Чому землетрус не знищив Японію. Враження очевидця
Якби землетрус силою 8,9 балів уразив не Японію, а будь-яку іншу країну світу - від найрозвиненішої до найвідсталішої - це була б національна катастрофа. Японія ж пережила його з мінімумом людських та матеріальних утрат. Чому? Розповідає Патрік МакКензі, комп'ютерник, що працював у Японії під час землетрусу і на власні очі бачив, як країна діє під час удару стихії.
Переклад: Сергій Лук'янчук
Японія надзвичайно добре підготовлена до природних катаклізмів: вона витратила на це більше, ніж будь-яка інша нація світу.
Головним чином тому, що часто мала з ними справу (ніколи не задумувалися, чому ми використовуємо японські слова «цунамі» чи «тайфун»?) Державні установи на всіх рівнях, від японських Сил самооборони до технічних перекладачів, що працюють у науково- технологічних «інкубаторах» префектур в японській «глибинці», значну кількість часу потратили на розписування та тренування послідовності дій під час стихійного лиха.
Для вашого розуміння, я, будучи чи не найнижчим за рівнем посадовцем у організаційному плані міста Огакі (це в Гіфу, досить близько від Нагої, яка за двісті миль від Токіо, яке за двісті миль від префектури Міягі, найсильніше враженої землетрусом), мав наступні обов’язки:
1. Подбати про свою особисту безпеку.
2. Повідомити наступну за «телефонною ієрархією» людину в моїй установі – ми це тренуємо щороку.
3. Чекати на мобілізацію, якщо роботи з ліквідації потребуватимуть перекладу англійською чи іспанською.
В Огакі живе приблизно 150 тисяч людей. Міський центр із надзвичайних ситуацій має список із точним переліком мешканців, що прибули з англомовних країн. Це трохи більше двох десятків. Навіщо тримати наготові перекладачів з англійської для такої малої кількості людей? Тому що в японській мові навіть відсутнє слово, що перекладалося б як "надмірна пильність". (у Японії пильність та підготовка не може бути надмірною - ред.)
Ще одна прикметна історія: я попередньо працював системним інженером у великій службі комп’ютерних консультацій, переважно займався розробкою систем обробки документації для японських університетів. Одна з таких систем – т.зв. портал; він дає змогу студентам, наприклад, отримувати розклад занять за допомогою мобільних телефонів. Головний інструмент порталу, про що було написано великими червоними літерами, і який ми постійно перевіряли, називався «Система повідомлень про НП».
Ми мали подбати про тих, хто перевіряв розклад у той час, коли на його студмістечко насувалася хвиля цунамі.
Тож ми передбачили можливість виводити на всіх інтернет-сторінка порталу повідомлення: «Забудь про уроки. Негайно біжи в безпечне місце».
Багато наших клієнтів живуть поблизу Токіо. Коли в Нагої (це той же острів, але дуже далеко) почалися поштовхи, відбувалося таке:
1. Т-0 секунд. О боже, землетрус.
2. Т+5 секунд Де був землетрус?
3. Т+15 секунд. Влада повідомляє, що щойно стався землетрус потужністю 8.8 балів поблизу узбережжя Східної Японії? Яких наших клієнтів зачепило?
4. Т+30 секунд. Двоє інженерів у нашій установі починають говорити: «Я старший інженер, відповідальний за університети А, Б та В».
5. Т+45 секунд. "Не можу додзвонитися по телефону до контактної особи із НП в університеті В. Передзвонюю".
6. Т+60 секунд. "Не можу додзвонитися до університету В по телефону. Оголошую надзвичайний стан по університету В. Починаю роботу по списку дій у випадках надзвичайних ситуацій для університету В".
7. Т+90 секунд: "Я дистанційно активував системи надзвичайних ситуацій для університету В. Підтверджую активацію цих систем".
8. Т+95 секунд (другий за старшинством інженер). «Підтверджую активацію систем надзвичайних ситуацій для університету В».
