Топ-10 чужомовних слів, які варто запозичити

Підготував:АРТЕМ ЧАПАЙ

У вас бувало так, що ви починаєте казати: “Ого, цей чувак такий... такий...”, а потім замовкаєте, не можучи підібрати правильного слова? Що ж, не завжди це ваша провина. У жодній мові немає слів для кожної ситуації, з якою можна зіткнутись у житті — ба навіть для ситуацій, із якими ми стикаємося кожного дня.

На щастя, слово завжди можна підібрати з іншої мови. А оскільки ми це робимо постійно — ось кілька пропозицій, які можна взяти прямо зараз:

10. Бакку-шан (з японської)

Значення:

Дівчина, що має гарний вигляд... поки ви дивитеся на неї ззаду.

Скажімо, ви в барі й раптом помічаєте найгарніше, що будь-коли бачили в житті: струнку, високу жінку з водоспадом темного волосся, сідницями, схожими на свіжий персик, в обтягуючій спідниці, та ногами від шиї. Ви підходите до неї, недбало спираєтеся на барну стійку й видаєте свою коронну фразу: “Мене збуджує навіть просто дивитися на тебе — можна запропонувати тобі випити?”

А потім вона повертається до вас передом.

До горла підступає нудота. Важко сказати, що гірше. Волохата бородавка на щоці? Коричневі зуби чи золота фікса? Фінгал під оком? Чи жмут жорсткого чорного волосся між грудей?

Вітаємо: ви щойно познайомились із бакку-шан — дівчиною, яка має гарний вигляд ззаду, але не спереду. Це більш жорстокий варіант, ніж банальне “від підборіддя вниз вона прекрасна”. Японці мають справжній талант описувати повсякденні ситуації: вони вигадали ще й слово bukkake (погугліть).

9. Еспрі д”ескальє(з французької)

Значення:

Це коли ви вигадуєте чудову відповідь... надто пізно.

Уявіть собі, що ви на вечірці, й один із доморощених петросянів показує вам на груди й каже: “О господи, це така сорочка, чи тебе щойно знудило собі на груди?”

Від образи ви німієте. А потім, через кілька секунд — буквально щойно ви вистрибнули з кімнати під принизливий сміх людей із примітивним почуттям гумору, який пам”ятатимете до кінця життя — вам спадає на думку чудова відповідь. Лише на кілька митей надто пізно — але надто, надто пізно. (Запишіть, правильна відповідь: “Ні, це спеціальна сорочка, розроблена вченими для виявлення педофілів, які вимушені на неї реагувати”.)

Французи вигадали термін для запізнілої дотепності. Буквально це означає “сходинкова дотепність”. До речі, Лев Толстой вживав цю фразу російською у своєму творі “Юність”: “ступенчатый юмор».

8. Маміхлапі-натапаі (з яганської мови)

Значення:

Погляд між двома людьми, який показує взаємне невисловлене жадання.

У цьому світі є два типи людей. Є такі, хто бачать те, що хочуть, і одразу хапають це обома руками — байдуже, чи йдеться про груди дівчини в барі чи недоїдену цукерку в руках дворічної дитини. Або і те й інше водночас — якщо ці люди більш досвідчені.

А є сором”язливі люди — ті, що бояться відмови й мучаться тим, що не отримують того, чого хочуть. Передусім тому, що їм не вистачає сміливості попросити.

Посадіть двох таких людей поруч — і ви отримаєте маміхлапі-натапаі. За словником, це “погляд двох людей, кожен з яких бажає, щоб інший ініціював щось, чого хочуть вони обоє, але жоден з них не хоче розпочати першим”.

Це несміливий хлопець і невпевнена в собі дівчина, які сидять по різні боки лавки в парку, час від часу позираючи одне на одного й червоніючи, коли їхні погляди перехрещуються. Можливо, вони навіть розмовляють про погоду вже кілька годин — поки кожен із них фантазує, як вони пристрасно займаються сексом.

7. Бакпфайфенґезіхт (з німецької)

Значення:

Обличчя, яке аж просить кулака. (пор.рос. “Морда просит кирпича”).

У глибині душі ми підозрюємо, що аби переконати декого, до них можна достукатися лише фізично. А може, це просто єдиний спосіб змусити себе почуватися хоч трохи краще після спілкування з цими людьми.

Скажімо, це друг, який розповідає анекдоти про молдаван після того, як ти знайомиш його зі своєю дівчиною з Кишенева. Або колега по роботі, який постійно робить зауваження про граматичні помилки у твоїх постах у ЖЖ. Або будь-яка кількість політиків чи поп-зірок у телевізорі.

До честі німців, цей безіменний жах тепер поіменовано як бакпфайфенґезіхт. Обличчя — яке аж пищить, так просить кулака. Кожен із нас знає принаймні одну таку людину. Якщо ви не знаєте жодної — можливо, це ви сам.

6. Нунчі (з корейської)

Значення:

Мистецтво, як не стати бакпфайфенґезіхт.

Якщо вже це сплило в розмові: Чому дехто просто сліпий стосовно того, що відбувається довкола? Вони розповідають анекдот за анекдотом, не помічаючи, що досі ніхто навіть не усміхнувся. Або курять у будинку друзів, де явно ще ніколи ніхто не курив. Або завжди зачіпають тему, до якої ви чутливі (“Слышал новый анекдот о хохлах?/Чув новий анекдот про кацапів?”)

Корейці сказали б, що таким людям бракує нунчі — внутрішнього відчуття стосовно того, про що не варто говорити в тій чи іншій ситуації (і, напевно, не казати цього).

