Обама запроваджує жорсткіший контроль над банками. Заважає лобі з Уолл-стріт

Обама планує посилити роль Федеральної резервної системи, збільшити повноваження уряду та регуляторів фінансового ринку у сфері контролю за банками. За словами президента США ці пропозиції «є найсерйознішим переглядом фінансової регуляторної системи» з часів Великої Депресії.

До цього американський уряд боровся з наслідками кризи, надаючи чималі кошти приватному бізнесу, який опинився на межі банкрутства. Так відразу після початку кризи, восени 2008 року американські банки отримали від уряду 250 мільярдів доларів. В обмін на ці гроші уряд забрав акції цих банків та зобов’язав банки обмежити доходи своїм топ-менеджерам.

Бізнес-акули з Уолл-стріт не хочуть щоїх махінації контролювала держава

Окрім банків, фінансову допомогу уряд надав корпораціям Дженерал Моторс та Крайслер, котрі теж переживають не кращі часи. Точну кількість установ які прийняли участь у програмі міністерство фінансів не називає, станом на червень їх кількість перевищила 600.

На початку червня стало відомо про десять банків, які викупили свої акції у держави. Вісім з них пройшли так званий «стрес-тест», який визначив їх здатність зібрати необхідний капітал для викупу акцій у приватних інвесторів, не використовуючи державних гарантій. Причина, через яку банки поспішають розпрощатись з допомогою уряду полягає в обмеженнях накладених на плату топ менеджерам. Багато банкірів, з тих хто прийняв урядову допомогу, скаржаться на те, що талановиті професіонали надають перевагу іншим компаніям, де ці обмеження не діють.

З іншого боку Обаму критикують за занадто поблажливе ставлення до банкірів

Викупивши акції, банки повернули казні 68 мільярдів доларів, а ще 1.8 мільярди бюджет отримав з дивідендів. Окрім цього, в рамках угоди про урядову допомогу, банки зобов’язались продавати акції уряду не за ринковою, а за окремо визначеною ціною. З покращенням економічної ситуації, ринкова ціна таких акцій почала зростати. І тепер уряд може або викупити акції за ціною нижчою за ринкову і отримувати дивіденди, або продати зобов’язання назад банками, у відповідності до ринкових цін і також отримати прибуток.

Ремонт фундаменту: держава посилює контроль

Але новина про те, що деякі банки викупили свої акції в уряду не стала приводом для відкорковування шампанського. «Те що банки повернули гроші не означає, що неприємності позаду», - сказав президент Обама. Три найбільші банки США – Cіtіgroup іnc., Bank of Amerіca Corp., Wells Fargo & Co – не отримали урядового дозволу повернути гроші і отримати свої акції. На думку фахівців це може статися лише через декілька років.

В цих будинках народилася фінансова криза, яка поширилася на увесьсвіт

Багато експертів вважали викуп банками своїх акцій у держави передчасним кроком, а сценарії покладені в основу стрес-тесту занадто оптимістичними. Найголовніший аргумент критиків полягав в тому, що рекапіталізація була направлена на подолання наслідків, а не причин кризи.

Тому аби боротися з наслідками, а не усувати причини Білий дім розробив документ «Реформа фінансових регуляторів: Новий фундамент». За словами Обами цей документ було створено «аби звернути увагу на системні слабкості, які призвели до нинішньої кризи, та для того щоб бути певними, що з вирішення цих проблем дозволить запобігти подібній кризі в майбутньому». «Відсутність працюючого регуляторного режиму в багатьох частинах фінансової системи, та відсутність такого режиму над всією фінансовою системою в цілому, привела нас до катастрофи».

Згідно з планом Білого Дому значно розширюються повноваження Федеральної резервної системи. Так, запропоновано розробити механізм, який дозволить уряду отримувати контроль над великими фінансовими компаніями. Будь яка фінансова компанія, падіння якої може вплинути на всю фінансову систему країни буде знаходитись під пильним наглядом американського Центробанку.

