Кого здасть Пукач? Тендер на свідчення
Поки господаря не було вдома, до його подвір’я на самому краю села зайшла група кремезних чоловіків. Ось додому повертається чоловік із доглянутою сивою бородою, здоровані вискакують із засідки, хапають його і скручують. «Альо, товаріщ, смотри на мєня», - командував спецназівець дядькові у синіх шортах. «Товаріщ», здається, ні грама не злякався, начебто чекав нападників. Потім ці кадри показали на всю країну.
Автор: Петро Каменецький
Так затримали колишнього керівника управління кримінальної розвідки МВС, якого суд визнав винним у вбивстві журналіста Гонгадзе. І водночас одного з ключових свідків у цій справі. Адже Пукач вбивав (душив, як розповідали вже засуджені по цій справі його підлеглі) не з власної волі.
"Костенко (обвинувачуваний у справі Гонгадзе) теж підходив до керівника за порадою, як бути. І почув від Пукача: "Не бійся, Валера, поки ці люди при владі, нам нічого не буде", - розповідав у 2005 році слідчий Роман Шубін. Після злочину усі його учасники різко пішли вгору по службовій драбині. Це потім був арешт і суд.
Судячи з виразу обличчя, Пукач ретельно продумав, що він говоритиме слідчим
Відразу варто відзначити, що розслідування справи Гонгадзе потроху, але просувається. Троє виконавців злочину вже сидять, і ось затриманий їх натхненник і організатор. А світова практика свідчить: як правило злочини, у яких задіяні керівники держави, швидко не розслідуються, якщо розслідуються взагалі.
Для тих, хто забув, нагадаємо канву сюжету. В 2003 році генпрокуратура під керівництвом Святослава Піскуна дійшла висновку, що Гонгадзе вбили міліціонери, які займалися «наружкою», тобто слідкували за підозрюваними. Тоді ж був затриманий і їхній керівник Пукач, його звинувачували у знищенні службових документів, які свідчили про стеження міліції за Гонгадзе. Пукач проводить декілька місяців за гратами, а потім суд вирішує відпустити його на підписку про невиїзд. З того моменту генерала більше ніхто не бачив. То писали (з подачі генпрокуратури), що він переховується в Ізраїлі, то пішла чутка про Індію. Потім адвокат натякав, що Пукача немає серед живих. І от генерала затримали в українському селі, в якому він тихо жив два роки.
Відразу народилося купа конспірологнічних версій. Відомий своїми екстравагантними висловлюваннями майор Мельниченко заявив, що Пукача видали американські спецслужби на честь відвідин України віце-президентом США Баденом. Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко почав вбачати у затриманні небезпеку для неназваних кандидатів у президенти і їх спонсорів, які, мовляв, опиняться «на гачку».
Почали говорити, що Пукача давно знайшли, але не арештовували і чекали відповідного моменту, аби гучно почати виборчу кампанію Ющенка. Зазначимо: розпал літа не надто вдалий час для цього. А адвокат генерала Сергій Осика, той самий, який натякав на смерть свого підзахисного, почав переконувати усіх, що Пукач здався сам. Мовляв йому набрид увесь цей цирк навколо його імені. Хоча останнім часом про справу Гонгадзе і все, що з нею пов’язане, трохи підзабули.
Заступник голови СБУ Василь Грицак наступного ж дня заявив, що затриманий уже почав давати свідчення, назвав замовників і готовий показати, куди заховав голову Гонгадзе. Та на запитання, чи замовники ще є на цьому світі, Грицак відповів: "Можливо, є, а можливо і нема", - і послався на таємницю слідства.
Звичайно усіх цікавить кого здасть Пукач. Цілком логічно, і про це вже багато пишуть, що здавати він буде мертвих. Перш за все, екс-міністра МВС і свого прямого начальника Юрія Кравченка (як відомо він застрелися двома вистрілами собі в голову). А також впливових у ті часи міліцейських чинів Фере і Дагаєва (обидва вже мертві), які, як писали, безпосередньо керували Пукачем.
