Медія 21-го сторіччя, техаський експеримент: чи виживе якісна журналістика?

Texas Tribune намагаєтся відповісти на питання: де взяти якісну журналістику, якщо вона не приносить грошей інвесторам, однак критично необхідна для суспільства. Колективу ТЕКСТів це також дуже цікаво.

Автор: Анатолій Бондаренко

В 2010 році у Техасі, по всім правилам соціології, було проведено опитування для перевірки рівня освіти. З'ясувалося, що 30% жителів штату переконані: первісні люди довгий час жили на планеті Земля разом з динозаврами. Опитування замовила зовсім молода, менше року на той момент, інтернет-газета Texas Tribune, що й надрукувала його результати під назвою "Привіт Флінтстоунам!". Навряд чи такий заголовок сподобався кожному читачу, однак для Texas Tribune подібна провокація - один із способів вижити.

Початок: у пошуках профіту

Все починалося у 2006 році, коли відомий техаський інвестор Джон Торнтон міркував над тим, де б ще заробити трохи грошей. На цей раз він бажав інвестувати в медія. Однак, після детального вивчення питання, він зрозумів, що якісна журналістика грошей йому не принесе.

Торнтон згадує, що просвітлення прийшло до нього під час однієї з зустрічей з черговим медіа-стратегом, який радив для збереження аудиторії ставити на першій сторінці великі фото напівоголених зірок, симпатичних кошенят і взагалі робити побільше таблоїдних новин. "За дві години його промови слово "журналістика" не прозвучало жодного разу, і в якись момент до мене дійшло, що якісна серйозна журналістика - це щось типу одного з публічних благ, на кшталт чистої води, свіжого повітря, або системи національної оборони."

Торнтон вирішив показати приклад, і надав 1 млн власних коштів для створення позапартійного ЗМІ, з пафосною місією "допомогти техасцям приймати більш інформовані рішення у своєму громадському житті".

Новий проект очолив Етан Сміт, давній знайомий Торнтона, який до цього працював головним редактором "Texas Monthly", і за 16 років роботи створив поважне та відоме на рівні США видання.

Сміт запросив у колектив найкращих молодих журналістів з усього Техасу. На початку у виданні працювало близько десяти людей. Окрім власних грошей, Торнтон допоміг зібрати більше одного млн у вигляді грантів.

Додаткові пожертви зробили 1500 "членів клубу" Texas Tribune, мінімальний внесок яких складав не менше ніж 50 доларів, та 60 корпоративних спонсорів, у середньому по 2500 доларів кожен. Всього разом з іншими пожертвами, Texas Tribune змогла до кінця 2009 року зібрати $4 млн. Цього вистачить, щоб працювати до 2012-го року, однак в поточному році виданню необхідно зібрати ще близько 2 млн (бюджет ТТ ~2 млн доларів на рік)

Новина - це коли оприлюднюються будь які дані

Вже на другий місяць роботи видання за своєю відвідуваністю досягнуло рівня, що був заплановний Смітом та Торнтоном на кінець першого року. Три четвертих трафіку на веб-сайт складають люди, що прийшли подивитися на спеціальний розділ, де можна переглядати бази з різноманітними офіційними даними по штату Техас.

Не можна сказати, що про ці дані раніше ніхто не знав. Однак по-перше, для того щоб їх отримати традиційним способом потрібно було прикласти зусилля, по-друге, даних дуже багато і до Texas Tribune ніхто не додумався зробити їх перегляд простим та приємним - часто доступ обмежений тільки тому, що незручно до чогось доступитися.

Отже, Texas Tribune (ТТ) серйозно взялося за інтерфейси до публічних баз. Видання практично кожних два тижні створює на сайті чергову програму для нової бази (або оновлює вже існуючі). Обов'язково подивіться на цей розділ ТТ - начебто нічого особливого, однак перегляд великої кількості записів дійсно став зручним.

До того ж, ТТ підбирає бази з цікавою тематикою: там є наприклад такі речі, як повний склад усіх техаських тюрем, розмір зарплатні кожного з 550 тис державних працівників штату(який жах! одна з незадоволених читачок, яка знайшла себе, заявила що це гірше, ніж згвалтування), розташування і сума штрафів по усім відеокамерам Техасу, що реєструють проїзд на червоне світло, детальний план офісів законодавчого органу (і хто де сидить) і багато багато іншого.

Популярність цих баз даних більше, ніж історій з розслідуваннями та репортажами. За декілька перших місяців роботи в цьому напрямку люди переглянули на них 1.7 млн сторінок. Несподівано для засновників, зручний доступ до мільйонів записів публічних даних став справжнім хітом, магнітом що приваблює до сайту більшу частину читачів.

Часто так трапляється, що початково люди приходять на сайт ТТ не для того щоб читати вже готові історії, а щоб використати сторінки з базами, де можна самим поклацати на лінки з призвіщами, подивитися зарплатню у колеги та зробити власні міні-відкриття або розслідування. Texas Tribune не соромиться успіху своєї більш "технічної" частини, і вважає що “оприлюднювати дані - це і є новини”. Можливо саме це гасло є найважливішим їх відкриттям і водночас уроком для всіх інших. При цьому, класична журналістика ТТ - оцінки, розслідування, репортажі - також найвищого гатунку.

