На будівельних майданчиках у Києві вже б'ються нардепи в костюмах

Ми з Ігорем Луценком зі "Збережи старий Київ" (ЗСК) стоїмо на даху гаража навпроти майданчика, оглядаючи результати останніх сутичок. На нас поглядають скоса працівники міліцейського підрозділу "БАРС", але нічого не кажуть.

За словами Ігоря, ці налаштовані більш-менш нейтрально. Їх поставили сюди після того, як підрозділ звичайної міліції нічого не зробив, щоб захистити місцевих мешканців від залякування і фізичних нападів "братків", що охороняють забудову.

Ось вони, сміливі охоронці незаконної забудови!

На тротуарі валяється покришена секція бетонного паркану, ще з півдесятка складено "хаткою" на території самого будівництва. Відколи представники громадських організацій “Я - киянин” і КУПРу (абревіатура від пафосної назви “Коаліція учасників Помаранчевої революції”) знесли паркан за допомогою крану, будівництво де-факто призупинилося.

Одні ворота зламано остаточно і привалено розбитою секцією самого бетонного паркану. Інші встановлено під особистою охороною нардепів-регіоналів - але перед ними стоять намети місцевих, “Я – киянин” і КУПРу.

Паркан майже відсутній. Від вулиці Гончара забудову тепер відокремлюють тільки труби комунікацій, які раніше було прикріплені до паркану.

- Це так ницо і підло з боку забудовника, - з іронічною усмішною каже Женя Бєлорусець, одна з найактивніших учасниць місцевої ініціативної групи. - Вони прикріпили паркан прямо до комунікацій, що йдуть до наших будинків. У забудовників була просто-таки паранойя, що цей паркан рано чи пізно знесуть.

- І, як бачимо, небезпідставно, - відповідаю я.

Женя розповідає про розвиток ситуації навколо будівництва. Спочатку самі місцеві мешканці не дуже активно йому протистояли - окрім кількох десятків учасників ініціативної групи. Та й серед цих справді активними були троє-четверо людей.

Женя Бєлорусець під лагідними поглядами правоохоронців фоткає тих, хто погрожував мешканцм сусідніх будинків

Втім, уже від зими забудовник найняв згуртовану команду спортсменів-охоронців. До речі, знайомі кажуть, що багато кого з них часто бачать у спортзалах.

- Ось вони, ті самі. Це ще в зимовій формі, тоді було холодно, - каже Женя, показуючи на своєму фотоапараті фотографії.

Тепер вечорами вони, освоївшись, ходять напівроздягнуті. Один прямо тут і купається, закрившись в імпровізованому душі. Таке враження, що для цих "постійних" спортсменів забудова вже стала рідним домом. Принаймні на час їхньої зміни.

Забудовники вважали - і мали рацію - що цієї команди вистачить для того, щоб протистояти мешканцям. Місцеві організовували акції протесту, вигравали суди, кілька разів навіть намагалися валити паркан – але тупа будівельна машина на них не зважала. Мовляв, хай протестують, а будуть занадто активні – ми їх силою наших охоронців задавимо.

Але тут із синього неба виник депутат Кирило Куликов зі своєю організацією "Я - киянин". Розповів, що він - киянин (вибачте за каламбур) і його організація (названа, вочевидь, на честь самоідентифікації депутата) спеціально створена для таких випадків. Я питаю у Жені, навіщо це депутатові.

- Мабуть, він десь тут живе. Або його батьки. Або щось у такому дусі.

За даними ZaUA.org, Куликов, який народився у Києві в родині військовослужбовця, має загальнокиївські амбіції. Зараз він – звичайний народний депутат від “Народної самооборони”, і “Я – киянин” донедавна називали не інакше як “пролуценківською” громадською організацією.

Нардеп Кирило Куликов у шикарному смугастому костюмі в оточенні міліції, спортсменів та інших активістів

Куликов останнім часом постійно виступає із якимось ініціативами (скажімо, закликає не платити за новими тарифами, гарантує віддати під суд ініціатора "Еліти-Центру" Волконського або заявляє про погрози з боку Кільчицької) на київському рівні. Зараз - впритул займається забудовою на Гончара.

