Початок кінця кризи
Світові економісти обережно усвідомлюють, що кінця світу поки що не відбулося. А дехто попереджає про небезпеку ейфорії від цього усвідомлення. “Фінансова катастрофа швидко забувається, - пише Гелбрейт. - Коли через якихось кілька років складаються практично ті самі обставини — люди вже не пам”ятають, що сталося попереднього разу, і знов наступають на ті самі граблі.”
Тому якщо нинішня криза і справді починає минатися — можемо очікувати нової через якихось десять років. “І так сiм раз”, як у тому анекдоті.
В Європі стали більше продавати
Імовірно, криза дійшла до початку свого кінця. Добрий знак у світовій економіці побачив президент Європейського Центрального Банку Жан-Клод Тріше. За його словами, це стосується не лише єврозони, а й деяких інших великих країн світу.
На зустрічі Організації Економічного Співробітництва і Розвитку, Тріше зазначив, що спад економіки Франції, Італії, Великобританії і, що дуже важливо, Китаю на даний час завершився. Виглядає на те, що в цих країнах уже навіть почався деякий підйом.
Як зазначає газета Financial Times, в останні кілька тижнів спостерігалося також покращення очікувань бізнесменів і пожвавлення попиту споживачів. Клієнти знову починають робити замовлення, а кількість непроданих товарів на складах повільно, але зменшується.
Штати продовжують падати
Ще наприкінці квітня головні банкіри та міністри фінансів розвинених країн, які зустрілись у Вашингтоні, а також Міжнародний Валютний Фонд, стверджували, що економіка продовжуватиме скорочуватись, а відновлення її можна очікувати лише з 2010 року. Сам Тріше раніше застерігав, що економічна активність у 16 країнах єврозони залишатиметься дуже слабкою і повільно почне одужувати, знову ж, лише впродовж 2010 року.
Але зараз, за виразом Financial Times, світ знову виявив, що досі дихає. Раніше ознаки нової активності більшість банкірів відмовлялися помічати — боячись, що молоді паростки в економіці незабаром зав'януть і загинуть. Тепер усе більше фінансистів дозволяють собі висловлювати більший оптимізм.
У будь-якому разі, пожвавлення відбуватиметься дуже поступово. Але вже можна сказати, що в багатьох економічно потужних країнах спад уповільнився — а в деяких графік економічної активності пройшов через свою найнижчу точку. Серед економічно розвинених країн падіння виразно продовжується лише у США.
Слід також враховувати, застерігає ОЕСР, що падіння, яке вже сталося, встигло завдати значної шкоди — в тому числі й очікуванням бізнесменів, а тому й їхній сміливості в нових починаннях. Тому одужання буде тривалим. Але — воно, скоріш за все, вже починається.
Особливо західних аналітиків радує те, що ознаки підйому з'явилися в Китаї
Інфографіка: Файненшл Таймс
Так що на сьогодні кінець світу, схоже, відміняється. Ознаки відновлення оптимізму можна побачити в останніх кроках основних діячів ринку. До інвесторів поволі повертається впевненість: вони виявили, що після майже-смерті минулої осені вони досі живі.
Німецький приклад:
"якість падіння змінилася"
Візьмімо для прикладу економіку Німеччини. Після різкого падіння минулої осені, у березні 2009 року графік вперше залишився на одному рівні. У цьому ж місяці вперше після вересня 2008-го було зафіксовано зростання експорту на — правда, лише на 0.7 відсотків порівняно з лютим 2009-го. Дані за наступні місяці покажуть, чи починає крива рости — але оптимізм навіть це незначне покращення вже викликало неабиякий. “Ми залишили вільне падіння позаду”, - стверджує Йорг Кремер, головний економіст Коммерцбанку (Commerzbank) у Франкфурті. - “Якість падіння тепер цілком інша”.
Масштаб скорочення активності за останні вісім місяців залишив помітні шрами на німецькій економіці: очікується, що як мінімум до кінця цього року вона залишиться в гіршому стані, ніж, скажімо, економіка Великобританії чи США. Залежність Німеччини від експорту — передусім, машин і устаткування до країн, що розвиваються — зробила країну особливо вразливою до різкого падіння попиту та заповільнення бізнесу в цілому світі. У лютому та березні рівень промислового виробництва перебував у Німеччині на найнижчому рівні з середини 1999 року — кінця минулої фінансової кризи.
Падіння виробництва та зростання безробіття очікуються й у наступні кілька місяців. Але економісти передбачають, що рівень падіння буде значно меншим, і цілком можливо, що вже в цьому році ВВП країни знову почне зростати. Автопром Німеччини, завдяки зусиллям уряду країни, вже почав швидко рости: в Німеччині запроваджено фінансові заохочення для тих, хто обмінює стару машину на нову.
Економіст Дірк Шумахер стверджує, що сам розмір німецької економіки означає, що “крок назад середнього розміру для нас — доволі великий”. На його думку, те саме стосуватиметься навіть невеликого кроку вперед — з огляду на сам розмір економіки, він може виявитися більшим, ніж зараз очікують. Так, будівництво вже виросло на 7.6 відсотків — можливо, це пов”язано з покращенням погоди навесні.
"Нова фінансова ейфорія":
скоро наступимо на ті ж граблі?
Те, що відбувається зараз, вже було описано у книзі Джона Кеннета Гелбрейта (Galbraith) “Коротка історія фінансової ейфорії”. Як стверджує сайт Real Clear Politics, останні кілька тижнів серед інсайдерів фанансового світу на Волл-Стріт відчувається саме вона — ейфорія. Навіть не зважаючи на те, що за перший квартал 2009 втратили роботу 539 тисяч американців.
"УРЯД. Якщо ви думаєте, що проблеми, які ми створюємо, серйозні, просто почекайте, які шляхи вирішення цих проблем ми запропонуємо"
Книга була написана у відповідь на падіння ринку в 1987 року. Вона досліджує те, як зароджуються фінансові мильні бульбашки і чому вони ніколи нікого нічому не вчать навіть після того, як із луском лопаються. Гелбрейт розглядає найяскравіші приклади таких бульбашок, починаючи з тюльпанової лихоманки 17-го століття і закінчуючи 1987-м роком.
Автор досліджує психологію, яка лежить за циклом ріст-падіння, і описує те, що він називає “надзвичайна короткість фінансової пам'яті”. Це поєднується з незнанням історії і призводить до бездумних кроків, таких як купування чужих боргових зобов”язань у надії отримати в майбутньому прибутки на відсотках з цих боргів. Адже, як відомо, саме це стало безпосередньою причиною нинішньої фінансової кризи.
“Фінансова катастрофа швидко забувається, - пише Гелбрейт. - Коли через якихось кілька років складаються практично ті самі обставини — люди вже не пам”ятають, що сталося попереднього разу, і знов наступають на ті самі граблі.”
Тому якщо нинішня криза і справді починає минатися — можемо очікувати нової через якихось десять років. “І так сiм раз”, як у тому анекдоті. Аж поки щось не зміниться в самій фінансовій системі світу: не буде створено запобіжників, не буде заборонено масові спекуляції на неіснуючих активах у надії на надприбутки в майбутньому.
Джерела: FT i Real Politic
Переклав: Артем Чапай