздоровлення державних фінансів. Мета – довести дефіцит Держбюджету 6% і забезпечити неемісійні джерела покриття. Не дуже амбітна мета - дефіцит дуже великий, з таким фінанси не оздоровиш.
Як інструмент запропоновані всі ті заходи, які вже озвучувалися останніми роками.
Наприклад, скорочення державних програм, які все одно не фінансуються. Правильна міра, але на ній багато не заощадиш .
В документі залишилися 112 державних програм. Суми за програмами не розписані.
Назви загальні – програма розвитку промисловості (всієї), потім окремі програми по машинобудуванню, гірничо-металургійному комплексу.
Є окрема програма по виробництву бурового устаткування.
Більшість із них тягнуться 5-10 років і більш. Схоже, що ніякого реального скорочення програм не проводилося, чиновники вписали все, що хотіли.
Пропонується скоротити фінансування бюджетної сфери за рахунок скорочення пенсіонерів. Скільки ми таких скорочень вже бачили?
Далі пропонуються заходи в податковій сфері. Податки зменшити, обсяги збирання підвищити. Обкласти предмети розкоші. Запровадити електронну звітність. Все знайоме, нічого нового.
Тим паче, що вже оголошено – в 2010г. скорочення податків не буде. А підвищення і посилення збирання буде.
Коли ці заходи будуть упроваджені, як вони поліпшать фінанси і як узгоджуються з обіцяним зменшенням податкового тиску, незрозуміло, напевно, і самим авторам.
З метою поліпшення фінансового стану Нафтогазу пропонується «розробити детальний план стабілізації фінансового стану та реформування НАК Нафтогаз України», а з метою зменшення дефіциту Пенсійного фонду – скоротити пільговиків.
Як? Не уточнюється. І це програма фінансової стабілізації, в якій один із заходів – розробити програму фінансової стабілізації?
В сфері приватизації пропонується скасувати укази попереднього Президента і прийняти нові Закони, зробити процес прозорим, ефективним і швидким.
Ви не пам'ятаєте, чи був у нас Уряд, який би обіцяв щось інше? Як саме це буде зроблено, не пояснюється.
Цікава пропозиція позбавити права надавати адміністративні послуги підприємства без бюджетного статусу і передати всі ці права міністерствам і відомствам.
Як тільки це узгоджується з розпорядженням вже нового Мінекономіки отримувати для участі в тендері обґрунтування ціни у певних приватних фірм ?
Як бачимо, написати в програмі правильні слова – не складно. А виконати даний пункт обіцяв багато хто, та ні у кого не вийшло.
Схоже, і у нового Уряду хороші слова і реальна практика йдуть паралельно, не перетинаючись.
Візьмемо, наприклад, напрям оздоровлення банківської системи. Вести моніторинг, розробити механізми стимулювання кредитної активності, сприяти активізації кредитування сільського господарства, бла-бла-бла. На такому рівні написати програму може половина населення.
Напрям стимулювання інвестицій. Приведений перелік законопроектів, які слід прийняти. Що в них повинно бути і як вони допоможуть інвестиціям, не вказано.
Дерегуляція підприємницької діяльності описана детальніше. Нам обіцяють скоротити узгодження і ліцензування, підсилити відповідальність чиновників за порушення при видачі дозволів, відмінити обов'язковість декларацій відповідності, які виробники реєструють в Держстандарті.
Це все корисні заходи, але вони вимагають розробки відомствами проектів законів і Інструкцій. Коли вони будуть розроблені, можна буде говорити про відповідність декларацій дійсності. Поки їх немає. А то, що зараз розробляє Держкомпідприємництво, без гумору сприймати складно.
У кожній області намічено створення двох індустріальних парків. Передбачається створення спеціальних митних зон. Митній службі передбачається передати всі види контролю на кордоні, що розумно. Обіцяють змінити митні збори.
Це - вся конкретика по напрямах.
