Розкуркулити диктатора! США за 72 години забрали в Каддафі 30 мільярдів доларів – половину лівійського ВВП
Над замороженням лівійських рахунків у банках США команда Держказначейства працювала цілодобово. Вони шукали суму в 100 мільйонів доларів чи трохи більше: треба було подбати, щоб Каддафі не зміг використати ці гроші для придушення протестувальників. О 2:22 ночі співробітник Держказначайства повідомив по електронній пошті – гроші знайдені, але не сто мільйонів. А 29,7 МІЛЬЯРДІВ. І більшість - в одному-єдиному банку.
Автори: Роберт О'Херроу, Джеймс Грімальді, Брейді Денні (Вашингтон Пост).
Переклад: Сергій Лук'янчук.
Ніколи раніше влада США не запроваджувала економічні санкції настільки швидко та не блокувала настільки великі суми коштів.
Несамовита робота, проведена протягом лише 72 годин, демонструє, як процес виявлення та замороження рахунків – який зазвичай займав тижні чи місяці – став одним із перших тактичних засобів, застосованих в умовах швидкого розготрання кризи.
Вона також показує, що уряд США зробив висновки із попередніх прецедентів запровадження економічних санкцій, зокрема проти Ірану та Північної Кореї. Замість того, щоб бути вторинним засобом впливу, економічні санкції стали базовими для проведення політики національної безпеки США.
Ті ж самі глобальні електронні мережі, які диктатори використовують для переведення мільярдів доларів державних доходів, можуть обернутися проти них – якщо уряд та фахівці фінансової галузі проявлять волю. Успішні санкції проти Лівії спиралися на співпрацю широкого переліку фінансових фірм, включно з банком-тримачем основних лівійських коштів, який Держказначейство не стало називати.
Представники влади також не надали детальної інформації про заблоковані кошти, до яких увійшли як рахунки фізосіб, так і лівійського державного фонду. Слідчі наразі планують зосередитися на тому, чи в процесі оперування цими коштами не були порушені закони.
32 мільярди, які станом на зараз заморожені в Сполучених Штатах, представляють значну частину національного доходу Лівії. Так, у 2009 році ВВП Лівії становив 62 мільярди доларів, у державному фонді зберігалося 40 мільярдів, а резерви центробанку становили 110 мільярдів.
Євросоюз запровадив санкції щодо центробанку, державного фонду та трьох інших лівійських організацій через два тижні після США. Британська влада заблокувала ще понад 19 мільярдів активів, що належать Лівії.
Представники Держказначейства заявляють, шо вони розглядають свої дії як частину ширшої кампанії з ізолояції Каддафі. «Каддафі нікуди не дівся, він все ще утискує свій народ, - заявив Девід Коен, заступник із питань протидії тероризму та фінансової розвідки. – Ми не розраховували, що наші санкції самі по собі змусять його віддати владу». Коен також заявив, що Каддафі «все ще оплачує найманців. Він оплачує війська. Це витратний бізнес. Відсутність доступу до коштів Лівійського інвестиційного фонду, лівійського Центробанку, інших коштів, які він та його діти тримали за кордоном, створить йому проблему».
Складання плану з пошуку та замороження лівійських рахунків розпочалося 23 лютого о 8:30 ранку, під час наради високопосадовців у залі для ситуаційних нарад Білого Дому.
Ситуація в Лівії швидко погіршувалась. Лівійська авіація завдавала ударів по цивільних протестувальниках. Каддафі виголосив плутану та безладну промову, де звинувачив у хаосі «іноземних пацюків» і пообіцяв битися «до останної краплі своєї крові».
Під час наради розглядалася пожливість військового реагування чи запровадження зони, закритої для польотів. Однак ці кроки були визнані політично непридатними на той час. Високопосадовців турбувало те, що будь-який агресивний крок може запустити жорстоку реакцію щодо американських громадян, які не мали змоги залишити країну.
«Ніхто не хотів робит нічого, і президент не хотів робити нічого, що поставить наших людей під ризик, - заявив Стюарт Леві, посадовець Держказначейства, який готував проект президентського указу.
Радник національної безпеки Томас Донілон попросив Держказначейство підготувати варіанти економічних санкцій, на що зазвичай потрібні тижні чи місяці роботи. Але Леві та інші фахівці Держказначейства працювали над цим буквально цілодобово протягом настуних двох днів. Дехто з них вже брав участь у запровадженні економічних санкцій проти Лівії майже десять років тому.