Мета - очевидна: балотуватися на посаду мера і провести список у Київраду. І якщо Громадський Актив Києва (так своє об'єднання назвали бізнесмени, які на позаминулих виборах пройшовши у Київраду та роздеребанили найприбутковіші комунальні підприємства столиці) свого часу активно учив киян захищати свої права з допомогою юристів і скарг, то "Я - киянин" вирішили радикалізувати тактику.

Втім, Женя ставиться цілком по-філософськи до допомоги як "куликовців", так і КУПРівців, останні вважаються професійними найманцями при блокуванні будівництв.

Можна припустити, що їх найняв Куликов. Останнім часом в Україні з'явилося багато таких організацій, чиї послуги можна орендувати в політичних цілях:

- У наших мешканців просто немає ресурсів постійно тут чергувати. Та й у “Збережи Старий Київ” таки ресурсів нема. А те, що цим людям хтось і для чогось платить - це закономірне явище українського життя. Чому у нас немає ресурсів? Бо нам усім потрібно ще кудись ходити на роботу. А для них це і є роботою.

Сам факт повалення паркану став першою великою перемогою. Зробленою тими ж КУПРівцями та людьми з "Я - киянин".

- Об'єктивно, вони нам надзвичайно допомогли, - каже Бєлорусець. - І те, що за цим стоїть депутат, особливо. Уявляєш, як би ми самі отримували дозвіл на кран, щоб зняти паркан у центрі міста?

Але там, де з'явився депутат проти забудови, мусили з'явитись і депутати за забудову. Це було навіть цікаво – можна ж дізнатися, хто насправді стоїть за скандальним будівництво і хто робить охоронців такими нахабними.

Бо якщо проти пересічних киян достатньо виставити нахабних спортсменів, то проти народних депутатів потрібні такі ж народні депутати, хіба не так?

І тут починається найцікавіше. Захищати скандальну забудову Fresco Sofia приїхала важка артилерія у вигляді депутатів... спортсменів. Ними виявилися "регіонали" Олександр Волков (баскетболіст) і Ельбрус Тадеєв (вільна боротьба). Останній давно вже є активним бійцем у “силовому” підрозділі Партії регіонів у ВР (він, приміром, брав участь у всіх силових спробах заблокувати президію, відключити мікрофони тощо).

Але перед прибуттям “генералів” на будівництві з'являються додаткові команди рядових бійців. При цьому дві “спортивні команди” б'ються між собою за територію.

- Вони ж мали бути на одному боці, - сміється Женя Бєлорусець. - Але спочатку приїхала одна група. Потім приїхала інша. І вони між собою почали битися! Кожна банда боялася, що інша позбавить її роботи.

Втім, місцеві та їхня депутатська група підтримки фізично чинять опір тренованим бійцям. Як це часто буває, відчуття власної правоти виявляється сильнішим за найманство. Місцевим вдається заблокувати проїзд транспорту на будову – а заради того, щоб звільнити проїзд, і були завезені “спортсмени”. Місцеві також блокують і спробу повторно встановити ворота.

Тоді Волков і Тадеєв приїжджають особисто. Ось як про це з сарказмом пише Ігор Луценко: "Поздоровляємо Партію регіонів з успішним встановленням воріт за адресою Гончара 17-23. Під охороною олімпійського чемпіона Ельбруса Тадеєва і також фізично розвиненого Олександра Волкова - членів фракції Партії регіонів в українському парламенті - ворота на будові було успішно змонтовано!"

Ніхто так і не дізнався остаточно й напевне, хто ж конкретно стоїть за цим проектом. За одними даними, бютівець Куровський - той самий, що намагався будувати на території Жовтневої лікарні. За іншими - до цього причетна ціла група бізнесменів.

- Мені неодноразово казали, що є люди, які інвестували у це будівництво все, що мали. І вони підуть на все, щоб завершити його, незважаючи на будь-які порушення.