Проте активне коментування політиками затримання Пукача і заклики, які лунають з усіх таборів про те, що необхідно забезпечити йому безпеку, аби не втратити цінного свідка, свідчать: багатьох впливових людей хвилює, що скаже, а ще більше, що знає Пукач.
Традиційно вважається, що замовником вбивства був Кучма. Та поруч з цією магістральною версією існують й інші, котрі стверджують, що історія з Гонгадзе - це історія війни в оточенні Кучми за вплив на нього. Дехто також твердить і про те, що Кучму підставили іноземні спецслужби, насамперед російські. Адже до зникнення журналіста Данилович, попри дружбу з Росією, розпочав курс на вступ до НАТО.
А хто в момент убивства Гонгадзе був в оточенні президента? З активно діючих сьогодні політиків це і керівник адміністрації Володимир Литвин, і його наступник на посаді керівника адміністрації президента, великий друг Росії Віктор Медведчук (отримав посаду після початку «касетного скандалу» і відставки Литвина). Ще можна згадати мецената, бізнесмена і зятя Кучми Пінчука, який досить активно впливав на політику і кадрові призначення свого тестя. Та й якось дивно під час судового процесу над співучасниками злочину вів себе головний обвинувачував Кучми Мороз.
Отже зацікавлених у свідченнях Пукача багато. Тому, як говорять проінформовані скептики, дещо зайва і передчасна, з точки зору ефективного слідства, заява про те, що Пукач почав говорити. Це схоже на оголошення своєрідного тендеру на те, які із свідчень Пукача увійдуть у кримінальну справу, а які слідчий необачно пропустить повз вуха.
Режим Кучми. Як вбивають людей
Українська правда від 9.06.2005, 13:12
Про те, що Георгія Гонгадзе повинні убити, знав тільки генерал Олексій Пукач.
Трагічна смерть Гонгадзе стала початком кінця режиму Кучми
Коли "Георгій вийшов від Притули 16 вересня 2000 року, його вже очікувало підставне "таксі" без шашечок".
"Водій сказав, що переднє сидіння поламане, так що, мовляв, сідай назад. Гія сів і відразу на переднє сидіння підсів генерал Олексій Пукач, а позаду Гію з двох боків затисли ще двоє. У засідці стояла ще одна машина із працівниками Пукача, навколо працювала "наружка".
"Про те, що Георгія будуть убивати, знав тільки Пукач, інші вважали, що потрібно просто відвезти і налякати", - стверджують підозрювані.
"З місця рвонули обидві машини. Під'їхали до Байкового цвинтаря, там на першій машині поміняли номери на якісь іноземні, типу молдавських або литовських. На КП Одеської траси другій машині дали відбій. А перша поїхала в район Білої Церкви, до села, де в Пукача жили родичі", - пише "Сегодня".
За версією підозрюваних, Пукач "сам сходив на подвір'я (була ніч, у будинку спали, і візиту Пукача не бачили), узяв лопату".
"Приїхали на уподобане місце, Гія і ще двоє залишилися сидіти, а Пукач і водій стали рити яму.
Георгій нібито заблагав українською мовою: "Дядьки, відпустіть мене..." Але його виволокли, кинули на землю обличчям вниз, зв'язали. І Пукач особисто став душити ременем, витягнутим зі штанів журналіста. Гія пручався, набирав повітря", - пише газета.
"Тоді Пукач скомандував одному з підручних, щоб вибив повітря з легень Гії. Той став бити ногою по ребрах. Задушили, роззули, забрали предмети, по яких можна було б пізнати тіло (сумку, куртку), кинули в яму", - стверджують підозрювані.
Після цього вони сходили за бензином, облили і підпалили тіло.
"Речі викинули по дорозі, взуття утопили в озері. Його знайшли, і зараз там продовжуються пошуки. Потім відзначили цю страшну подію, посиділи в якомусь кафе. Більше троє убивць (крім Пукача) туди не їздили, про долю тіла (обезголовлення, переміщення під Таращу) нічого нібито не знають", - пише газета.