Вони негайно вийшли на зв’язок із їхніми контактами у фінансових інституціях США – багато з них були тісними союзниками у справі припинення фінансування тероризму. Співробітники Держказначейства таємно попросили банкірів встановити рахунки, контрольовані лівійським урядом, самим Каддафі, членами його родини та пов’язаними з ними людьми.
Дехто струсив пил із списку понад 400 лівійських громадян та установ, що потрапили під економічні санкції США, зняті в 2004 рокці. Три високопосадовці із великих банків, які захотіли залишитися анонімними через чутливість цих питань, заявили, що їх банки допомагали Держказначейству визначити «мішені» з цього списку.
«Банки ще до того запитували свої підрозділи контролю: а що в нас є? А як це нас може стосуватися», - розповів у інтерв’ю Адам Шубін, директор департаменту контролю за іноземними вкладами Держказначейства. Він відзначив, що праця була неймовірно інтенсивною, але дуже продуктивною. «Це саме те, для чого ми тут є, для кризових моментів. Не знаю, що ще можна хотіти, будучи державним службовцем. Білий Дім звертається до тебе і каже: Ти нам потрібен. Треба, щоб ти працював із неймовірною швидкістю. Як швидко ти даси результат?»
Леві, перший заступник Держказначейства по питаннях теронризму та фінансової розвідки, координував зусилля. Вже наступного ранку після отримання цього завдання Леві представив чорновий варіант указу та тридцять сторінок документів на його обгрунтування – значно швидше, ніж очцкувалося. "Це складний, болісний, скрупольозний процес", - заявив один з учасників наради на умовах анонімності (через відсутність повноважень обговорювати цю справу).
І як би членам групи не хотілося діяти вже того ж дня, спільна думка була такою, що їм треба зачекати. Пором, найнятий урядом з метою вивезти американців з Тріполі, застряг у порті через погану погоду і чотириметрові хвилі в Середземному морі.
Зранку 25 лютого всі відстежували ситуацію з поромом. Із поступовим покращенням погоди погіршувалася ситуація в країні. Навіть президент вимагав регулярних повідомлень, коли відпливає корабель.
Хоч Леві був повністю занурений у своє завдання, він залишив Білий Дім на кілька годин у справах, пов’язаних із його приватними обставинами. Увечері п’ятниці він та його колеги-високопосадовці зібралися навколо столу із бутербродами та напоями у кімнаті для нарад – це був останній день 47-річного Леві на посаді в держказначействі.
В цю мить до нього підійшов заступник і повідомив приголомшливу новину про потенційний розмір лівійських коштів, що перебувають в банках США. Після спілкування з одним банком фахівці Держказначейства виявили мільярди «лівійських» доларів – готівкові рахунки та інвестиції в цінні папери.
Леві повідомив цю цифру до Білого Дому, але з попередженням: за шість з половиною років у Держказначействи він переконався, що попередні звіти зазвичай бувають помилковими. «Я подумав, - що ж, сума буде значною, але невідомо, чи це правда, чи ні», - пригадує Леві.
Коен, заступник Леві та його наступник на посту в Держказначействі, розповів, що новина викликала ентузіазм: «нам треба розібратися з цим за ніч».
Після триденної затримки, спричиненої сильним вітром та хвилями, «Марія Долорес», зафрахтований США корабель, нарешті залишив за кормою хаос у Тріполі. На його борту було понад 300 пасажирів, в тому числі 150 громадян США. Влада закрила посольтсво США в Тріполі, і чартерний літак вивіз останніх його співробітників з лівійської столиці.
«Коли літак злетів, ми відчули велику полегкість», - розповідає речник Ради національної безпеки Томмі Віетор. Невдовзі по тому співробітники адміністрації президента принесли указ у приватне приміщення президента на другому поверсі Білого Дому, де він і підписав документ. О восьмій вечора 25 лютого указ вступив у дію.
Через хвилини після цього десятки співробітників найбільших банків США, які того вечора залишалися на робочих місцях, чекаючи на команду, взялися до справи. Вони почали заморожувати понад 30 мільярдів доларів, щоб завдати збитків жоростокому диктаторові, який знаходився за півсвіту від них.
«В нас є підстави вважати, що значні суми коштів, заблоковані цією дією та збережені для лівійського народу, були врятовані від розграбування режимом Лівії», - заявив Леві того вечора на прес-конференції, у свої останні години на посаді в Держказначействі.
Він заявив, що санкції дадуть чіткий сигнал будь-кому, хто перебуває при владі будь-де в світі. Якщо той застосує брутальні репресії на кшталт тих, що відбувалися в Лівії, США зробить все, щоб знайти й заблокувати його статки.
