Останні секунди президентського Ту-154: реконструкція подій, яку зробили поляки
...В польоті зі швидкістю 280 км/г (а саме так Ту-154 заходить на посадку), літак долає 78 метрів за секунду. Проліт останнього кілометра перед смугою займає 13 секунд, а зниження зі 100 метрів до поверхні землі - близько 30 секунд. Ці цифри вказують, як мало часу має екіпаж на оцінку ситуації і прийняття рішення під час посадки...
Розшифровка "чорних" скриньок польського урядового Ту-154 завершена. Полковник Пьотр ЛУКАШЕВИЧ, начальник навчального підрозділу польських ВПС реконструює для газети "PolskaTimes" катастрофу під Смоленськом.
...Екіпаж знав про несприятливі атмосферні умови, але його рішення садовити літак не було невірним, оскільки офіційно аеропорт "Сєвєрний" не був зачинений.
Маневр заходу на посадку був виконаний бездоганно, доки літак не сягнув висоти 100 метрів на відстані 2 км від початку стартової смуги. Саме там розігралася драма: протягом 30-40 секунд, півтора кілометрів і 100 метрів висоти.
Чинником, який призвів до катастрофи, була висота польоту.
Літак досягнув висоти прийняття рішення на відстані 2 км від початку смуги і при цьому утримував вірну позицію на глісаді, до якої диспетчер не мав зауважень - аж до висоти 100 метрів, після чого й розпочалася трагедія.
Літак раптово почав ніби пікірувати - сильно збільшивши кут нахилу до землі і швидкість зниження. Це вочевидь не є той маневр, який літак має виконувати так близько до землі, до того ж в умовах туману.
Очевидно, екіпаж мав логічний привід так чинити - виконуючи політ у хмарах, без наземних орієнтирів і за приладами.
Що ж змусило екіпаж збільшити швидкість зниження? Тільки одне - раптове збільшення висоти польоту.
Барометричний висотомір (він працює, вимірюючи атмосферний тиск) був виставлений екіпажем правильно і показував справжню висоту польоту - про це свідчить той факт, що до висоти 100 метрів Ту-154 ідеально дотримувався необхідної глісади зниження.
Річ у тім, що перед смугою смоленського аеродрому є широкий яр глибиною 60 метрів. Ще один прилад для вимірювання висоти - радіовисотомір (він працює як локатор, посилаючи вниз електромагнітні хвилі і приймаючи їх відбиття) - показав раптове зростання висоти. Таке зростання дуже заважає останній перед посадкою фазі польоту.
Інформація радіовисотоміра була розтлумачена екіпажем як підйом літака, тому пілоти збільшили швидкість зниження.
Не бачачи землі, пілоти не розуміли, що цього разу не літак піднімається, а земля віддаляється від нього. Вони повірили показанням радіовисотоміра, пам'ятаючи, що барометричний висотомір працює з певною затримкою.
Показання радіовисотоміра почали зменшуватися з такою ж швидкістю, як перед цим збільшувалися. Переліт через яр шириною біля кілометра тривав не довше 12 секунд. За цей час екіпаж побачив землю або зорієнтувався в ситуації за іншими приладами, і спробував зарадити небезпеці, різко збільшивши висоту польоту.
Але для того, щоб двигуни, які під час посадки працюють у значно менш потужному режимі, набрали максимальної потужності, забракло біля 5 секунд. У момент падіння лайнер встиг набрати лише 60% необхідної для зльоту потужності.
Кілька секунд літак летів низько над зростаючим схилом яру, зачіпаючи шасі і нижньою частиною корпусу гілки кущів і дерев.
Коли капітан зрозумів, що подальший зліт літака є неможливим, і за мить відбудеться зіткнення із землею, він спробував посадити лайнер "на черево", припіднявши носову частину.
Остаточним чинником катастрофи став удар крила об дерево.
Внаслідок удару літак раптово відхилився ліворуч, а втрата частини крила призвела до того, що позиція літака змінилася - він нахилився і спершу вдарився об землю зламаним крилом, потім хвостовою частиною, після чого перекинувся і його закрутило довкола осі.
Горішня частина копусу літака є найменш захищеною - і те, що саме вона прийняла на себе основний удар зіткнення, звело до нуля шанси пасажирів Ту-154 врятуватися.
Двигуни відлетіли, літак розвалився на частини і спалахнув.
Повністю реконструкцію катастрофи читайте тут
За матеріалами, що є у розпорядженні польських видань, під час катастрофи в кабіні літака Леха Качиньського була стороння людина. За попередніми даними, це міг бути директор дипломатичного протоколу Міністерства закордонних справ Польщі Маріуш Казан.
Окрім нього, в кабіні Ту-154 були четверо членів екіпажу: командир, другий пілот, штурман і бортінженер.
