Сполучені Штати Мексики. Скромні враження (Оновлено 29 серпня)
Так сталося, що ми з товаришами зараз мандруємо по Мексиці - країні, про яку чув багато доброго, так що аж боявся розчаруватися. Поки що не було в чому розчаровуватися. ))
Ясно, що бачу я небагато і часто побіжно. Але головне враження непомильне - тут є той здоровий пофігізм, котрий робить стосунки між людьми добрішими.
Мексика справді схожа на Україну, тому тут почуваєшся як удома. Тільки гори більші і океан замість моря.
Фоток поки що не буде - почеплю, як доберуся до нормального нету.
17 СЕРПНЯ
Трансатлантичний переліт нагадує поїзд "Львів-Луганськ". 12 годин, то холодно, то душно, запах перегару і шкарпеток вперемішку з запахом їдла. Наостанок наш боїнг так припечатало до бетону, що капітан навіть не вийшов пасажирів проводжати.
Перше враження від Мексики - "всім пофіг". Написано "не заходьте за обмежувальну лінію" - всі заходять, включно з офіційними особами. Всюди в аеропорту позначені "areas de fumadores" - "зони курців". Там курять, але курять і не тількі там, навіть менти.
Класне метро в Мехіко - багато вагонів, станцій і на гумових колесах. Правда, може зненацька різко зупинитися одразу ж після початку руху або простояти ні з того, ні з сього 15 хвилин на одній станції. Але всім пофіг ))
Всюди в метро якісь виставки - довідки, фото, картини та інші артефакти. Слоган "Метро - це культура". На станції "Раса" довжелезний пересадочний перехід має назву "Тунель науки". Особливо вражає астрономічна ділянка - тунель затемнено і на стінах і стелі влаштовано справжнісінький планетарій.
18 СЕРПНЯ
Люди тут дуже привітні - може, тому, що в нас одразу впізнають немісцевих. В Мехіко майже всі знають Україну - в тому числі й через якісь міфічні "контрабандні українські цигарки" (вони нібито дешевші за найдешевші місцеві, які коштують біля 20 гривень).
Незнання мови дуже кумарить. Я за освітою латиніст і конструюю речення за латинсько-англійським зразком. Іноді вгадую, іноді ні. Скажімо, "dinero" - це "гроші", а не "обід" ) Тому активно зубрю лексику.
"Pais petrolero - pueblo sin dinero" - "Нафтова країна, а народ без грошей". Місцева приказка. Тут монополія на АЗС - тільки державний "ПеМекс". Два види бензину - 87-ий і 92-ий, коштують десь 6-7 грн за літр.
Так що завтра спробуємо взяти напрокат машину і поїдемо на Тихий океан.
19 СЕРПНЯ
Я тут круто підвищив рівень поки що незначної водійської майстерності - завдяки пробкам НА ТРАСАХ на виїзді з Мехіко, але в першу чергу завдяки численним лежачим поліцейським. Вони тут називаються обмежувачами швидкості - reductores de velocidad - бувають різної форми, довжини і висоти, і дуже розробляють навики роботи з коробкою передач ))
Також я навчився їздити в горах, в горах у дощ, і в горах у дощ увечері.
На туалеті в придорожній забігайлівці: на чоловічому - сонечко, на жіночому - квіточка ))
В іншому сільському кафурику - Еміліано Сапата під деревяною рамою від дзеркала. Як у нас Шевченка вішають. І гасло - Zapata vive, Lucha sigue. "Сапата живе, боротьба триває".
Все, наразі маємо їхати далі, оновлю пост за кілька днів. До зустрічі в ефірі, і хай живе українсько-мексиканська дружба.
29 СЕРПНЯ
Друзі, вибачте, що не оновлюю пост. Ми багато пересуваємося і такими місцями, де не завжди є інет або нема часу ним користуватися. За кілька днів повернемося в Мехіко, і я обіцяю знайти кілька годин, щоб написати хоча б частину вражень.
А може, й не знайду. Тому що мексиканський принцип "Всім пофіг" є дуже заразним, ггг ))
Muchas gracias por su comprensión.