9. Т+120 секунд (керівник групи). Підтвердження активації систем надзвичайних ситуацій, голосова перевірка. - Університет В. Системи активовано. Підтверджую, системи активовано. Університет С. Системи активовано. Підтверджую, системи активовано.
В той час, поки все це відбувається, завдання інших людей – перевірити безпеку колег цих інженерів, принаймні тих, кого нема в офісі і хто перебуває у відрядженні до клієнтів.
Так розвиваються події під час катастрофи у маленькому офісі за кількасот миль від події, який несе відповідальність за дуже, дуже незначну за важливістю систему в загальній картині дій.
Подібні сценарії почали виконуватися по всій Японії буквально через кілька секунд після землетрусу.
Коли торговий центр, в якому я перебував, почало трусити, я подумав спочатку, що це через вітряний день (японські будівлі збудовані хиткими, бо інакше під час землетрусів вони б обвалювалися з катастрофічними наслідками), аж поки не глянув у вікно й не побачив залізничну станцію. Поїзд, що виїздив із неї, увімкнув аварійні гальма та зупинився через шість метрів – знову ж таки, це результат дій того, кого натренували так діяти. Ще через кілька секунд після зупинки, зразу після доповіді про ситуацію, машиніст через гучномовець вибачився за незручності, спричинені землетрусом (серйозно, це є вимогою інструкції).
Давайте трохи поговоримо про поїзди. Всі японські поїзди пережили цунамі майже без інцидентів. Контакт було початково втрачено лише із п’ятьома поїздами, але всі пасажири та бригади поїздів врятувалися. Всі – включно з тими, що рухалися на швидкості понад 240 км/год, екстрено зупинилися, і ніхто не загинув. Не було випадків сходження з рейок. Не було зіткнень. Не було втрати управління. Те, як японські залізниці діяли під час землетрусу й цунамі – це БЕЗПЕРЕРВНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ.
Так відбувалося по всьому острові Хонсю. Літаки не пішли на посадку. Будівлі не завалилися. Громадський порядок було збережено.
Залізнична лінія між Огакі та Нагоєю проходить повз десятки підприємств, включно з пивзаводом, який зберігає пиво під тиском у баках, пофарбованих під велетенські пивні пляшки. Багато з цих підприємств використовують вкрай небезпечні хімікалії, весь час, і в станах, аналогічних до стану вибухової суміші – досить тільки увімкнути детонатор. Жодне з них не вибухнуло. Була жменька видовищних аварій на сході країни, що загалом неминуче при роботі із великими обсягами речовин, що реагують з водою, киснем та хімікатами. Сучасна цивілізація без них не може обійтися.
Та надзвичайно інтенсивна, більша ніж в будь-якій країні світу підготовка японської інфраструктури до ситуацій, викликаних землетрусом, спрацювала точно так, як було задумано. Мільйони людей залишилися в живих тому, що система спрацювала, система спрацювала і система спрацювала.
Те, що сталося – я кажу це без жодного натяку на перебільшення – один з тріумфів людської цивілізації. Кожен інженер у цій країні може ходити з високо піднятою головою. Дуже гучно пишатися цим не можна, бо це буде недоречно в ситуації, коли багато людей зникли безвісти і багато родин у жалобі за померлими, але від цього правдивість даного твердження не зменшується.
Враховуючи силу землетрусу, Японія пережила цю катастрофу порівняно легко. В попередній редакції цього тексту я вжив слово «на щастя». Я викинув його – щастя тут абсолютно ні до чого. Десятиліття правильних інженерних розробок, планування, складання списків дій та марудне тренування по них – ось чому в Японії сталося серйозне лихо, а не катастрофа, що поклала кінець цілій нації. Як це було б у багатьох інших країнах).
Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам наших читачів.
Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.
Наш рахунок на ПейПел: eugenelakinsky@gmail.com
Наш гаманець у гривнях на ВебМані
U336801545841
Гроші на рахунок можна слати і на телефон
096 551 68 93 - це Київстар, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com
Якщо ви зробили пожертву, то просимо повідомити нас по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com і вказати, на яку платіжну систему ви переслали кошти