Вийти в народ, варіант від Texas Tribune

Ще одним потужним механізмом просування і збору пожертв, стали постійні зустрічі ТТ, які колектив організовує у реалі. Приблизно два рази на місяць видання запрошує на зустрічі цікавих політиків, публічних осіб, редакторів інших видань. При чому формат таких подій буває досить різноманітним, від інтерв'ю під час сніданку, презентації в студентському містечку до показу документального фільму.

У видання є продумана довгострокова стратегія для цього напрямку. Наскільки серйозно газета ставиться до таких подій, видно з того що їм вдалося затягнути до себе "в село" Таню Ерлах, яка повинна зробити в Остіні фестиваль Ідей (за моделлю щорічного, по-інтелектуальному елітного заходу журналу Нью-Йоркер, попереднього місця роботи Ерлах).

Формат "зустрічей у народі" не новий, і багато хто використовує його хоча б час від часу. Однак небагато знайдеться видань, що роблять це настільки агресивно, як Texas Tribune. При цьому, Еван Сміт, головний редактор, працює на таких заходах як справжній багатостаночник - і конферансьє, і ді-джеєм і "продавцем". До речі, зарплатня Сміта складає ~300 000 доларів на рік, і в одному з інтерв'ю він дав зрозуміти, що не вважає таку суму завеликою навть в умовах некомерційного ЗМІ.

Крім грошей (на таких заходах було зібрано ~ 150 000 доларів), вони будують не менш важливу складову - спільноту лояльних прихильників, які знайомляться з членами команди ТТ вживу.

Проби, провали та успіхи

Texas Tribune створив внутрішню культуру, в якій цінується схильність до експериментів та є можливість брати на себе відповідальність.

Вільну атмосферу редакції підкріплює, серед іншого, відсутність обов'язкової норми по кількості матеріалів - що для багатьох репортерів та редакторів було новим.

На першій сторінці видання не боїться використовувати чужий контент - разом з своєю стрічкою там є всі повідмолення від групи техаських політиків, за якими ТТ слідкує в Твітері. На сайті в кожній статті є декілька способів поширити матеріал (чим у наш час не здивуєш). Однак настільки просунутого інструменту для передруку повної статті на інший сайт, автор ще не бачив. Водночас, як зізнаються у виданні, цією кнопкою користаються значно рідше, ніж їм би хотілося.

Менше ніж двадцять журналістів видання роблять дуже велику кількість тем, багато з яких просто не були б висвітлені: розслідування ТТ (наприклад про підпільні бої серед дівчат з розумовими обмеженнями, які організували їх доглядачі) декілька разів протягом року потрапляли на сторінки і сайти інших американських видань.

Texas Tribune навіть придумало нову, цікаву медіа-форму, "Stump interrupted". Ідея в тому, щоб взяти, наприклад, виступ губернатора, і в потрібні моменти доповнювати своїми коментарями та фактами прямо на відео. Коментарі колективно написали читачі (в Google-docs), їх вичитали та за допомогою стандартних інструментів Youtube і вставили у відео редактори видання.

Чи є у проекта майбутнє

За рік роботи ТТ видання стало цілком успішним, принаймні в межах штату, його сайт вже на другий місяць досягнув відвідуваності на рівні 150 000 унікальних хостів (~ 5 тис. на день), а до кінця 2010 року аудиторія зросла вдвічі. Для співмірності- інтернет-аудиторія Техасу ( 27 млн населення ), приблизно дорівнює інтернет-аудиторії України.

За розвитком сайту уважно слідкують великі ЗМІ, на кшталт New-York Times, називають його "техаським експериментом", а медія-фахівці спекулюють - Texas Tribune може підказати напрямки, що потрібно робити, для того щоб врятувати якісну журналістику ( особливо в умовах невеликого ринку реклами).

За всіх успіхів все ще зберігається питання, наскільки довго протягне ТТ? І проблема не лише в тому, щоб привчити одноразових жертводавців постійно давати гроші, та кожен рік виконувати план по збору пожертв. Навіть у кінці першого року Texas Tribune не може остаточно визначитися з власною ідентичністю (сайт місцевих новин, чи видання, що намагається витримати баланс між локальними темами і питаннями національного рівня?)

Однак автор вирішив написати статтю про техаський сайт не лише тому, що його модель унікальна ( у США крім нього є лише два відомих видання з некомерційною моделлю діяльності, один з локальними новинами, інший - бюро розслідувань), і не лише тому, що вони винахідливі і симпатичні - але також тому, що можна зробити декілька порівнянь з сайтом ТЕКСТИ.

Це у першу чергу модель діяльності (некомерційна) та відповідно збір пожертв, це також наша любов до візуалізації даних (приклади див. тут або тут)), ми як і Тexas Tribune знаємо про важливість виходу в реал (хоча ТЕКСТИ провели з жовтня лише дві зустрічі, при цьому ціль та аудиторія не була так добре визначена). Далі, подібно до американського видання ми відмовилися від сенсаційного/жовтого ухилу на користь цікавих та суспільно-корисних текстів.

Для мене історія ТТ цікава, як навчальний матеріал та якості підтвердження вже існуючих гіпотез - що працює у випадку інтернет-видань. Сподіваюся, для всіх читачів, кому не байдужа доля ТЕКСТІВ, сттаття так само буде цікавою.

_______________________

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам наших читачів.

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.