Лукашенко - наш герой? Ні? А міг би бути...
Наші симпатії та антипатії визначені не чеснотами політичних сил, а тим - "Наші" вони чи "Ненаші". "Добрі" - це ті, хто, умовно, "за нас". "Погані" - ті, хто проти. Відомо, що саме Штати колись озброїли Талібан і допомагали Аль-Каїді. "Ну та й що, що вони релігійні фанатики, - думало американське курівництво. - Головне - що антикомуністи!" Ісламісти справді не любили "совіти", і справді допомогли вибити радянські війська з Афганістану... а потім зайнялися американськими друзями.
Автор: Євген Лакінський
У 1980-ті Франція постачала зброю Саддамові Хусейну бо він воював з ісламістським Іраном. Саддам розстрілював іранських полонених, катував власних дисидентів, а потім взагалі застосував хімічну зброю проти курдських сіл...
Тепер, коли "червона загроза" зникла, мусульманські фундаменталісти “переключилися” на західних "безбожників". Західні ліві почали ставитися до них якщо не з симпатією, то, принаймні, поблажливо. Адже це - теж борці з імперіалізмом та глобалізацією! Один лівий інтелектуал зарахував Хезболла (буквально: "Партія Аллаха") до "нащадків Че Гевари". Іншим "нащадком Че" він оголосив ісламістський Іран.
Проблема у тому, що, з точки зору фундаменталістів, всі ці ліві - від Маркса до Че - теж єретики та безбожники (тобто “вороги”). Ліві ідеї - зокрема, відокремлення релігії від держави, право на атеїзм, межрелігійні шлюби - здаються ісламістам "богомєрзкімі", а значить підлягають викоріненню. Зокрема, за допомогою автомату.
Алі ліві воліють цього не помічати - як і американці не помічали деяких особливостей афганських "борців за Демократію".
Це - загальнолюдська риса.
От що пересічний українець - навіть інтелектуал - знає про грузинів (культура, історія тощо)? Дуже мало. А про осетинів - ще менше.
Чим були обумовлені симпатії/антипатії під час грузино-осетинського конфлікту? Позицією Росії.
Уявімо, на хвилину, що 2008 у Грузії був би проросійський режим. А у Південній Осетії - навпаки, незалежний від Росії і нелюбимий нею.
Припустимо, інші параметри - ті самі: перестрілка на кордоні, грузинські війська займають Цхінвалі - тільки вибивають їх звідти не росіяни, а, скажімо, вірмени. І Вірменія бомбардує Грузію "примушуючи до миру". А Росія поливає брудом осетинських сепаратистів і вірменських окупантів.
На чиєму боці були б українці? Правильно. Патріоти вішали б осетинські прапори, а проросійські громадяни симпатизували б Грузії.
А чим сприйняття Чечні відрізняється від сприйняття Абхазії? Знов-таки, позицією Росії. Росія озброїла абхазьких повстанців, допомогла їм перемогти і не завадила позбутися грузинського населення. А з Чечнею - усе навпаки: дві війни за "поновлення конституційного ладу".
Хоча чим абхазці гірші чи кращі від чеченців? А щодо гуманності і прав людини, ті і інші "сепаратисти" десь схожі. Росіянам у Чечні часів Дудаєва було, м'яко скажемо, не весело. Ні, я розумію, що вони там "колонізатори", отже "самі винні". Але...
Те саме з Америкою. Коли йде перестрілка на кордоні поміж Таїландом та Лаосом - усім це байдуже. Але варто Штатам хоча б висловитися на підтримку когось з них - усе відразу стає ясно. Одним ясно - хто за демократію, а хто проти. Іншим - хто Американська маріонетка, а хто - нащадок Че Гевари.
Ну й хіба це не смішно?
Втім, досить з нас екзотичних країв - Афганістану, Таїланду... Адже на північ від Києва - чудова братня країна, Білорусь. Там при владі - Великий Вождь і Всенародний Улюбленець (для одних), він же - Останній Диктатор Європи (для інших).
Уявимо ситуацію: Лукашенко - такий, як є - диктатор, неук... Але - білоруськомовний.
І робить рівно те саме, що робив: гнобить опозицію, будує штучний соціалізм... Але при тому захищає білоруську. Навіть більше - проводить інтенсивну білорусизацію усього, що можна. Вшановує пам'ять національних героїв. Усі вулиці Леніна перейменовує на честь Кастуся Каліновського.
І як би ми тоді ставились до нього? Принаймні з захопленням. "Молодець! - казали б наші патріоти, - Нам би такого!"
Ну й хто з україномовних інтелектуалів помітив би, що Янукович Лукашенко - диктатор? Хіба Ярослав Грицак.
Натомість, усі помітили б, що люди вчасно отримують зарплатню, а тролейбуси їздять за розкладом.
Шкода Лукашенка - міг би стати українським героєм... якби не полінився вивчати білоруську. Правду кажуть: труд прикрашає людину!
Так вже все зав'язано у світі - доводиться обирати "менше зло".
А що таке менше зло?
Що Саддам перебив кучу мирних іракців, але чинив опір імперіалістам?
Що літаки НАТО помилково розбомбили село, але звільнили країну від диктатора?
Що Каддафі (“нащадок Че Гевари”) обстрілював житлові квартали міста з Граду?
Що Саакашвілі (“нащадок Джорджа Вашингтона”) теж дозволив вживати Град проти міста?
Звісно, Каддафі ще й ґвалтував жінок, і розважався тортурами. Але краще не знати, що роблять деякі Герої з "Наших" - зокрема "помірковані" диктатори Африки...
Залишається або постійно йти на компроміси з совістю заради Добра... або вже бути пацифістом.