Народний депутат Волков замість розвивати професійний спорт розвиває незаконні забудови

А порушень немало:

1) забудова по Гончара 17-23 не узгоджена з ЮНЕСКО. Вона проходить

у буферній зоні заповідника "Софія Київська", який перебуває під озороною ООН;

2) головне управління "Держкультспадщини" відкликало свій дозвіл на

це будівництво, вимагаючи негайного припинення будівництва;

3) з точки зору демократії: мешканці (після численних відмов у приміщенні) таки провели громадські слухання, на яких висловилися проти забудови на їхній прибудинковій території;

4) попередні громадські слухання було фальсифіковано;

5) з грудня 2008 року й досі діє рішення суду, за яким усі будівельні й

земельні роботи по Гончара 17-23 повинні бути зупинені.

Шевченківський райсуд уже судив Євгенію Бєлорусець за попередню спробу повалення паркану (у якій вона, до речі, участі не брала). Її виправдали. Женя каже, що передусім завдяки медійному тискові: "Вони просто зрозуміли, що ми того не варті. Їм же головне, щоб забудова йшла, а не щоб нас закрити".

На сьогодні той же суд - і та ж суддя - дозволили будувати, але мешканці подали апеляцію. "Вони прийняли рішення з абсурдними формулюваннями", - каже Женя. - Мовляв, і Софії тут нема, і прибудинкові території у нас не забирали".

Забудовники вже включили контр-піар на повну котушку. До справи підключили професійного тхора Вадима Гладчука. Колись він із його кишеньковою організацією “Молодь-надія України” уже захищав "чесного і нещасного забудовника" на Набережно-Хрещатицькій від "бандитів-протестувальників" і вимагав посадити тих, хто протестував проти варварської забудови набережної - в тому числі мене особисто. До того Гладчук так само професійно захищав інтереси замовників – під час акції “Україна без Кучми!” він, приміром, виступав із “сенсаційними” заявами про те, що заходи опозиції фінансуються Заходом.

Насправді кран може орендувати не тільки нардеп, але й будь-яка група організованих громадян

На УНІАН вийшло схожа на замовну стаття на користь забудовника. У ній американський бізнесмен (мовляв, інвестор) думає вже їхати з України через протистояння його забудові. То йдіть собі, Україна від відходу таких інвесторів небагато втратить. Тому що в тій же статті з вуст інвестора звучить відверта брехня про те, що мовляв, у ЮНЕСКО нема поняття буферна зона.

Достатньо погуглити за запитом UNESCO buffer zone legislation, щоб дізнатися, що у ЮНЕСКО таки є багато нормативів про буферні зони навколо об'єктів усесвітньої культурної спадщини.

Хотілося б також звернутися до керівництва Партії регіонів: чи в курсі вони, що їхні депутати найганебнішим чином співають під дудку західного капіталу? Чому наші “регіонали” в Раді бігають із антиамериканськими плакатами, а на вулицях Києва захищають інтереси наймитів НАТО?!

Тим часом боротьба триває.

У 40 метрах від стіни Софії почали копати котлован. Забудовники стверджують, що це буде 9-поверховий будинок, у якому буде 36 квартир. Але якщо поглянути на площу - це мають бути квартири по кількасот квадратних метрів. Явно не для простих людей - що зрозуміло і з розташування. Втім, підкачані браття-охоронці кажуть місцевим, що ті просто заздрять, а будувати тут будуть для звичайних громадян.

Ті ж браття охоронці не раз залякували мешканців. За словами Жені Бєлорусець, часом страшно проходити поруч. "У них була така розвага - намагатися нас ловити й затягувати всередину". Під час повалення паркану проти протестуючих було використано сльозогінний газ і димові шашки.

Регіонали захищають інтереси західного капіталу, а в цей час киян поливають сльозогінним газом

Ходять чутки, що деяким членам ініціативної групи також обережно пропoнували чималі суми за відмову від опору - суми, що вимірюються десятками тисяч доларів. Але й це не допомогло.

Котлован поки що так і стоїть викопаним. Правда-от, підвозити бетон, щоб будувати, забудовник поки що не може.

- Не знаю, які у нас шанси зупинити цю забудову, - каже Женя. - Але мабуть, треба добивати цього слона.

київ самоорганізація забудова