Федеральна резервна система США. В цій установі мали знати усе пр фінасові операції банків. Але не знали

Також Федеральній резервній системі, разом з допоміжними агенціями, доручено слідкувати за виникненням можливих системних ризиків. Також пропонується створити Агенцію з фінансового захисту споживачів. Цей орган матиме широкі повноваження щодо таких фінансових продуктів, як іпотека чи кредитні картки. Також Агенція буде займатися фінансовим лікнепом споживачів. Окрема рада при міністерстві фінансів буде слідкувати за новими продуктами на фінансовому ринку, та повідомляти про нові ризиковані продукти чи тенденції.

Недоліки красивого плану

Пропозиції, щодо реформування фінансового ринку займають вісімдесят вісім сторінок, і стосуються регуляції діяльності фінансових фірм, регуляції фінансових ринків, захисту споживачів та інвесторів, надання уряду більших можливостей під час кризи та пропозиції щодо міжнародного фінансового ринку. Прихильники Обами порівнюють цей план з планом Рузвельта, який дозволив Сполученним Штатам подолати Велику Деперссію.

Але на думку критиків, Рузвельт не боявся розлютити банкірів непопулярними заходами, якщо це було в інтересах держави. Обама ж занадто поблажливий по відношенню до великого бізнесу.

Так, запропоновано утримувати 5% кредитного ризику з фінансових компаній які іпотечні кредити. Мета очевидна — підвищити відповідальність подібних компанії (серед яких сумнозвісні збанкрутілі гіганти Freddі Mac та Fannі Mae) перед інвесторами і змусити їх ретельніше ставитись до забезпечення цінних паперів, які вони продають. Втім керівництво компаній отримує великі прибутки від випуску та продажу цінних паперів забезпечених кредитами і 5% - замала цифра, щоб втримати компанії від ризикованих операцій.

Проблема винагород та компенсацій топ-менеджерам від короткотривалих операцій на думку адміністрації Білого Дому була однією з важливих причин нинішньої кризи. Втім, план Обами не дає конкретних деталей, а лише пропонує федеральним регуляторам розробити стандарти та рекомендації, згідно яких буде встановлюватись винагорода керівникам фінансових компаній.

Також викликає сумнів і ефективність збільшення повноваження Центральному банку. «На даному етапі впевненість у Федеральній резервній системі є невеликою», - заявив голова комітету Конгресу з банківської діяльності, демократ Кріс Додд. Адже ФРС не змогла оцінити потенціальний ризик сумнівних операцій на вторинному іпотечному ринку, які призвели до кризи. Отже, контроль з її боку не гарантує, що подібне не відбудеться в майбутньому.

Також викликає критику і те, що не скорочено кількість державних агентств, які діють в банківському секторі. Велика кількість регуляторів дозволяє банкам використовувати слабкі місця в існуючій банківській системі, а непорозуміння пов’язані з юрисдикцією агентств, дають можливість банкам не поспішати з виконанням приписів.

Існування єдиного агентства могло б вирішити цю проблему, за що раніше виступав сам Обама. Втім, від цієї ідеї довелось відмовитись, пояснюючи це «холодним розрахунком». Щоб набрати чинності, проект має пройти Конгрес, а серед конгресменів існує потужна опозиція проекту реформ фінансового сектору.

Фінансове і банківське лобі є одним з найпотужніших в конгресі. Згідно з даних сайту OpenSecrets.org витрати лобістів фінансового сектору за 10 років становили 3,5 мільярди доларів. За прогнозами британського видання «Економіст», групи банківських лобістів спробують зменшити повноваження Агенції з фінансового захисту споживачів, та намагатимуться переконати конгресменів, що збільшення капіталу банків (одна з пропозицій плану Обами) призведе до скорочення позик американцям, та призведе до послаблення американських банків відносно їх міжнародних конкурентів.

Гаряче літо

Адміністрація президента намагалась створити такий план реформ, який міг би швидко пройти затвердження конгресменів та убезпечити країну від повтору нинішньої кризи. За найоптимістичнішими прогнозами проект реформування фінансового сектору буде прийнято до кінця цього року. Але цей проект – лише перше, із ряду серйозних випробовувань Обами та його адміністрації які чекають на них цього літа. На черзі реформа системи охорони здоров’я, Іран, реформа енергетичного сектору. Від рішень які будуть прийняті цього літа залежатиме майбутнє США в найближчі декілька років.

криза лобізм фінаси обама банки фінанси сша