Реформа адмінсудів: собі залишили прибуткові справи, а тих, хто шукає правди - за борт!
Адміністративні суди, які були створені для суперечок громадян із державою, тепер цю функцію не виконують. Основна кількість позивачів у адмінсудах - були переважно соціально незахищені категорії громадян (пенсіонери, борці з чиновниками та інші правдолюбці), які не здатні в принципі сплачувати багатотисячні хабарі. Зараз їхні справи віддають у звичайні суди - натомість у адміністративних судів залишилось "прибуткові" справи на кшталт суперечок про відшкодування ПДВ.
"Реформу" адміністративних судів роз'яснює: Олександр СЛАВСЬКИЙ, юрист
В березні вступив у силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», яким Верховна Рада України передала справи про соціальне забезпечення до загальних судів, і розглядатись вони будуть в порядку цивільного судочинства. До цього вони розглядались загальними та адміністративними судами, в рамках адміністративного процесу.
Мабуть, необхідно трохи пояснити різницю адміністративного та цивільного судочинства.
В порядку цивільного судочинства розглядаються переважно суперечки між громадянами, а також між громадянами та підприємствами. Наприклад, стягнення заборгованостей, або сімейні справи, або приналежність квартири, майна тощо.
Адміністративне судочинство призначене для розгляду суперечок між громадянами та державними структурами, чиновниками і органами місцевого самоврядування. Через цю свою функцію адміністративний суд повинен мати додаткові гарантії незалежності від впливу чиновників різних рангів.
Сам характер суперечки між людиною і державним органом ставить у нерівні умови сторони, оскільки вплив чиновника (органу) на людину контролюється лише іншим чиновником (органом).
Тому адміністративне судочинство в організації процесу судового розгляду відрізняється від цивільного судочинства. Адміністративний процес надає більшу перевагу позивачу (адже найчастіше позивачами є громадяни).
Тепер розглянемо негативні для громадян аспекти передачі підвідомчості справ з адміністративного до цивільного судочинства.
Перша зміна – вартість позову.
Вартість позову складається з судових витрат і витрат на так зване "інформаційно-технічне забезпечення". У адміністративному судочинстві не потрібно сплачувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Цивільне судочинство передбачає цю сплату - наразі це 37 гривень, але цю суму постійно хочуть збільшити.
Прийнятий закон збільшує вартість подання позову - а це додаткова перепона на шляху до встановлення правосуддя.
Інша, й більш важлива, різниця – ставлення суду до сторін. Основний принцип цивільного судочинства – рівність сторін. Що це означає? Суд розглядає позов тільки в рамках позовних вимог та виносить рішення тільки на підставі законодавства України та поданих сторонами доказів, доводів. Суд не може самостійно вимагати документів, суд не захищає жодну зі сторін. Суд лише оцінює подані сторонами докази, та, виходячи з них, встановлює рішення суду.
Натомість у адміністративному судочинстві позивач (найчастіше – громадяни або юридичні особи) знаходиться в більш вигідній позиції. Одна з функцій адміністративного суду – захист прав та свобод людини і громадянина від незаконних дій державних органів.
Саме відповідач, держаний орган, повинен доводити законність та обґрунтованість свого рішення, яке не задовольняє позивача.
Крім того, державний орган повинен надавати до суду всі матеріали та документи, які стосуються справи.
Державний орган, в рамках адміністративного судочинства, не може вимагати недопуску засобів масової інформації до залу судового засідання. Крім того, суд може вийти за рамки позовних вимог, та самостійно вимагати подання додаткових доказів, документів.
Тобто, передаючи справи про соціальне забезпечення з адміністративного до цивільного судочинства, Верховна Рада України встановила додаткові перепони для встановлення правосуддя за цими справами, звузила права та переваги громадян у таких процесах.
Перейдемо до позитивних сторін.
Суди стають територіально ближче до людей. Суди, в які подається первинний позов, не змінились – такі справи розглядали й розглядатимуть загальні районні та міські суди.
Натомість суди, в яких первинне рішення суду оскаржуються в апеляційному порядку, тепер розташовані в кожній області, і для пред’явлення та розгляду апеляційної скарги позивачу не має необхідності відвідувати суд, який можливо розташований в іншій області.
Адміністративних апеляційних судів лише шість, і вони обслуговують по декілька областей, що ускладнює доступ до апеляційного провадження – до них треба їздити (наприклад, з Херсону до Одеси, або з Чернівців до Львова). Апеляційні суди цивільної юрисдикції натомість знаходяться у кожній області, тобто їхати треба тільки до обласного центру.
Окремо варто сказати, що загальна система судів, в якій нині будуть розглядатись справи щодо соціального забезпечення, краще укомплектована суддями.
Однак, кількість справ, які адміністративні суди зараз передадуть до цивільних, настільки велика, що це суттєво затягне суди.
Наприклад, обласні апеляційні суди прийняли для себе рішення «консервувати» справи, які передаються з адміністративних судів. Це означає, що ці справи не будуть розглянуті майбутні півроку-рік.
Крім того, якщо апеляційним судам цивільної юрисдикції не збільшать кількість суддів, то строк розгляду апеляційної скарги збільшиться в декілька разів.
Для порівняння: протягом 2009 року апеляційним судами розглянуто 112323 цивільних справ за апеляційними скаргами. А адміністративними судами - 233027 апеляційних скарг, серед яких 84% - це саме справи щодо соціального забезпечення. Простий підрахунок підштовхує до ідеї, що обласні адміністративні суди будуть розглядати справ в декілька раз більше, що, зрозуміло, призведе до затягування судових процесів.
Окремий аспект – це нівелювання значення адміністративних судів.
Справи, які 10 березня були передані до судів цивільної юрисдикції, за логікою та теорією права носять саме адміністративний характер й повинні розглядатись саме в адміністративних судах.
Після передачі левової частини справ до цивільних судів адміністративні суди розглядатимуть незначну кількість, в порівнянні з іншими судами, справ.
Тоді незрозуміло, нащо потрібна окрема система адміністративних судів. Можливо, лише для виборчих спорів? А можливо, це взагалі шлях до ліквідації системи адміністративних судів. Фактично, наразі, від адміністративних суддів залишається лише назва.
Я намагався розібратись в мотивах прийняття Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами». В цьому питанні у всіх думки різні.
Юристи й адвокати кажуть, що можливо основною підставою для передачі справ зі адміністративного до цивільного суду стало наближення всієї системи судів до громадян. Однак визнають, що прийняття такого рішення без чиєїсь вигоди майже неможливе.
Судді загальної системи судів, яким ці справи перейшли, зазначають, що передані справи найменш корупційні, а тому адміністративним суддям вигідно позбутись марудних, але не дохідних справ.
Тобто основна кількість позивачів - це соціально незахищені категорії громадян, які не здатні в принципі сплачувати багатотисячні хабарі. Натомість у адміністративних судів залишилось, наприклад, повернення ПДВ, або податкові справи – які називають основним засобом незаконного збагачення суддів, наприклад того ж Зварича (в минулому – голова Львівського апеляційного адміністративного суду, зараз – утримується в слідчому ізоляторі).
Судді адміністративних судів, які й передали справи щодо соціального забезпечення, кажуть про вимивання, скорочення функціональності адміністративних судів і навіть загрозу їхнього знищення.