Пріоритети соціально-економічної політики в основному зводяться до переліку законів та державних програм.
По кожному пріоритету вказані благородні цілі. І названі перспективні цифри, що незрозуміло звідки узялися.
І далі – перелік законопроектів, постанов Кабміну які розроблять чиновники відповідних відомств.
Для прикладу наведемо пункт 1.2.1. Підвищення реальних доходів населення та зниження кількості бідного населення. Тут намічено 2 заходи – подати закон «Про затвердження Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010-2015 роки» і розробити нормативно-правовий акт щодо затвердження заходів з питання погашення заборгованості із заробітної плати.
Все це заплановано на травень. В результаті, не дивлячись на обіцянку скоротити кількість державних програм, тут же заплановано прийняти нову. Що буде написане в програмах і як намічені заходи допоможуть підвищити доходи населення, не вказано.
Чудовий - на папері - пункт по ліквідації монополій ЖЕКів, намічено збільшити кількість ОСББ на 9.6%. За рахунок чого? Як змогли так точно підрахувати збільшення? Не ясно. І так по всіх напрямах життя держави.
Позитивні заходи заплановані в пункті по реформуванню відносин власності. Проте, публічний реєстр майнових прав, поземельна книга і інші важливі заходи намічені на 4-й квартал, причому тільки розробити закони. Коли все це обговорюватиметься, прийматиметься і упроваджуватиметься, і який вигляд в результаті буде мати, невідомо.
Підвищення енергоефективності. Намічено скоротити енергоємність ВВП на 3.3%. За рахунок чого?
У цьому пункті заплановано прийняти 10 документів різного змісту, причому їх розробка передбачається в 2-му півріччі. Як вони зможуть вплинути на енергоефективність цього року?
Дай Бог, щоб їх цього року просто прийняли. А як вони впливають на енергоефективність взагалі, ми повинні повірити на слово авторам програми, ніяких роз'яснень немає.
Цікаво починається пункт, присвячений промисловій політиці. Вітчизняна продукція не конкурентоздатна навіть на внутрішньому ринку. Імпортується продукції більше, ніж споживається, вітчизняне виробництво незначне і працює на склад. Як же збираються змінити ситуацію?
Ось пункт по зменшенню залежності від імпорту і підвищення конкурентоспроможності продукції. Виявляється, для цього треба в 4-му кварталі прийняти дві Постанови Кабміну і розробити один закон.
Одна Постанова затвердить кількісні критерії віднесення продукції до високотехнологічної, інша затвердить техрегламент для розробки і виробництва машинобудівної продукції по держзамовленню. А закон затвердить Держпрограму розвитку наукоємких технологій. Це до пункту про скорочення Держпрограм.
Наявних програм по промисловості і машинобудуванню, мабуть недостатньо. Як це все послабить залежність від імпорту, кожен може вирішити для себе сам.
Всі спроби знайти в програмі хоч натяк на інституційні реформи, на вирішення задач зміни структури і географії експорту закінчилися нічим.
Їх тут немає. Декларації, констатація незадовільного положення. І набір підготовлених або запланованих чиновниками поточних заходів. Ці заходи явно готувалися раніше і ніяк не пов'язані з деклараціями про реформи.
Вивчення програми залишило важке враження. Адже уряд – не аналітичне агентство, а орган виконавчої влади Аналіз недоліків повинен супроводжуватися інструментами їх подолання.
Політики, що позиціонують себе як професіонали і прагматики, за два роки опозиції повинні були б прийти в уряд з готовими програмами змін по галузях і сферам життя. З готовими проектами законів і постанов.
Нічого цього не виявилося і державна програма економічного і соціального розвитку на 2010 року ще раз це підтвердила. Вона проголошує фінансове оздоровлення і початок реформ. Але не містить ні того, ні іншого. Це, в кращому разі, внутрішній документ, план дій для виконавців різних відомств. Парламенту тут взагалі нема чого затверджувати.