Це більше ніж тактовність або просто манери. Це здатність відчувати того, з ким розмовляєш, і інстиктивно розуміти, поки ще не пізно. “Ага, ця літня пара мій анекдот про дільдо не зацінить”.

5. Шлімазль(з ідішу)

Значення:

Людина, якій вічно не щастить.

У вас бувало, що ви потрапляли в серію подій, що починалася з купівлі тухлих чебуреків і закінчувалася приниженням у прямому ефірі “1+1” чи “СТБ”? На щастя, більшість людей цього ніколи не відчує. Хоча... є ті, кого мовою ідіш називають шлімазль — ті, кому хронічно не щастить.

Ну так, половина з вас думає: “Це про мене!” - але будьмо чесними з собою. Всі ви знаєте когось, із ким не помінялися б життям і за мільйони доларів. Це люди, про яких ви розповідаєте дуже сумні й тому надзвичайно смішні ситуації — за їх відсутності.

Ну знаєте, товариш, від якого залетіла дівчина, коли він вперше в житті займався сексом, через бракований презерватив. Або який знайомиться по інтернету, йде не побачення, а то його мама. Ну або чувак, який стає президентом, хоча ніколи нічого не вмів робити і навіть вчився паскудно — а потім раптом має впоратись із найгіршим терактом в історії країни.

4. Татеме/Хонне (з японської)

Значення:

Відповідно: те, у що ти прикидаєшся, ніби віриш — і те, у що віриш насправді.

Багато неприємностей у світі виникає від різниці між тим, у що ми справді віримо, та тим, що нам дозволяють визнавати. Ідеться не тільки про “політкоректність”. Навіть якщо ви вважаєте себе найбільш неполіткоректним і прямим з усіх, кого ви знаєте — коли бабуся вас питає, чи ви носите її светр, ви кажете “так” і наступного Різдва отримуєте ще один. Коли ваш приятель, художник-аматор, показує жахливе мальовидло, над яким він працював понад рік — ви скажете, що його твір принаймні “дуже оригінальний”.

Японці просто прийняли цю величезну різницю між словом і думкою, називаючи їх “татеме” та “хонне”. Друге — це дійсність така, як ви її сприймаєте, а перше — це реальність, відфільтрована через суспільні очікування.

Різниця в тому, що японці не вважають, що через це треба злитися. Вони навіть не вважають одне чеснішим за інше — це просто два боки дійсності. Вони зрозуміли, що так влаштований світ. Суспільство побудоване на невеличкій брехні — сприймайте це так, як воно є.

3. Згемлерехт (із шотландської гельської мови)

Значення:

Коли люди не дають тобі спокійно поїсти.

Хіба у вас так не бувало, що ви підносите вареника до рота вже з повною ротою слини, коли хтось стукає у двері? І це пара свідків Єгови? Або місцева бабуся-активістка, яка хоче підпису під петицією проти куріння під будинком?

У більшості з нас виникає інстинктивна ненависть до таких людей. Можливо, наші пращури розуміли, що відволікаючись від їжі, вони ризикують, що їхній брат вкраде їхню порцію. І це просто захист, який виробився в процесі еволіції. А може, вареники просто несмачні, коли вихолонуть.

У будь-якому разі, у гельській мові є слово для грубого відволікання від їжі: згемлерехт. Вимова у транслітерації дуже приблизна, але за словником це значить приблизно таке: “Візит, який не вартий навіть одного шматка холодної смаженої картоплі”.

2. Тінго (з мови рапа-нуі — аборигенів острова Пасхи)

Значення:

Позичати у друга, аж поки у того самого нічого не залишиться.

Знаєте, що найгірше? Бути змушеним купувати щось. Особливо якщо ваш друг або сусід має цього вдосталь. Телевізор дуже дорогий, а у вашого друга їх аж два. То чому б не позичити один у користування? А через тиждень-другий друг із жінкою прокидаються на голій підлозі посеред порожньої спальні в порожньому будинку. А ви тим часом потягуєтесь у будуарі під шовковим покривалом, готуючись до довгого тяжкого дня у сауні.

На острові Пасхи є слово тінго, яке значить позичати речі одну за одною у друзів, поки у тих самих нічого не залишимуть. Цікаво: видно, це стається досить часто, раз на це потрібне окреме слово. До того ж таке коротке. В уяві виникає цілий острів островитян, одна половина яких поввіддавала все іншій.

1. Дизенраскансу (з португальської)

Значення:

Находити рішення проблеми в останній момент без планування та ресурсів.

Це ціле мистецтво — наприклад, виловити ключі з унітазу за допомогою вішалки. Або зробити в туалеті вуса з власного лобкового волосся, щоб тебе не впізнала колишня дівчина, яка щойно зайшла і сидить біля входу до кав”ярні.

Буквально слово дизенраскансу значить “витягнути себе” з поганої ситуації, як Мюнхгаузен із болота за волосся. Цікаво те, що наявність цього слова багато говорить про португальську культуру.

Юні американці виховані на гаслі бой-скаутів “be prepared”, а більшість із нас на буквальному піонерському перекладі “будь готов — всегда готов”. Зате португальці цінують протилежні навички. Імпровізації в останню мить, які спрацьовують, вважаються одним з найнеобхідніших умінь. Цього мистецтва навіть вчать в університетах і в армії.

Самі португальці вважають, що здатність приймати несподівані рішення була ключовою для їхнього виживання упродовж століть. Не смійтеся — колись вони так збудували імперію, що простягалась від Бразилії до Філіппін. До біса готовність. Хай живе дизенраскансу.

культура мова